Перевірка орфограм слабких позицій

Методика роботи з перевіркою орфограм слабких позицій

в основі слова

Після ознайомлення з орфографічним словником як засобом перевірки орфограм слабких позицій учні переходять до роботи з загальним способом перевірки орфограм слабкої позиції звука – приведенням звука до сильної позиції. Орфографічний словник дозволяв учням перевіряти орфограми слабкої позиції звука саме в тому разі, коли приведення до сильної позиції неможливе. Зміна слова виступає першим прийомом приведення звука до сильної позиції. Зазначимо, що далі діти відкриють інші прийоми (наприклад, знаходження спільнокореневих слів). У другому класі учні знайомляться з найважливішими типами змін слів: зміни слів-назв предметів за числами та відмінками, слів-назв дій – за числами, особами та часами (теперішній час та минулий час). Крім названих змін, учні познайомляться і з неозначеною формою слів-назв дій і навчаться утворювати її.

Урок за темою  «Зміна слова як спосіб визначення сильної позиції звука. Зміна слів-назв предметів за числами»

Мета уроку: мотивувати до розширення знань та умінь з орфографічної дії – опанування уміння перевіряти орфограми слабкої позиції звука за сильною позицією, відкрити спосіб перевірки орфограм зміною слова за числом; ввести алгоритм перевірки орфограм слабкої позиції звука зміною слова, удосконалювати уміння знаходити орфограми, формувати орфографічну навичку; удосконалювати навички групової роботи з метою формування дії контролю («Естафета»).

Сюжетна заставка. Учні, знайомлячись з проблемною ситуацією, яка виникла в персонажів Плямса, Петрика, Андрійка та Яринки (с. 3), усвідомлюють недостатність уміння перевіряти орфограми слабкої позиції за орфографічним словником (його може в необхідний час не статися під рукою!) і необхідність пошуку додаткового способу перевірки орфограм слабкої позиції. Дідусь при цьому натякає, що можливості самим відкрити такий спосіб у дітей є і спираються ці можливості  на отримані знання про позначення на письмі звуків, як позиційно чергуються однією буквою. Учитель може спитати учнів, що слід зробити зі словом, щоб виявити звуки, які позиційно чергуються

Вправа 1  дозволяє учням попрацювати з перевіркою орфограми слабкої позиції в слові [ ó з ie р о ]. Звертаємо увагу вчителя на чітке дотримання трьох етапів у запису під диктовку слова, що містить орфограми слабкої позиції звука, а саме: 1) запис слова з пропуском орфограм слабкої позиції звукав; 2) запис перевірки; 3) буквений запис слова. Наприклад:

оз_ро – озеро – озеро

                                              ^

 При цьому «галочка» вказує на букву, яка позначає звук у сильній позиції, і відповідно буде писатися і на місці звука в слабкій позиції в тому самому слові.

У вправі 2  учні знайомляться зі зміною слова, яка називається «зміна за числом». Уводяться терміни «однина» та «множина». На цьому етапі дітям ще не повідомляється, що число – це граматичне значення. Про граматичні значення розмова піде в третьому класі. На цьому етапі метою роботи із зміною слів є перевірка орфограм слабкої позиції. Якщо зміна слова за числом задовольнила учнів у розв’язанні завдання на перевірку орфограми слабкої позиції звука, то інші знання про число на цьому етапі є просто незатребувані, тому їх учні легко забудуть.

Вправа 3 виконується усно  під керівництвом учителя. Після читання віршу і недовготривалого змагання у його запам’ятовуванні, учні знаходять зміну слова за числом дивá – дúво, яка задана в самому віршу, і пояснюють, як можна перевірити орфограму слабкої позиції у формі слова д(е,и)ва за допомогою зміни слова. 

У вправі 4 учні, прочитавши вірш і додавши необхідні слова, під керівництвом учителя вправляються в перевірці орфограм слабкої позиції за виявленим способом у доданих словах. Серед слів осінь, з(е,и)ма, в(е,и)сна, літо у двох словах є орфограми слабкої позиції звука, які можна перевірити зміною слова. Очікуваний запис в зошитах та на дошці:

  з_мá – зúми – зимá

                                              ^

   в_снá – вéсни – веснá

                                              ^

Далі у вправі 5 учні, прочитавши текст, переходять до групової роботи і працюють за типом «Естафети». Робота виконується на аркуші паперу формату А3, який заздалегідь розліновано. Діти отримують таку інструкцію:

1.Об’єднайтеся в групи по троє.

2. Розподіліть обов’язки:  хто записує слово, позначаючи орфограми рисочкою, хто змінює за числом, записує й підкреслює букву, що позначає звук у сильній позиції, і, нарешті,  хто орфографічно промовляє й записує слово, позначаючи орфограмою буквою, та підкреслює її.

3. Працюйте послідовно з кожним словом і пам’ятайте , що один – виконавець, а двоє контролерів.

Після виконання завдання йде обговорення результатів групової роботи, під час чого учитель привертає увагу дітей до явища взаємоперевірки у формах слова, яке трапилося під час перевірки орфограми в слові д(е, и)рéва - дéр(е, и)во. З’ясовується, що пропозиція Петрика недоречна, бо форми слова взаємно перевіряють орфограми одна в одній.

Вправа 6 пропонується для самостійного опрацювання вдома. Діти працюють зі словами кр(е,и)ло, гр(е,и)би, п(е,и)ро, мл(е,и)ни. Очікуваний запис:

                                            кр_лó – крúла – крилó

^

                                             гр_бú – гриб – грибú

^

                                                п_рó – пéра – перó

^

                                          мл_нú – млин – млинú

^

Урок за темою  «Перевірка орфограм слабкої позиції звука зміною слова за числом»

Мета уроку: вправлятися  в умінні перевіряти орфограми слабкої позиції звука за сильною позицією зміною слова за числом, уточнити, що перевіряти зміною слова можна як голосні, так і приголосні звуки, які опинилися в слабкій позиції і позначення на письмі яких є орфограмою; систематизувати наявні способи перевірки (за словником, зміною слова); формувати дії контролю та оцінки, удосконалювати уміння знаходити орфограми, формувати орфографічну навичку; удосконалювати навички парної роботи з метою спільного обговорення.

Вправа 7 спрямована на вправляння учнів під керівництвом учителя в перевірці орфограм слабкої позиції. При цьому учні уточнюють, що перевірити орфограму слабкої позиції зміною слова можна як для голосних звуків, так і для приголосних. Очікуваний запис в зошитах та на дошці:

                                            пл_чé–  плéчі – плечé

                                              ^

  ж_тлó – жúтла – житлó

                                              ^

ні_ті –  ніготь – нігті

                                              ^

 ві_ті – віхоть – віхті

                                              ^

У вправі 8  учням можна дати таку інструкцію до роботи:

1.     Працюймо в парі, але кожен у своєму зошиті.

2.     Працюйте над записом кожного слова, погоджуючи свою думку з товаришем.  

Очікуваний запис в зошитах:

                                       с_стрá –  сéстри – сестрá

                                          ^

                                                        ч_р_вúк – черевúк

                                       

                                          п_лá–  пúли – пилá

                                              ^

Після виконання завдання учитель пропонує обговорити результати парної роботи, звертаючи увагу на використані способи перевірки. Уточнюється схема  «Як записати слово без помилок»: учні вносять до схеми вказівку на два способи перевірки орфограм слабкої позиції звука. У разі, коли слово перевіряється за словником, воно записується двічі – з позначенням орфограми рисочкою, а потім, коли орфограма позначена буквою, то з підкресленням цієї орфограми. Не виключається, що учні можуть вже добре знати, як пишеться знайоме словникове слово і відразу позначати в ньому орфограми буквами з пам’яті, підкреслюючи їх.

  У вправі 9 учні, прочитавши і обговоривши текст, під керівництвом учителя вправляються в перевірці орфограм слабкої позиції двома способами: зміною слова та за орфографічним словником. Очікуваний запис в зошитах та на дошці:

с_лó – сéла – селó

                                              ^

                                                д_вá –  дúво– дивá

                                              ^

                                                кі_ті – кіготь – кігті

                                              ^

                                            товáр_ш – товáриш

Вправу 10 пропонується виконувати в парі.  Вона спрямована на формування дії оцінки, в першу чергу. Учням в парах пропонується перевірити  наданий запис і знайти й виправити помилки. Учням можна дати таку інструкцію до роботи:

1.     Працюймо в парі, але кожен у своєму зошиті.

2.     Обговоріть запис кожного слова, погоджуючи свою думку з товаришем. 

3.     Виправте помилки та подумайте, що порадити листоноші.

Під час обговорення результатів парної роботи учитель звертає увагу дітей на те, яких саме помилок припустився листоноша: орфограма слабкої позиції звука  в слові листи (перевірка – лист), а також позначення м’якості попереднього приголосного звука в позиції перед приголосним за допомогою м’якого знака в слові батьки.

Вправа 11 пропонується для самостійного опрацювання вдома.

Урок за темою  «Зміна слів-назв предметів за відмінками. Перевірка орфограм слабкої позиції звука зміною слова за відмінками»

Мета уроку:  уточнити спосіб перевірки орфограм слабкої позиції звука зміною слова за рахунок зміни слова за відмінками; ввести опорні слова для зміни слова за відмінками (є, немає, радий…) і вчити учнів утворювати відповідні сполучення слів; удосконалювати уміння знаходити орфограми та перевіряти їх зміною слова за числом або за відмінком, формувати орфографічну навичку; удосконалювати навички групової роботи з метою формування дії контролю («Естафета»).

Виконуючи вправу 12, діти відкривають зміну слова за відмінками. Зазначимо, що на цьому етапі учні вчаться змінювати слова-назви предметів за відмінками, використовуючи опорні слова:  є,  немає, радий, хочу, задоволений,  міститься на. Застерігаємо не використовувати інші слова без належного аналізу. Зовсім не годяться такі слова, які поєднуються не з одним відмінком, а з двома. Наприклад, слово даю:  даю кому і даю що – з давальним і знахідним відмінком утворює словосполучення.

Звертаємо увагу, що на цьому уроці  поки що увага до кличного відмінка не привертається. Це пов’язано  тим, що для утворення форми слова в кличному відмінку немає потреби вводити опорне слово. Робота з кличним відмінком розгортатиметься на наступному уроці.

Запропонована у вправі таблиця заповнюється і матиме такий вигляд:

	Однина	Множина
Є	чиж	ч_жі
Немає	ч_жá	ч_жів
Радий	ч_жý	ч_жáм
Хочу	ч_жá	ч_жів
Задоволений	ч_жéм	ч_жáми
Міститься на	ч_жі	ч_жáх

Назви відмінків не вводяться, кількість відмінків та відмінкові питання не обговорюються і не запам’ятовуються.

Очікуваний запис з перевірки орфограми в зошитах та на дошці:

                                                ч_жá – чиж – чижá

                                              ^

Вправа 13 виконується усно  під керівництвом учителя. Після читання рядків з віршу В. Підпалого і недовготривалого змагання у їх запам’ятовуванні, учні знаходять зміну слова за числом з(е,и)мі – зúму, яка задана в самому вірші, і пояснюють, як можна перевірити орфограму слабкої позиції у формі слова з(е,и)мі за допомогою зміни слова за відмінком. 

Далі у вправі 14 учні  переходять до групової роботи і працюють за типом «Естафети». Робота виконується на аркуші паперу формату А2, який заздалегідь розліновано.  Діти отримують таку інструкцію:

1.Об’єднайтеся в групи по троє.

2. Розподіліть обов’язки:  хто записує слово, позначаючи орфограми рисочкою, хто змінює слово, записує й підкреслює букву, що позначає звук у сильній позиції, і, нарешті,  хто орфографічно промовляє й записує слово, позначаючи орфограмою буквою, та підкреслює її.

3. Працюйте послідовно з кожним словом і пам’ятайте , що один – виконавець, а двоє контролерів.

Після виконання завдання йде обговорення результатів групової роботи, у ході якої з’ясовуються використані учнями зміни слова: за числом, за відмінками, за числом та відмінками.

 Очікуваний запис в зошитах та на дошці:

пав_чá – павúч – павичá

    ^

мл_нá –  млин – млинá

    ^

рушн_кáми  – рушнúк  – рушникáми

       ^

чарівн_кóві – чарівнúк – чарівникóві

       ^

помічн_кáм – помічнúк – помічникáм

         ^

Завдання підготувати текст до списування вимагає від учнів у кожному слові з орфограмою слабкої позиції викреслити дужки й зайву букву з двох запропонованих, залишивши саме ту, яка отримана в результаті перевірки. Потім учні списують речення за «правилами списування». 

Вправа 15 пропонується для самостійного опрацювання вдома.

Урок за темою  «Зміна слів-назв предметів за відмінками. Перевірка орфограм слабкої позиції звука зміною слова за відмінками»

Мета уроку:  розширити уявлення учнів про відмінки як форми слів-назв предметів, познайомивши їх з формою кличного відмінка, вправлятися в утворенні цієї форми (без звертання до правил); вправлятися  в перевірці орфограм слабкої позиції звука за сильною позицією зміною слова за відмінками; удосконалювати уміння знаходити орфограми та перевіряти їх зміною слова, формувати орфографічну навичку; удосконалювати навички групової роботи з метою формування дії контролю («Естафета»).

У вправі 16 учні, прочитавши прислів’я і обговоривши ситуації, у яких використання цих прислів’їв буде доречним, під керівництвом учителя вправляються в перевірці орфограм слабкої позиції звука зміною слова за числом та відмінками. Очікуваний запис в зошитах та на дошці:

п_рóм – пéра – перóм

^

яз_ці –  язúк– язиці

   ^

кóл_со – колéса – кóлесо

   ^

дьó_тю – дьóготь – дьóгтю

^

Виконуючи вправу 17,  діти знайомляться з наявністю кличного відмінка в українській мові і вправляються в утворенні форми кличного відмінка. Діти повинні знати, що лише така форма звертання є літературною, і вміти використовувати її в мовленні. На даному етапі навчання немає необхідності наводити учням правила, коли яке закінчення трапляється в кличному відмінку. Для введення цих правил учням необхідно опанувати цілу низку знань: поняття про відміни іменників, поняття про тверду та мішану групи тощо.  Тому вчитель надає учням правильні форми, а також вправляється з учнями в формотворенні кличного відмінка за аналогією. Наприклад: Яринко, Галинко, Світланко; Олесю, Грицю, Івасю; Романе, Дмитре, Тарасе; Андрійку, Сергійку; Катрусю, Галю, Наталю. Учитель повинен весь час відстежувати в мовленні учнів наявність чи відсутність форми кличного відмінку і  корегувати. Заміна форми кличного відмінка формою називного відмінка є дуже поширеною мовленнєвою помилкою.

Очікуваний запис в зошитах та на дошці форм заданих слів у кличному відмінку: Яринко, Олесю, Романе, Андрійку, Катрусю, Наталю.

У вправі 18  учні спочатку читають текст і добирають до нього відповідний заголовок з двох запропонованих(1. Святий Миколай. 2. Свято святого Миколая.), осмислюючи прочитане. Бажано, щоб учні пояснили, чому вони обрали той чи інший заголовок.  Учитель з’ясовує з учнями, що хоча обоє заголовків стосуються теми тексту (тобто, відображають, про що йдеться в тексті), другий заголовок точніше розкриває її.

 Далі учні переходять до групової роботи і працюють за типом «Естафети», як і працювали під час виконання вправ 5, 14. Робота виконується на аркуші паперу формату А 3, який заздалегідь розліновано.  Діти отримують таку інструкцію:

1.Об’єднайтеся в групи по троє.

2. Розподіліть обов’язки:  хто записує слово, позначаючи орфограми рисочкою, хто змінює слово, записує й підкреслює букву, що позначає звук у сильній позиції, і, нарешті,  хто орфографічно промовляє й записує слово, позначаючи орфограмою буквою, та підкреслює її.

3. Працюйте послідовно з кожним словом і пам’ятайте , що один – виконавець, а двоє контролерів.

Після виконання завдання йде обговорення результатів групової роботи, у ході якої з’ясовуються використані учнями способи перевірки: зміна слова за числом та відмінками (з(е,и)ма, хр(е,и)стом); за словником (д(е,и)тина).

 Очікуваний запис в зошитах та на дошці:

з_мá – зúми– зимá

^

д_тúна –  дитúна

  

хр_стóм – хрест – хрестóм

^

Після обговорення групової роботи учні змагаються в запам’ятовуванні заклички та списують закличку.  

Вправа 19 пропонується для самостійного опрацювання вдома. Учні спочатку перевіряють орфограми, використовуючи відомі їм способи перевірки  і, там де треба, записуючи три кроки перевірки.

півн_ки – півник

з_рнó –  зéрна – зернó

                                                 ^

мл_нá – млин– млинá

  ^

Спираючись на зроблену перевірку, учні готують текст до списування. Для цього вони в кожному слові з орфограмою слабкої позиції звука викреслюють дужки і зайву літеру (з двох запропонованих) на позначення орфограми, залишаючи саме ту, яка отримана в результаті перевірки. Потім учні списують речення за «правилами списування».