Вступ
Найбільш характерним
явищем сучасного етапу розвитку цивілізації є, на мій погляд, лавинний зріст
обсягу інформації та залучення інформаційних ідей, засобів та технологій майже
до кожної галузі людської діяльності.
Швидкий розвиток технічних і програмних можливостей персональних комп’ютерів, розповсюдження інформаційно-комунікаційних і креативних технологій створюють реальні можливості для їх використання в системі освіти з метою розвитку творчого потенціалу людини в процесі навчання та забезпечення наступності навчання між різними ланками навчально-виховних закладів освіти.
Швидкий розвиток технічних і програмних можливостей персональних комп’ютерів, розповсюдження інформаційно-комунікаційних і креативних технологій створюють реальні можливості для їх використання в системі освіти з метою розвитку творчого потенціалу людини в процесі навчання та забезпечення наступності навчання між різними ланками навчально-виховних закладів освіти.
Розвиток педагогіки як науки
характеризується не тільки новаціями в галузі методів, способів та
організаційних форм навчання. На різних етапах навчання з технічним розвитком
відбувалося інтенсивне впровадження у навчальний процес різноманітних засобів наочності, технічних
засобів. Все це здійснювалося з однією метою: підвищення ефективності
навчального процесу в цілому й інновацій, які запроваджуються.
Необхідно зауважити, що
безпосередньо для навчального процесу було розроблено небагато
технічних пристроїв. Серед них можна назвати лише графопроектор і лінгафонний
пристрій. Всі інші технічні засоби запозичені з побуту: програвач, магнітофон,
телевізор, відеомагнітофон, комп’ютер. Щоразу, під час появи нового технічного
пристрою, педагоги розмірковують, як використати його для розв’язання
дидактичних завдань. Таким чином, аналізуючи природні якості засобів навчання,
педагоги визначають їх дидактичні властивості та функції в навчальному процесі.
Учні пізнають навколишній
світ за допомогою всіх органів почуттів. Проте, основними каналами
отримання інформації є зорові аналізатори. Тому невипадково, що 90 відсотків
всієї інформації учні отримують за допомогою зору, а 10 відсотків – за
допомогою слуху. “Краще один раз побачити, ніж 100 разів почути” – так
говорить досить актуальнее прислів’я.
За останні роки в школах
з’явились та інтенсивно розвиваються
копіювальна і відеотехніка, музичні центри, нові покоління діапроекторів
і графопроекторів. Все більше шкіл обладнані сучасними комп’ютерними кабінетами.
Ефективне використання інформаційно-комунцікаційних технологій в навчально-виховному процесі сприяє успішному
вирішенню поставлених перед школою і вчителем завдань.
Основна
частина
Поняття «мультимедіа», «мультимедійні технології»,
«інформаційні технології»
Поняття „мультимедіа” є
багатогранним і посідає важливе місце в процесі інформатизації освіти.
„Мультимедіа” (від англ.. multi – багато і від лат. мedia –
носій, засіб, середовище, посередник) часто вживається як аналог терміну
„засоби масової комунікації” (друк, фотографія, радіо, кінематограф,
телебачення, відео, мультимедійні комп’ютерні системи, включаючи Інтернет) . В
загальноприйнятому визначенні „мультимедіа” – це спеціальна інтерактивна
технологія, яка за допомогою технічних і програмних засобів забезпечує роботу з
комп’ютерною графікою, текстом, мовленнєвим супроводом, високоякісним звуком,
статичними зображеннями й відео.
Якщо структурувати
інформацію, з якою може працювати мультимедія, то можна сказати, що мультимедія
– синтез трьох стихій:
-
інформації цифрового характеру (тексти, графіка, анімація);
-
аналогової інформації візуального зображення (відео, фотокартки,
картини тощо);
-
аналогової інформації звуку (мова, музика, інші звуки).
Мультимедіа
є ефективною освітньою технологією завдяки властивим їй якостям
інтерактивності, гнучкості й інтеграції різних типів навчальної інформації. Так,
відмінною рисою мультимедіа є навігаційна структура, що забезпечує
інтерактивність – можливість безпосередньої взаємодії з програмним ресурсом.
Інтерактивність технологій мультимедіа передбачає „живий” зв’язок між
користувачем і програмою, зокрема, за бажанням, можна задати індивідуальний
темп роботи в межах програми, установити швидкість подачі матеріалу, кількість
повторень тощо.
Одним
із перших інструментальних засобів створення технологій мультимедія була
гіпертекстова технологія, що забезпечує роботу з текстовою інформацією,
зображенням, звуком, мовою. Мультимедія – наступний логічний крок у розвитку персонального
комп’ютера. Вона еволюційна в тому розумінні, що будується на базі наявної
комп’ютерної технології.
Мультимедія
вимагають створення ємних і довговічних носіїв інформації – оптичних
компакт-дисків (CD, DVD).
У зміст
ІКТ освіти, крім складових навчання
(засоби і методи ІКТ навчання), входять також засоби і методи керування
системою освіти (введення баз даних учнів і викладачів, інформаційно-довідкові
нормативні і методичні системи, телекомунікаційні системи між школами й
установами освіти тощо).
Які ж шляхи використання
мультимедійних технологій у сучасному житті?
У наш час ІКТ
застосовується майже у всіх галузях і сферах людської діяльності:
-
виробництво електронних книг, енциклопедій,
довідників;
-
в медицині (бази знань, методики
операцій, каталоги ліків тощо);
-
в бізнесі (каталоги будинків, розробка
дизайну приміщень і садиб тощо);
-
у військовій справі (створення
різноманітної документації про системи озброєнь, що знімається через супутник;
створення тренажерів тощо);
-
у побуті (будинки майбутнього, розумні
холодильник, мікрохвильова піч, регулятор температури, що підключений до
Інтернету тощо);
-
в мистецтві (CD-ROM, що дозволяє не
тільки прослухати музику, а й переглянути партитуру твору, виділити певну тему,
створювати варіації на окремі теми тощо);
-
побудова систем віртуальної
реальності;
-
в освіті (відеоенциклопедії;
тренажери; ситуаційно-рольові ігри; електронні лектори, тренажери, підручники;
інтелектуальні ігри з використанням штучного інтелекту; дистанційна і
інтерактивна форми навчання; проведення інтерактивних освітніх телеконференцій;
побудова системи контролю й перевірки знань і умінь учнів (використання
контролюючих програм-тестів); здійснення проективної і дослідницької діяльності
учнів тощо).
Шляхи
використання мультимедійних технологій в освіті
На
початку ХХІ століття в цілому українські школи можуть похвалитись високим
рівнем комп'ютеризації, навіть у сільській місцевості. Та машина без людського
фактору залишається розумною іграшкою. Сьогодні вже очевидно, що викладач, який веде
заняття за допомогою мультимедійного проектора, електронної дошки та
комп’ютера, використовує на уроці та під час підготовки до нього ресурси
Інтернет, має якісні переваги перед коллегою, який користується
“крейдяною технологією”. Виховання учнів в школі має бути спрямоване на
розвиток людини сучасного інформаційного суспільства, і школа має вчити
користуватись необмеженим джерелом інформації – Інтернетом.
Сучасний
урок – це поєднання традиційних технологій та нових інформаційних джерел, які
передбачають використання теле- та радіомовлення, періодики, архівних
матеріалів, ресурсів мережі Інтернет тощо. Це використання додаткового матеріалу, який можна
знайти для різних категорій учнів і для різного рівня підготовки.
Існує два шляхи
використання мультимедійних технологій у навчально-виховному процесі:
-
використання спеціальних навчальних програм, в яких передбачаються
матеріали для різних видів навчальної діяльності, також пропонується методика
їхнього використання;
-
самостійний відбір окремого матеріалу щодо конкретних цілей навчання.
Але введення такої
технології в освітню діяльність вимагає не просто навчання педагогів, але й
представляє собою комплексну науково-педагогічну, соціальну та організаційну
проблему, від рішення якої залежить інтелектуальний потенціал найближчого
майбутнього.
Функції комп’ютера у процесі
навчання:
1) Функція навчання:
- джерело
навчальної інформації;
- наочність;
- тренажер;
- засіб діагностики і контролю.
2) Функція робочого інструмента:
- засіб підготовки текстів (текстовий редактор);
- засіб підготовки таблиць (табличний редактор);
- засіб побудови графіків;
- пошукова система;
- засіб моделювання.
Використання
мультимедійних інформаційних технологій в освіті, можливість зберегти й
опрацьовувати велику кількість різнорідної інформації (звукової, графічної,
текстової та відео) та компонувати її в зручному виді сприяє:
-
розкриттю, збереженню та розвитку індивідуальних і творчих здібностей
учнів;
-
формуванню в учнів пізнавальних можливостей, прагнення до
самовдосконалення;
-
забезпеченню комплексності
вивчення явищ дійсності, безперервності взаємозв’язку між гуманітарними,
технічними науками та мистецтвом;
-
постійному динамічному оновленню змісту, форм та методів навчальних процесів
тощо.
Ураховуючи роль мультимедіа
у навчанні, вважаю за необхідне виокремити такі його основні види : апаратні й програмні
засоби.
Так, серед апаратних засобів
розрізняють основні й спеціальні. До основних засобів мультимедіа відносимо:
комп’ютер, мультимедіа-монітор, маніпулятори (миша, клавіатура, графічний
планшет, світлове перо, сенсорний екран, ігрові маніпулятори – джойстик та ін.).
До спеціальних засобів
відносяться приводи CD-ROM, TV-тюнери, графічні акселератори, звукові плати,
акустичні системи.
Програмні засоби мультимедіа
включають в себе мультимедійні додатки й засоби створення мультимедійних
додатків. Так, до мультимедійних додатків навчального призначення можна
віднести: мультимедіа-презентацію; слайд-шоу; електронний звіт; мультимедіа-доповідь;
електронний журнал; віртуальний тур; мультимедіа-видання; flash-, shockwave-
ігри (навчальні ігри, розміщені, як в Інтернеті (on-line), так і на різних
носіях (off-line); мультимедіа-тренажери; навчальні мультимедіа-системи;
лінгвістичні мультимедіа-системи; мультимедійні Internet-ресурси.
Оскільки не кожна школа може
похвалитися дорогим проектором чи, тим більше, інтерактивною дошкою, вважаю за
доцільне зупинитися на найпростішому варіанті забезпечення мультимедійного
супроводу у навчальному процесі (на прикладі уроків природознавства
курсу «Я і Україна»).
Найпершою перевагою
використання комп’ютера є можливість збереження великого обсягу текстової
інформації. Крім того, такий спосіб дає можливість швидкого та ефективного
пошуку конкретної інформації за лічені секунди. Яким чином це організувати?
1) Передусім
потрібно створити базову електронну бібліотеку з певної тематики. Для цього
достатньо опрацювати декілька сайтів. Для закачування можна використати
вбудовану в браузер Opera качалку, або безкоштовний Download Master
(www.westbyte.com/dm). Після цього можна створити базу даних за допомогою
систематизатора BookSeer (www.msolt.chat.ru/), яка дозволяє навіть «чайникам»
легко створити систематизовану картотеку видань.
2) Наступний
крок впровадження мультимедіа – це використання енциклопедій та можливостей
мережі Інтернет як джерела фото-аудіо-відеоматеріалів. Найкращим вирішенням
цієї проблеми для школи є навчальні програми, які періодично надсилаються
Міністерством освіти і науки, молоді та спорту у школи України, а також
універсальні довідкові видання типу «Великої енциклопедії Кирила і Мефодія».
Остання містить багатющий матеріал з усіх галузей науки та мистецтва, безліч
звукових фрагментів, десятки тисяч ілюстрацій та фотографій у цифровому форматі.
Пошук у ній також надзвичайно швидкий та багаторівневий, а інтерфейс – дружній.
В енциклопедію вбудовано десятки мультимедійних додатків. Єдиний недолік пакету
– російська мова. Але навіть без текстової інформації енциклопедія може
слугувати джерелом підготовки ілюстративного матеріалу до уроків.
3) Завершальним
у процесі формування мультимедійної бази школи може бути поступова закупівля
дисків з навчальними програмами, відеодисків з даного
предмета. Це
дає можливість за наявності всього одного комп’ютера та екрана провести
інтегрований урок із застосуванням навчальних програм-тренажерів, переглядом відео.
Також варто
відмітити, що «в особі» комп’ютера вчитель має і магнітофон, і відеопрогравач,
і фотоальбом з нескінченною кількістю ілюстрацій. Тому комп'ютер можна «брати
із собою» на кожен урок – урок пояснення навчального матеріалу, урок перевірки
отриманих знань і навичок, комбінований урок. Цікавою є методика написання
підсумкових атестацій на фоні релаксаційної чи класичної музики. Як показують експерименти,
музика сприяє кращому самовідчуттю та активізує розумову діяльність учнів.
Якщо є
можливість провести заняття у комп’ютерному класі, то можливості подачі
матеріалу значно збільшуються. Зокрема, зростає роль і відповідальність кожного
учня чи групи учнів, які працюють за одним комп’ютером. Урок може проходити у
режимі презентації, виконаної у Microsoft PowerPoint, і відправленої по мережі
на монітори. Так само зручніше і переглядати різні ілюстрації та відеофрагменти; крім
того, це краще привертає увагу учнів.
Незамінним
помічником є комп’ютер при проведенні відкритих уроків. Він дозволяє запускати
музичні вставки, показувати слайд-шоу.
На сьогодні
майже кожна школа навіть без доступу до Інтернету може створити власні розробки
та методики проведення уроків із використанням мультимедіа-технологій. Головне,
щоб учителі не «боялися» комп’ютера, вбачали в ньому незамінного помічника та
універсального «демонстратора». Якщо немає можливості проводити урок у кабінеті
інформатики, можна виділити один ПК, який легко демонтується та встановлюється
у будь-якому класному приміщенні. Інший варіант – використання
ноутбука. Розвернувши
екран до учнів та назначивши оператора мультимедійного супроводу, вчитель зможе
зосередитися на процесі викладу матеріалу, і, якщо все йтиме «гладко», зробить
свій урок неповторним і цікавим для абсолютної більшості учнів.
Вважаю, що мультимедіа-технології, як найбільш ефективний
і багатофункціональний засіб, що інтегрує в собі могутні розподілені освітні
ресурси, може забезпечити формування і прояв ключових компетенцій учня,
насамперед, інформаційної і комунікативної.
Можна виділити наступні особливості даної технології:
-
якість зображення – яскраве,
чітке і кольорове зображення на екрані;
-
зручне пояснення виду роботи з
різним приладдям;
-
легке усунення недоліків і
помилок у слайдах;
-
детальне пояснення матеріалу
або розгляд лише базових питань теми залежно
від підготовленості учнів; коригування темпу й об'єму навчального матеріалу;
-
достатньо добре освітлення під
час демонстрації презентації робочого місця учнів;
-
значне підвищення рівня
використання наочності на уроці;
-
зростання продуктивності уроку;
-
встановлення міжпредметних
зв'язків;
-
зміна ставлення до ПК: діти
починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій
області людської діяльності, а не лише як засіб для гри.
Специфіка і
структура мультимедійного уроку початкової школи. Типи мультимедійних уроків у
початковій школі
Активний розвиток та
впровадження інформаційних технологій у різні сфери життя, в тому числі в
освіту, ставить перед школою одним з основних завдань формування інформаційної
культури сучасних школярів. Комп’ютерні технології – це потужний інструмент для
одержання дитиною найрізноманітнішої інформації, ефективний засіб підвищення
інтересу до навчання, а також мотивації, наочності, науковості тощо.
Запровадження
інформаційно-комунікаційних технологій у початковій ланці – це не данина моді,
а необхідність сьогодення, оскільки більшість дітей ознайомлюються з
комп’ютером набагато раніше, ніж це їм може запропонувати школа.
Необхідно враховувати, що до
школи приходять нові покоління дітей, які живуть в інформаційному, динамічному,
емоційно напруженому середовищі.
Інформаційні технології
стають потужним багатофункціональним
засобом навчання. Їх використання привчає учня жити в інформаційному
середовищі, сприяє залученню школярів до інформаційної культури.
Одним із головних
завдань початкової школи є застосування
ІКТ у процесі вивчення більшості навчальних предметів.
Основним видом використання комп’ютерно-орієнтованих
засобів навчання є їх органічна інтеграція в певні уроки. У цікавій,
динамічній, ігровій формі учні молодших класів опановують комп’ютерні засоби,
набувають первинних навичок користування пристроями введення-виведення,
початковими уміннями й навичками управління комп’ютером та одночасно
удосконалюють свої знання з певних навчальних предметів, розвивають пам’ять,
просторову уяву, логічне мислення, творчі здібності.
Зарубіжна школа накопичила
значний досвід використання комп’ютерів у навчанні молодших школярів. Як
свідчать дослідження, проведені у школах Канади, США, Франції, «комп’ютер на
уроках в початковій школі подвоює час довільної уваги в учнів (20 хвилин
замість 10 хвилин на традиційному уроці), а ігровий аспект часто сприяє кращому
сприйняттю моделі учнями або осмисленню необхідності застосування алгоритму.»
/Інформатика і навчальний процес: досвід Франції, США, Канади. Огляд./.Д. Г.
Клементс вважає, що комп’ютер сприяє розвитку розумових здібностей, творчого
нестандартного мислення в розв’язанні завдань, підвищує інтерес до навчання,
сприяє набуттю знань і умінь, розкриває привабливі сторони різних галузей
науки. Отже, комп’ютер надає нові можливості для розвитку здібностей дитини,
активно включає її у навчальний процес, підвищує зацікавленість, сприяє кращому
засвоєнню навчального матеріалу. Життя маленького учня стає цікавішим і не
таким важким.
Мій досвід роботи з молодшими
школярами дозволяє зробити такі висновки:
1.
Застосування сучасних
інформаційних технологій у початковій школі сприяє більш активному і свідомому
засвоєнню учнями навчального матеріалу з різних предметів.
2.
Оволодіння елементами комп’ютерної грамотності не викликає суттєвих
труднощів у молодших школярів. При цьому, комп’ютерні ігрові програми сприяють
кращому засвоєнню навчального матеріалу, створюють позитивне емоційне ставлення
учнів до діяльності, опосередкованої комп’ютером.
3.
У процесі сумісної комп’ютерно-ігрової діяльності виникає «кооперуючий
ефект». Учні у грі проти комп’ютера допомагають, як правило, несвідомо один
одному. Шукають раціональні способи організації сумісних дій, навіть в тому
випадку, коли така задача їм не ставиться в явному вигляді.
4.
Навчаючі і контролюючі програми, програми-тести, програми-редактори
стимулюють інтерес молодших школярів до навчальної діяльності, сприяють
формуванню логічного, творчого мислення, розвитку здібностей учнів.
5.
Використання інформаційних
технологій на уроках в початковій школі є одним з найсучасніших засобів
розвитку особистості молодшого школяра, формування інформаційної культури.
Є
підстави вважати, що комп’ютер дозволить більш глибоко розкрити резерви дитини,
дасть змогу вчителю працювати творчо, ініціативно, з більшою професійною
майстерністю.
Міжнародний
науково-навчальний центр ЮНЕСКО інформаційних технологій виділяє наступні
аспекти використання комп’ютера у початковій школі:
-
перший аспект – комп’ютер, як об’єкт вивчення, що властиво курсу
«Основи інформатики та обчислювальної техніки»;
-
другий аспект – комп’ютер як
засіб навчання, тобто своєрідний «учитель», який використовується при вивченні
інших навчальних дисциплін (тренажери, тести, електронні підручники,
мультимедійні енциклопедії);
-
третій аспект – комп’ютер як
інструмент, що дозволяє дослідити ту чи іншу предметну галузь і зробити
навчання творчим.
Урок в початковій школі
спрямований на пізнання навколишнього світу. Одними з
основних його завдань є формування уявлень про навколишній світ, засвоєння
основних математичних, мовних, музичних тощо понять і термінології; формування
здатності використовувати набуті знання та вміння; розвиток математичних,
мовних, логічних, музичних, художніх тощо здібностей, творчого потенціалу
особистості; збагачення емоційно-естетичного досвіду, розвиток універсальних
якостей творчої особистості; виховання різнопланових інтересів, смаків і
потреб.
Саме на вирішення цих
завдань спрямовані уроки в початковій школі із застосуванням комп’ютерних
технологій. Кожен із таких уроків є сукупністю малюнків, світлин, анімацій,
відеофрагментів, текстових пояснень, звукового супроводу, зразкового виконання
музичних творів, виконання пісень у режимі караоке, тестових запитань тощо, які
використовує педагог при проведенні заняття з використанням комп’ютерного
супроводження.
Урок
складається з певної кількості кроків – структурних елементів, що містять
сукупність зображень, аудіо і відеофрагментів, тексту, об’єднаних за певною
ознакою (наприклад,
розучування пісні, розповідь про правила дорожнього руху, формування
обчислювальних або мовленевих навичок тощо).
Для підготовки та проведення
уроку в початковій школі із застосуванням комп’ютера вчителю слід знати
структуру пропонованого уроку, зміст кожного етапу.
Мультимедійний урок
(комбінований) в початковій школі складається з логічно-обґрунтованих частин,
які мають таку послідовність:
-
оголошення теми уроку;
-
вступ (вступна бесіда);
-
пояснення нового матеріалу з використанням мультимедійної демонстрації;
-
формування практичних навичок;
-
тестові завдання;
-
підведення підсумків уроку.
Послідовність частин
(кроків) може змінюватись. Незмінними
кроками є: тема уроку, вступ (вступна бесіда), тестові завдання, підсумки
уроку.
Наведу приклад застосування мультимедійних
технологій під час здійснення кожного етапу уроку в початковій школі.
Оголошення теми уроку: на
екрані з’являється запис теми уроку. Учитель разом з дітьми читає запис.
Вступ (вступна бесіда): на
екрані з’являються головні герої, які розповідатимуть про тематику уроку. Вони
вітаються з учнями, ведуть між собою та учнями діалог відповідно до теми уроку.
Учитель (за бажанням) може
продовжити з учнями цей діалог.
Пояснення нового матеріалу з
використанням мультимедійної демонстрації: на слайдах розташовується необхідна
тестова, графічна, відеоінформація. Учні можуть слідкувати за зображенням разом
з головними героями.
Формування практичних
навичок: використовуються тренажери або ППЗ.
Аналіз виконуваних дій: питання головних
героїв до учнів. Учні відповідають самостійно, іноді – за допомогою підказок на
моніторі або з допомогою вчителя.
Учитель може доповнити
аналіз власними питаннями, завданнями.
Тестові завдання (завдання):
питання для перевірки знань матеріалу уроку з варіантами відповідей.
Підведення підсумків уроку:
діалог головних героїв. Учитель, за бажанням, може продовжити з учнями цей
діалог.
Використання мультимедійних технологій у навчальному
процесі початкової школи вимагає врахування низки факторів:
-
особливості психофізіологічного розвитку учнів молодшого шкільного
віку;
-
особливості навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів;
-
дидактичний потенціал мультимедійних технологій, орієнтованих на
початкову школу;
-
особливості використання мультимедіа у навчанні;
-
вимоги до впровадження мультимедіа у навчальному процесі початкової
школи (вимоги до влаштування й обладнання комп’ютерних класів; до організації
роботи молодших школярів з мультимедіа продуктами; ергономічні вимоги до
мультимедіа продуктів; вимоги до змісту навчального матеріалу в електронному
ресурсі).
Кожен із типів уроків має свої особливості.
Комбінований
урок є, по суті, уроком засвоєння нових знань, але за формою – поєднанням
різних форм діяльності (засвоєння теоретичних понять і термінів, напрацювання
практичних навичок) та пізнавальної діяльності (сприймання, усвідомлення,
аналіз навчальної інформації та перевірка її засвоєння). Такими є більшість
уроків.
Урок-узагальнення (урок
контролю знань) містить декілька складових: тестові завдання, питання
тематичної вікторини. Такий тип уроку може бути використаний учителем для
тематичного оцінювання, адже перераховані форми роботи на уроці дозволяють
бачити результати підготовки учня.
Урок-узагальнення (урок-вікторина)
використовують для оцінювання рівня набутих учнями знань і вмінь.
Методичні рекомендації
щодо створення мультимедійних презентацій для навчального
процесу
Мультимедіа–презентація є одним з найбільш поширених
засобів унаочнення навчального матеріалу. Інформативність електронних
презентацій набагато вище традиційних за рахунок мультимедійності – наявності
не лише тексту і графіки, але й анімації, відео та звуку. Мультимедійні
презентації надають можливості здійснювати віртуальну взаємодію користувача з
об’єктами або процесами пізнання, які знаходять своє відображення на екрані.
Іншими словами, використання мультимедіа-презентацій дозволяє створювати
інформаційний і візуальний образ об’єкту, який досліджується, імітувати
реальність за допомогою участі в процесах, що відбуваються на екрані.
При
створенні презентацій слід дотримуватись певних «класичних» етапів:
1.
Визначення мети й завдань презентації.
2.
Складання докладного плану презентації.
3.
Занотовування основних текстових блоків.
4.
Визначення приблизної кількості слайдів.
5.
Визначення стилю та оформлення слайдів.
6.
Введення та форматування тестових блоків.
7.
Додавання до слайдів графічних та ілюстративних об’єктів.
8.
Встановлення ефектів анімації.
9.
Додавання звукового супроводу.
10.
Попередній перегляд презентації автором.
Структура та зміст презентації теж повинні
відповідати вимогам:
-
Викладайте матеріал стисло, з
максимальною інформативністю тексту.
-
Використовуйте слова і скорочення,
уже знайомі учням.
-
Не перевантажуйте цифрами і фактами.
-
Ретельно структуруйте
інформацію.
-
Використовуйте короткі та
лаконічні заголовки, марковані та нумеровані списки.
-
Подавайте важливу інформацію
(наприклад, висновки, визначення, правила тощо) крупним та виділеним шрифтом і
розташовуйте у верхньому куті слайду.
-
Розміщуйте другорядну
інформацію внизу слайда.
-
Відводьте кожному положенню
(ідеї) окремий абзац.
-
Викладайте головну ідею в
першому рядку абзацу.
-
Використовуйте табличні форми
подання інформації (діаграми, схеми) для ілюстрації найважливіших фактів, що
дасть змогу подати матеріал компактно й наочно.
-
Графіка має органічно
доповнювати текст.
-
Пояснення треба розміщувати
якнайближче до ілюстрацій, із якими вони мають з'являтися на екрані одночасно.
-
Інструкції до виконання завдань
необхідно ретельно продумати щодо їх чіткості, лаконічності, однозначності.
-
Використовуйте емоційний фон
(художня проза запам'ятовується краще, ніж спеціальні тексти, а вірші — краще,
ніж проза).
-
Усю текстову інформацію
потрібно ретельно перевірити на відсутність орфографічних, граматичних і
стилістичних помилок.
-
Продуктивність навчання
збільшується, якщо одночасно задіяні зоровий і слуховий канали сприйняття
інформації (зарубіжні джерела це називають принципом модальності). Тому
рекомендується там, де це можливо, використовувати для тексту й графічних
зображень звуковий супровід. Дослідження свідчать, що ефективність слухового
сприйняття інформації становить 15 %, зорового – 25 %, а їх одночасне залучення
до процесу навчання підвищує ефективність сприйняття до 65 %.
Вибираючи шрифти, слід
керуватися такими відомостями:
-
Вибраний шрифт визначає вплив
повідомлення на слухачів. Для серйозної аудиторії та повідомлень обирайте класичний шрифт (наприклад Times New
Roman); для радісних повідомлень – «веселий» шрифт (наприклад Comic Sans MS).
-
Шрифти з зарубками (Times New
Roman і Bookman) легко читаються, тому їх використовують для друку великих
обсягів тексту. Шрифти без зарубок
(Arial і Verdana) простіші, тому вони краще виглядають у заголовках та
колонтитулах.
-
Створюючи презентації для
перегляду в електронному вигляді або показу слайдів, використовуйте шрифти, які
гарно виглядають на екрані. Шрифти Verdana, Tahoma, Bookman, Arial розроблені
спеціально для використання на веб-сторінках.
-
Щоб забезпечити легкість
читання, колір тексту потрібно зробити контрастним відносно кольору фону.
Напівжирний шрифт і курсив використовуються лише для виділення – часте
використання послаблює їх ефективність.
-
Кожний шрифт несе в собі певну
індивідуальність, тому дуже важливо дотримуватися узгодженості. Якщо часто
змінювати шрифт, повідомлення може виявитися неузгодженим. У презентації
рекомендується використовувати не більше 3-4 шрифтів.
Поради
щодо створення ефективної презентації:
1.
Перш ніж приступити до роботи над
презентацією, потрібно добре розуміти, про що ви збираєтесь розповісти.
2.
У презентації не повинно бути
нічого зайвого. Кожний слайд повинен представляти собою необхідну ланку
розповіді і працювати на загальну ідею презентації.
3.
Користуйтесь готовими шаблонами
під час вибору стиля символів та кольору фону. Не бійтесь творчого підходу.
Експериментуйте під час розміщення графіки та утворення спецефектів.
4.
Додаткові ефекти не повинні
перетворюватись на самоціль. Їх потрібно звести до мінімуму та використовувати
тільки з метою привернути увагу глядача до важливих моментів демонстрації.
Звукові та візуальні ефекти ні в якому разі не повинні виступати на передній
план та перекривати корисну інформацію.
5.
Під час утворення
мультимедійних презентацій необхідно враховувати особливості сприймання інформації
з екрана комп’ютера.
6.
Необхідно підтримувати єдиний
стиль показу інформації. Кожен слайд презентації повинен мати заголовок. Краще
обмежитись двома або трьома шрифтами для всієї презентації. Тексти презентації
не повинні бути великими. Корисно використовувати різні маркери.
7.
Рекомендується використання
кольору в презентації. Найбільш ефективно виділяти окремі частини тексту,
клітини таблиці чи всю таблицю кольором.
8.
Презентація повинна бути
доступною та композиційно цілісною. Під час демонстрації матеріалу потрібно
виділити декілька важливих моментів і час від часу повертатися до них, щоб
висвітлити питання з різних боків. Це гарантує потрібне сприймання інформації
учянми. Не бійтеся повторити свою думку, якщо бажаєте, щоб її засвоїли.
Використання
мультимедійних презентацій на уроках природознавства
з курсу «Я і Україна» в 4 класі
Долучити дітей до світового банку знань – одне з
найважливіших завдань сучасної освіти. Тому використання комп’ютерної системи
стає невід’ємною складовою вивчення будь-якого предмета. Особливо цікавою є ця
робота під час опанування учнями курсу про рідний край, свою малу батьківщину,
землю, де ти народився.
Головна мета курсу “Я і Україна” – формування потреби до
пізнання світу і людини в ньому як біологічної та соціальної істоти; розвиток
духовних цінностей у різноманітних сферах: екологічній, пізнавальній,
моральній, діяльнісно-вольовій, емоційній, естетичній, комунікативній. На
уроках учні ознайомлюються з різноманітністю природи, господарською діяльністю
населення, охороною і збереженням природи рідного краю, України, з системою
цінностей у ставленні до природи, до людей, до самого себе.
У
традиційному навчанні підготовка уроків природознавства викликає низку
труднощів, які пов’язані з необхідністю продемонструвати учням динамічні
елементи (обертання Землі навколо вісі відносно інших планет рідкісні явища
(зорепад) або процеси, які недоступні для звичайного сприймання (сонячні
випромінювання, астероїдне кільце планети Сатурн тощо). У такому разі, засобом
унаочнення виступають навчальні відеофрагменти, які зручно розмістити і
відтворити в межах навчальної мультимедіа-презентації. (Фільм «Земля – планета Сонячної системи » )
Дану
технологію можна розглядати як пояснювально-ілюстративний метод навчання,
основним призначенням якого є організація засвоєння інформації на основі
сполучення навчального матеріалу з його зоровим сприйняттям .
Відомо
(дослідження інституту Євро лінгвіст, Голландія), що більшість людей
запам’ятовують 5% почутого і 20% побаченого. Одночасне використання аудіо- і
відеоінформації підвищує запам’ятовування до 40-50%.
Для
підготовки мультимедіа-презентації вчитель може скористатися як добре відомим
програмним засобом – Microsoft PowerPoint, так і спеціалізованими редакторами: Macromedia Flash, Picasa, Photodex ProShow та ін.
Зокрема, програма Picasa (Google, Inc.), дозволяє легко виокремлювати статичні й динамічні зображення з
Інтернету; зручно, швидко проектувати як слайд-шоу, так і навчальні фільми;
додавати до проекту текстові й звукові коментарі; створювати колажі із
статичних зображень; з легкістю завантажувати зображення у Веб-альбоми тощо. Створені Веб-альбоми можна
розміщувати на шкільному сервері та організовувати роботу молодших школярів з
інформацією відповідно їх навчальним можливостям.
В
нагоді вчителеві стане електронний навчально-методичний комплект «Природознавство,
4 клас» ТМ «Розумники». Увесь курс складається з 33 уроків. Кожен
мультимедійний урок ЕНМК розкриває конкретну тему згідно з навчальною програмою
та містить: теоретичний матеріал, багатий ілюстративний матеріал, цікаву
анімацію природних процесів та явищ, інтерактивні моделі, відеофрагменти,
звуковий супровід до уроку тощо. Також до кожної теми пропонується тестовий
контроль, який можна доповнити, скориставшись конструктором тестових завдань.
Водночас, для підготовки
мультимедіа-презентації вчитель може скористатися готовими програмними
засобами, зокрема, „Природоведение для самых маленьких”, „Астрономия для самых
маленьких”, „Географія для найменших”, „Земля та Всесвіт”, „Рослини нашої
планети”; „Маленький астроном”, „Природа й людина”, „Питання про тварин”, „Світ
природи. Цікаві матеріали про навколишнє середовище” тощо.
Представлений
у вигляді електронних презентацій матеріал істотно розширює можливості
звичайних підручників за рахунок використання звукового й відео супроводу й
ефектів анімації. У ході роботи з комп’ютером в учнів задіються слухові і
візуальні канали сприйняття, що дозволяє збільшити не тільки обсяг сприйманої
інформації, але й міцність її засвоєння. Зміст матеріалу опирається на принцип
обліку індивідуальних особливостей учнів з різним рівнем готовності до
навчання, що передбачає можливість розвитку кожного учня, а також дозволяє
вибудовувати його індивідуальну освітню траєкторію.
Під час використання
мультимедіа-презентації у процесі пояснення нової теми варто дотримуватися
лінійної послідовності кадрів для показу цікавих унаочнень моменти теми. На
екрані можуть також з’являтися визначення, схеми, які діти записують у зошит
(за наявності технічних можливостей короткий конспект змісту презентації може
бути роздрукований для кожного учня), тоді як вчитель, не витрачаючи час на
повторення, встигає розповісти більше. Визначення, схеми дублюють і доповнюють підручник, але найважливіше – ілюструють його і забезпечують
ефективне засвоєння учнями програмного змісту. Ілюстрований матеріал у
презентаціях поданий відповідно до послідовності матеріалу у підручнику.
На мою
думку, кожне слово вчителя на уроці природознавства повинно викликати в уяві
дитини образи. Якщо ж вона не уявляє, наприклад, який Сатурн, то розповідь
учителя про об’єкт живої чи неживої природи і зображення відповідного об’єкта
на екрані монітора можуть дійсно сформувати в учнів уявлення про навколишній
світ. Презентації на уроках природознавства не можуть надаватися на єдиному
фоні просто з текстом, оскільки кожне слово – це образ, це крок у природу, а
значущим є сприймання навколишнього середовища. Тому в багатьох презентаціях
кожен слайд має фон автономної сторінки (із зображенням об’єкта, що вивчається,
на весь монітор).
Супроводжувальні
записи на слайдах (здебільшого із зображенням рослин і тварин) з’являються
після появи ілюстрації з метою розвитку пізнавальної активності учнів. Тобто,
учень мимоволі впізнає об’єкт, можливо, називає, а потім перевіряє себе – чи
правильно він його назвав.
Звичайно,
можна вивчити природу лісостепу в навколишньому середовищі. Але чи зможуть діти
за одну екскурсію побачити багато тварин? Звичайно, ні. А побачити їх на
моніторі можливо. І, звичайно ж, почути голос луків, степу або річки можна лише
завдяки аудіозаписам.
Для
того, щоб кожен урок був успішним, потрібно заздалегідь підготуватися до нього:
ознайомитися з теоретичними відомостями, спланувати поділ на групи для
виконання кожного виду роботи, дібрати додатковий матеріал для роботи учнів,
підготувати необхідне обладнання для дослідів або експериментів.
Головною
метою створення мультимедійного супроводу уроків природознавства є ілюстрування
підручника. Кожна презентація насичена ілюстрованим матеріалом. Наприклад,
презентація до теми «Мішані ліси» містить 31 слайд і повністю охоплює матеріал
підручника. Є всі зображення рослин і тварин, назви яких подано у підручнику, з
дотриманням послідовності переліку.
Кожну
презентацію до уроку можна умовно поділити на три частини, кожна з яких
відповідає певному етапу уроку. Наприклад, перший слайд містить назву теми
уроку; другий – це повідомлення мети, оформлений у вигляді поетичної сторінки,
загадок, цікавого матеріалу; третя сторінка – відвідування гідрометцентру, на
якій учні характеризують погоду, зміни в неживій і живій природі. Наступний
етап – сприймання та усвідомлення навчального матеріалу. Для цього етапу
дібрано найбільшу кількість слайдів, що мають інформаційний характер. Останні
слайди можуть використовуватись для письмової перевірки знань (це, найчастіше,
тести).
Матеріал
до уроку «Збережемо природу Землі разом» має на меті не лише викликати
позитивні емоції у дітей. Проблеми довкілля, занепокоєння станом флори і фауни
на Землі передбачають ілюстрації, що розкривають байдуже ставлення людини до
природи, ігнорування людьми законів природи, і, як наслідок – неприпустимі
факти руйнування довкілля, що приводить до шкоди життю і здоров’ю самої людини.
І все ж
уроки природознавства повинні викликати в учнів відчуття захоплення природою,
бажання охороняти і примножувати її багатства. Тому ілюстрації, існування яких
стало можливим завдяки розвитку комп’ютерної графіки, повинні закарбуватися у
пам’яті дитини і формувати уявлення про оточуючий світ разом з відчуттям краси,
радості, захоплення.
Використання
інформаційних ресурсів Інтернету вчителем початкової школи в урочній і
позаурочній роботі
Сьогодні в інформаційному
просторі мережі Інтернет існує велика кількість Web-сайтів, на яких розміщено
інформацію, корисну для вчителя початкових класів:
Освіта, наука
-
http://www.albest.ru – спілка освітніх сайтів;
-
http://www.kmu.gov.ua – Урядовий портал.
-
www.allbest.ru – каталог посилань на освітні сайти.
-
www.osvita.org.ua – освітній портал. Має велику кількість посилань на
різні теми, присячені освіті – це і перелік ВНЗ України, новини освіти та
науки, статті з питань освіти, реферати, курсові, навчальні курси. Інформація для
абітурієнтів, студентів. Ресурси з дистанційної освіти. Всі бажаючі обговорити
проблеми освіти мають можливість скористатися послугами Форуму.
-
http://www.ednu.kiev.ua – освіта в Україні і за кордоном;
-
http://www.znz.edu-ua.net – середня освіта в Україні;
-
http://www.mon.gov.ua – сайт Міністерства освіти і науки;
Перекладачі і словники в Інтернеті:
-
http://www/uaportal/com/ – перекладач з української мови на російську та
навпаки.
-
www.dictionaries.rin.ru – набір словників різного спрямування;
-
www.dictionary.fio.ru – педагогічний словник.
Бібліотеки, реферати, енциклопедії, тести
-
http://wikipedia.ru – електронна енциклопедія;
-
http://tests.specialist.ru – тестування з різних напрямків;
- http://www.km.ru –
мультипортал „Кирило і Мефодій” (мультимедійна енциклопедія „Кирило і
Мефодій”);
-
http://www.rubricon,ru – мультиенциклопедичний портал Рубрикон;
-
http://www.encyclopediz.ru – енциклопедія;
-
http://www.n-t.org – бібліотека науково-технічної літератури;
-
http://referat.svitonline.com – українські реферати;
-
http://bagato-referativ.com – реферати;
-
http://www.referats.com – реферати з Росії;
- http://albest.ru/refall.htm –
метапошук у колекціях рефератів.
Сайти на різні теми
-
www.nbuv.gov.ua – Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського.
- www.ua.wikipedia.com –
відкрита українська вікі-енциклопедія. Користувач може не лише шукати відповідні терміни,
але й вносити свої поправки до статей, та створювати нові.
-
www.dmozzy.net.ru – каталог веб-ресурсів за різними тематиками;
- http://www.sweethome.spb.ru – дім, сім’я;
-
http://www.deti.ru – усе про дітей;
-
http://iw.owl.ru – усе про жінок;
-
http://www.cooking.ru – усе про кулінарію;
-
http://www.rusmedserv.com – усе
для здоров’я;
-
http://www.museum.ru – музеї і галереї в Росії;
-
http://www.fashionguide.ru – усе про моду;
-
http://www.mirkino.ru – усе про кіно;
-
http://www.music.ru – усе про музику;
-
http://www.sport.ru – усе про
спорт;
Використання мережних технологій вчителем початкових
класів реалізується на практиці в таких основних варіантах:
1.
Інформаційно-пошукова робота вчителя і учнів у глобальній мережі.
Отримання освітньої, науково-технічної, культурної, довідкової та іншої
інформації із мережі Інтернет учнями і вчителями.
2.
Організація соціальної і творчої діяльності молоді з використанням
інформаційно-комп'ютерних технологій. Мається на увазі організація в мережі
олімпіад (в мережі Інтернет проводяться всеукраїнські олімпіади школярів. Умови
участі в олімпіадах наведено на сайтах http://www.olimp.vinnica.ua,
http://www.nam.kiev.ua, та http://dsl.ukrsat.com)
-
участь в національних та міжнародних телекомунікаційних проектах
(школярі України успішно приймають участь в проектах I*EARN – Міжнародна
освітня та ресурсна мережа www.iearn.org.
Про проекти I*EARN.Ukraine можна дізнатися на
www.kar.net/~iearn);
-
участь в предметних олімпіадах, що проводяться в мережі Інтернет (на
сьогодні, в мережі Інтернет проводяться всеукраїнські олімпіади школярів. Умови
участі в олімпіадах наведено на сайтах http://www.olimp.vinnica.ua, http://www.nam.kiev.ua,
та http://dsl.ukrsat.com);
-
участь у вікторинах, диспутах, що проводяться в мережі;
-
випуск електронних газет і журналів, проведення відеоконференцій;
-
виконання робіт з тематики Інтернет-технологій та участь в конкурсах:
робіт юних дослідників (в рамках Всеукраїнського тижня науки і техніки), в
конкурсі науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої Академії наук України,
в конкурсі молоді з Web-дизайну, а також в конкурсі "Інтернет очима молоді", який
проводиться безпосередньо в Мережі.
3.
Представлення інформації про свій навчальний заклад в Інтернет.
4.
Спілкування на відстані суб’єктів освітнього процесу за допомогою
електронного листування, чатів, форумів, телеконференцій, ICQ, SKYPE.
5.
Використання соціальних сервісів (мережеві суспільства).
6.
Використання Інтернету з виховною метою:
-
подорожі у віртуальні дво- і тривимірні музеї, що створює відчуття
проходження по залах музею і дозволяє подивитися на експонати під різними
кутами зору музеї (сервер Ермітажу, сервер Києво-Печерської лаври, віртуальна
екскурсія по Києву початку минулого століття тощо);
-
обмін думками у віртуальних
клубах – діалогові сторінки, де відвідувачі можуть обмінюватися думками з
проблем, що їх цікавлять.
-
використання народознавчого
матеріалу.
Таким чином, освітні
можливості Інтернету широкі та необмежені: зберігання великих обсягів
різноманітної (текст, відео-, аудіо-) інформації з можливістю її передачі,
пошуку, виводу на різноманітні носії; миттєвий зворотній зв’язок між
користувачем та ресурсами мережі; спілкування на будь-якій відстані – все це
дає можливість для удосконалення, підвищення ефективності та урізноманітнення
навчально-виховного процесу в початковій школі, сприяє реалізації принципу
наочності за допомогою візуалізації навчальної інформації, автоматизації
процесів обчислювальної, інформаційно-пошукової діяльності та методичного
забезпечення, територіально незалежному отриманню знань тощо. Проте
застосування можливостей у мережі Інтернет в освіті вимагає широкого та
досконального науково-методичного обґрунтування і дослідження, умілого практичного впровадження, що є перспективами
недалекого майбутнього.
Мережа Інтернет може
застосовуватися і в шкільному навчанні
для:
-
одержання доступу до сучасних оригінальних навчальних матеріалів;
- значного посилення індивідуалізації
навчання;
- забезпечення інформаційної діяльності
вчителя та учнів;
-
розвитку в школярів мотивації та інтересу до навчання;
-
розширення дидактичного потенціалу навчального процесу;
-
підвищення ефективності навчання.
Висновок
Вважаю, що створення та використання уроків-презентацій
дає максимальний ефект у початковій школі. Життєвий досвід дітей ще досить
незначний і тому малюнки, фото, аудіо записи, відео, які можна демонструвати за
допомогою комп’ютерної техніки, створюють на уроках особливу атмосферу та
настрій. За допомогою мультимедійних презентацій, відповідного комп’ютерного
забезпечення, діти мають можливість ознайомитись із різноманітністю природи,
господарською діяльністю населення, охороною і збереженням природи рідного
краю, України, з системою цінностей у ставленні до природи, до людей, до самого
себе. Організовується практична діяльність учнів, пов’язана з охороною та
збереженням природних багатств.
Методика використання мультимедійних технологій у процесі
вивчення матеріалу про рідний край сприяє наступному:
-
посиленню мотивації навчання
учнів;
-
вдосконаленню системи
управління навчанням на різних етапах уроку;
-
зростанню якості навчання і
виховання, підвищенню інформаційної культури учнів;
-
підвищенню рівня обізнаності
учнів щодо сучасних інформаційних технологій;
-
демонстрації можливостей
комп'ютера не лише як засобу для гри.
Уроки з мультимедійним супроводом
допомагають ефективно вирішувати наступні дидактичні завдання:
-
сформувати мотивацію до
навчання взагалі;
-
засвоїти базові знання з
предмета;
-
сформувати навички
самоконтролю.
Дану технологію можна розглядати як
пояснювально-ілюстративний метод навчання, основним призначенням якого є
організація засвоєння інформації на основі сполучення навчального матеріалу з
його зоровим сприйняттям.
Під час використання на уроці мультимедійних технологій
структура уроку принципово не змінюється. У ньому, як і раніше, зберігаються
всі основні етапи, змінюються, можливо, тільки їх тимчасові характеристики.
Необхідно відзначити, що етап мотивації в даному випадку збільшується і несе
пізнавальне навантаження. Це необхідна умова успішності навчання, оскільки без
інтересу до здобуття знань, без уяви і емоцій немислима творча діяльність учня.
Учнів привертає новизна проведення мультимедійних уроків.
У класі під час таких уроків створюються умови для активного спілкування, за
якого учні прагнуть висловити думки, вони з бажанням виконують завдання,
виявляють цікавість до матеріалу, що вивчається. Учні вчаться самостійно
працювати з навчальною, довідковою та іншою літературою з предмета. Дана
технологія може використовуватись для анонсування теми уроку, як супровід до
пояснення вчителя, як інформаційно-навчальний посібник та для контролю знань.
Тому застосування
інформаційних технологій у курсі вивчення природознавства створює широкий
спектр можливостей для реалізації дидактичної мети, розвитку творчості,
формування образного мислення та виховання любові навколишнього світу.
У навчанні особливе значення надається сьогодні власній
діяльності дитини, її пошуку, усвідомленню і застосуванню нею нових знань.
Учитель у такому разі є організатором процесу навчання, керівником самостійної
діяльності учнів, який надає їм потрібну допомогу і підтримку.
Використана література
1.
Данилова О.В. Мультимедія
власноруч: текст, графіка, анімація, відео / О. Данилова, В. Манако, Д. Манако.
– К.: Вид. дім „Шкіл. світ”: Вид. Л. Галіціна, 2006. – 120 с. – (Б-ка „Шкіл.
світу”).
2.
Освітні технології: Навч.-метод. посібн. / О. М. Пєхота, А. З.
Кіктенко, О. М. Любарська та ін.; За ред. О. М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2003. –
255 с.
3.
Роберт Н. В. Современные информационные технологии в образовании:
дидактические проблемы, перспективы использования. – М.:”Школа-Пресс”, 1994. –
344 с.
4.
Соловьева Л.Ф. Компьютерные технологии для учителя. – СПб.:
БВ-Петербург, 2003. – 160 с.
5.
Створюємо презентації. Power Point / Упор. І. Скляр. – К.: Ред.
загальнопед. газети, 2005. – 112 с. – (Б-ка „Шкільного світу”).
6.
Человек и новые информационные технологии: завтра начинается сегодня. –
СПб.: речь, 2007. – 320 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар