«Роль психологічної
підтримки дитини у формуванні критичного мислення, як основи підвищення
самооцінки особистості».
Методична мета:
Показати форми і методи роботи для формування самооцінки
дитини шляхом впровадження технологій критичного мислення.
1. Вправа « Запрошення до чаю» (10хв). Проводиться на
музичному фоні
Мета. Самопізнання учасників, створення доброзичливої атмосфери
в групі.
Передаючи по колу чайну чашку, учасники
промовляють…( називають по імені сусіда «Приходь до мене на чай, бо я…»
(цікавий співрозмовник, інтелектуальна особистість, вмію розважатись і т.д.)
2. Вправа « Креативне ім’я » (5 хв)
Мета. Зосередитися на уявленні про своє ім’я , та своїх задатках.
Учасники
по колу називають своє ім’я та рису характеру на першу літеру свого імені. І так
далі по колу. Я почну з себе. Наприклад : я Вікторія , беру з собою на заняття
врівноваженість, Світлана – стриманість.
Виступ Васяніної
В.В. , практичного психолога
Сучасні орієнтири навчання та виховання спрямовані
на впровадження компетентнісного підходу до вихованця. Формування
компетентності вихованця сьогодні здійснюється не тільки шляхом реалізації
відповідного змісту і завдань освіти, але і вибором методів та технологій
навчання. Однією
з технологій, що допомагає учневі не
тільки засвоїти певний обсяг матеріалу, а й самостверджено розвиватися, є
технологія формування критичного мислення.
Термін «критичне мислення» давно відомий з робіт
психологів Ж. Піаже, Дж. Брунера, Л. Виготського
Вчені
виділяють наступні характеристики критичного мислення :
ü глибина (проникливе мислення) — вміння проникати
в суть, бачити неясне там, де іншим усе здається цілком ясним і зрозумілим;
ü послідовність—уміння дотримуватися логічних
правил, не суперечити самим собі, обґрунтовувати висновки;
ü самостійність— уміння ставити питання,
знаходити нові підходи до їх з'ясування;
ü гнучкість—
уміння (на рівні відповідного віку дитини) змінювати спосіб розв'язання
проблеми, знаходити нові шляхи, бути вільним від шаблону;
ü швидкість — уміння швидко (в межах
темпераментних можливостей) впоратися з пізнавальними завданнями.
Формування вищезгаданих процесів повинно, на мою
думку, підкріплюватися допомогою психолога. Адже кожна дитина по-різному
вибудовує свою самостійну діяльність, з різною швидкістю виконуються дітьми ті
чи інші завдання, а працювати потрібно колективно, цінуючи і враховуючи думку
кожного. Тому дітей потрібно вчити бути толерантними, навчити чекати, привчити
їх умінню вислухати і коректно оцінити думку співрозмовника. Не кожному
дорослому це під силу. А дитині тим паче. Тому на допомогу педагогу й батькам і
приходить психолог. Діяльність
практичного психолога в цьому ракурсі має бути різнобічною, тому передбачає не лише використання різноманітних
методів діагностичної, корекційно-розвивальної роботи з дітьми, а і обов’язкове проведення тренінгових занять. Саме така форма
роботи розвиває пізнавальну активність, допомагає дитині у вирішенні завдань розвитку,
навчання та виховання, соціалізації думки. За таких умов дитина відчує
впевненість у своїх силах, її робота буде успішною.
Отже, моя мета, як практичного психолога, - створити ситуацію успіху для розвитку кожної окремої особистості дитини,
дати можливість кожному відчути радість досягнення, усвідомлення своїх
здібностей, віру у власні сили. Адже в майбутньому житті стануть у пригоді
міцна пам'ять, гостре око, хороший смак, образне мислення, що основу для успішного
здобування знань, тобто навчання. А навчання, підкріплене пізнавальними
інтересами, має активний, дієвий характер. Активізуються розумові процеси учня,
у нього з’являється прагнення до пошуку,
до дослідження. Тобто формуються
пізнавальні інтереси, які виявляються
через певні емоції або емоційні стани: здивування відкриттям, очікуванням
нового, піднесенням у процесі учіння, відчуттям інтелектуальної радості.
Пізнання реалізується через певні види завдань. Чим
молодший вік, тим цікавіші слід давати завдання. Найбільш цікавим є те, що
максимально розвиває самостійність дитини, збуджує її думку.
Чому один і той же матеріал одна дитина схоплює
миттєво, друга –повільно, а третя взагалі не розуміє?
Чи не тому, що в першому випадку ми, образно
кажучи, сіємо зерно вже в підготовлений у дошкільному дитинстві грунт, у
другому _ в зораний, але не якісно, а в третьому – на висушений грунт, якого не
торкалося рало? І грунт цей-сформованість у дитини логічних прийомів мислення: вміння
порівнювати, аналізувати, що сприяє формуванню критичного мислення, як основи
підвищення власної усвідомленості, становлення власної самооцінки.
Становлення самооцінки є одним із аспектів особистісного розвитку - найважливішого органу душевного життя, яким
регулюється поведінка і діяльність людини. Що ж є важелями впливу на самооцінку
дитини?
Від 3 до 6
років на самооцінку дитини впливає спілкування з
батьком. "Якщо мене приймає мій батько, то мене приймає весь світ".
Від 6 до 10
років на самооцінку дитини впливають шкільні успіхи
та визнання дитини вчителем.
Самооцінка починається там, де дитина сама бере участь у «виробництві» оцінки, тобто
у виробленні її критеріїв та їх застосуванні до різних конкретних ситуацій. До
«виробництва» оцінки дитину потрібно майстерно готувати. Іще до того, як вона
вступить у шкільне життя. Така робота має проводитися іще у дошкільних закладах спільно з учителем,
вихователем ДНЗ, батьками вихованців, психологом.
Тому
невід’ємною ділянкою моєї роботи є співпраця на добровільній основі з дитячим
садочком с. Баштино ДНЗ «Вербиченька» (завідуюча Коннік А.М.), що базується на
дослідженнях впровадження критичного мислення в практику роботи уже з
дошкільного віку. Тісна співпраця на основі творчої групи, яку очолює Круглик
С.М., має свої плоди і певні досягнення у дітей.
За 5 років співпраці діти мають вищі показники
когнітивних процесів з кожним роком, рівень тривожності зменшується
підвищується самооцінка та впевненість у своїх силах. У дітей немає страху
перед школою, знайомі обличчя вчителя та психолога знижують рівень тривожності
у дитини.
І коли вони приходять до нас у школу, то мають великий багаж знань за плечима,
і я, як психолог, повинна підтримати і формувати зацікавленість дітей з таким
розрахунком, щоб наші діти були розвиненими
і комунікабельними особистостями, що є
ознакою формування критичного мислення.
Критичне мислення важливе
як інструмент для дослідження. Це активний процес пізнання, який відбувається
одночасно на декількох рівнях. Адже знання, які засвоює дитина, постійно диференціюються й систематизуються
.
Вважаю, що тільки так можна досягти кінцевої мети — формування особистості,
готової до життя у світі, що постійно змінюється, здатної до самостійного
навчання в шкільному колективі. Така дитина стає в житті успішною, сама вчиться
досягати успіху.
Практика моєї роботи показала , що усвідомлення
ситуації успіху самим учнем, розуміння його значущості виникає тільки після здолання дитиною
своєї боязкості, невміння та інших видів
труднощів.
З метою творчої взаємодії педагога і дитини, я
проводжу тренінгові заняття на розвиток критичного мислення в тандемі
учень-учитель . У моїй «майстерні»
психолога чимало цікавих моментів, які допомагають сформувати критично
мислячу особистість.
Спільна
робота психолога і членів творчої групи
– невід’ємна частина роботи , котра сприяє формуванню
критичного мислення, яке є підґрунтям для соціалізації колективу, а отже і
формування самооцінки.
Виступ Круглик С.М.
Коли заходить мова про
формування критичного мислення, на думку спадають слова Девіда Клустера:
«Мислити критично можна в будь-якому віці: не лише в студентів, а і в
першокласників, і в дошкільників достатньо для цього життєвого досвіду».
Формувати критичне мислення у дошкільному та
молодшому шкільному віці – не означає навчити дітей раннього віку по-дорослому
аналізувати і оцінювати певні дії та
процеси. Це прерогатива старшокласників, студентів. Недалекоглядність та
необізнаність окремих дорослих з питань формування критичного мислення,
породжує в них думку про неспроможність
дітей раннього віку критично мислити.
Критично
мислити – не означає безпомилково розв’язувати задачі, знаходити тільки
правильні варіанти вирішення проблем, мати блискавично точну логіку та
гнучкість мислення.
Критичне
мислення в дошкільному та молодшому шкільному віці – це процес, під час якого
дитина тільки вчиться
охарактеризовувати явище або предмет, виражати своє ставлення до
нього, знаходити власний вихід з будь-якої ситуації, пробує
шукати різні варіанти вирішення проблеми, навіть якщо вони не завжди правильні.
Окрім
того, дитина має право на помилку. У неї формується розуміння того, що
помилитися не страшно. Головне зрозуміти, де і чому помилився, щоб не
припуститися помилки вдруге. Оце і є те,
що вчені називають терміном «критично мислити» у ранньому віці.
А
якщо дитина просто мовчки сприймає світ, закомплексована, слухає довгі пояснення
матеріалу педагогом, а не приймає активної участі у пошукові шляхів розв’язання
проблеми, то така дитина неспроможна буде і в майбутньому критично мислити. (І
таких дітей, за дослідженнями психологів, 74%). Вона буде пасивно сприймати
матеріал, боятися нестандартних ситуацій, не вмітиме цінувати думку інших і
коректно заперечити її, коли не згодна з якимось твердженням, у неї буде
присутній страх помилитися, вона буде неспроможна буде подолати невдачі.
Задача педагога в формуванні
критичного мислення – це вироблення вміння активно, творчо, індивідуально
сприймати інформацію, оптимально застосовувати потрібний вид розумової
діяльності, а психолога – надати психологічну підтримку дитині, допомогти
самоствердитися, повірити у власні сили.
Сьогодні ми пропонуємо вам переглянути одну із
форм роботи з формування критичного
мислення в учнів 4 класу. Це буде фрагмент заняття гуртка «Планета Міркувань».
Чому саме 4 клас? Тому що впродовж
п’ятого року ми в межах роботи творчої групи впроваджуємо дослідження вчених по
формуванню критичного мислення, основою якого є продуктивне мислення школярів.
Ви побачите, як працюю я, як педагог, над
формування продуктивного відтворення матеріалу. Матимете змогу спостерігати за
тим, коли психолог включається в роботу за необхідності створення
ситуації успіху і подолання психологічних труднощів, що виникають під час
роботи.
І як
діти, які у переважній більшості не мають чітко виражених математичних
здібностей, вчаться критично мислити.
Ви також
побачите критичне мислення як процес,
який починається з постановки проблеми, продовжиться пошуком і осмисленням
інформації, закінчиться прийняттям рішення щодо розв'язання поставленої
проблеми.
Зверніть
увагу на психологічний стан дітей: по-перше, перед заняттям діти ціленапрямлено
отримали значне навчальне навантаження, по-друге, тривалість заняття ми навмисно
збільшимо у часовому проміжку, по-третє, ми не будемо застосовувати
фізкультхвилинку, як засіб зняття втоми під час заняття, вона буде фактором
емоційного піднесення в кінці заняття.
Іще наприкінці заняття ви побачите, як
психолог сприяє формуванню ситуації
успіху без словесно-дієвих методів. Тобто сама присутність Вікторії
Володимирівни буде створювати ситуацію спокою, впевненості.
Цим самим ви отримаєте можливість
переконатися, що за умови правильно спланованої психологічної підтримки, діти
спроможні співпрацювати і критично мислити в умовах штучно створених труднощів.
Корекційно - розвивальне заняття «Планета міркувань», 4 клас (гурток)
Тема. Круги Ейлера. Задачі на множини.
(40 -45 хв). Створення ситуації успіху методами психологічного впливу.
Мета.
Педагогічна
Розвиток
логічного мислення, вміння систематизувати, класифікувати предмети за якимись
суттєвими ознаками (кольором, будовою, формою, кількістю), спільними властивостями,
добирати назви, аргументувати вибір. Ознайомлення з поняттям перетину множин.
Психологічна
Створити
психологічно комфортне середовище в умовах психологічно-педагогічного
навантаження учнів, виявити рівень спроможності критично мислити за умови
правильної взаємодії педагога та психолога.
Обладнання: матеріали гри «Муха», картки длягрупової
роботи, картки із завданнями для конкурсу, посібник «Планета Міркувань», 4
клас, с. 110-117.
План заняття
І. Педагогічний етап:
етап підведення учнів до постановки навчальної задачі
Психологічний етап: етап створення ситуації
успіху
ПСИХОЛОГ
1.Вправа «Рибки»
(3 хв)
Мета: налаштування на емоційну готовність до
заняття.
Зараз ми спробуємо перевірити вашу емоційну
готовність до заняття. Виберіть рибку, колір якої вам найбільше подобається саме зараз.
( Учні вибирають рибку)
Жовтий колір рибки свідчить: ви готові до активної роботи.
Ті, хто з вас обрав червону рибку, у цю
хвилину ви насторожені, можливо, не готові до роботи, але здатні до
перетворення.
Вибір
синьої рибки свідчить, що під час роботи на уроці ви не тільки успішно
впораєтеся із завданнями, а й виявите уміння творчо мислити.
зелена рибка – ви готові
до розв’язання серйозних проблем.
ПСИХОЛОГ
3.Тренувальна вправа «Логічні ребуси»(
5хв)
Мета: розвиток
логічного мислення, уваги, спостережливості, збагачувати словниковий запас учнів.
(презентація
ребусів по 2 на кожну дитину). Активні учасники отримують жетон за правильну
відповідь.
ВЧИТЕЛЬ
ІІ. Педагогічний етап:
постановка проблеми, підведення учнів до постановки навчального завдання
Психологічний етап: практичне застосування
прийомів зняття втоми
4.Класифікація геометричних фігур
-
Збирати фігури у групи любив відомий математик Ейлер. Він бачив у
предметах щось спільне, однакове, і за цією ознакою об’єднував їх у групи. Ці
групи зображають умовно у формі кругів і називають «кругами Ейлера». Спробуємо
визначити спільне і відмінне у таких кругах.
-
Що спільного між фігурами, обведеними червоною лінією, і що спільного
між фігурами, обведеними синьою лінією? Чому 4 фігури опинилися між обома
лініями? (1, с.77)
-
Обведіть у повітрі червону лінію, закрийте долонею все, що поза нею.
-
Що однакове у фігурах, обведених
червоною лінією? (Усі зелені). Обведіть у повітрі синю лінію. Прикрийте долонею
все, що поза нею. Що спільного між фігурами, обведеними нею? (Вони
чотирикутники).
-
Деякі фігури обведені одночасно і синьою, і червоною лініями. Чому так,
на вашу думку? (Вони мають ознаку першої групи – колір зелений, і є
чотирикутниками, як і фігури з другої групи).
ПСИХОЛОГ
6.
Релаксація «Гора
з плечей»(2 хв)
Мета: навчання дітей прийомів
саморозслаблення.
Психолог і діти стають у коло. Ноги на ширині плеч,
плечі підняти й відвести їх назад, зводячи в лопатках. Після цього різко опустити плечі, ніби
скинути «гору з пліч». Повторити цю вправу слід 2-3 рази.
ІІІ. Педагогічний етап: прийняття рішень щодо поставленої
проблеми
Психологічний етап: показати присутність психолога як фактор вербального впливу на
психологічний стан (психологічна підтримка мімікою, жестами)
ВЧИТЕЛЬ
5. Класифікація чисел на основі їх
спільних властивостей. Подільність чисел
-
Що спільне між числами, обведеними червоною лінією?А синьою? Чому деякі
числа обведені і синьою, і червоною лініями? (2, с. 78).
(А.
Червоною лінією обведені числа, що закінчуються на цифру 4, синьою – що
складаються з однакових цифр. Між цими лініями розміщені числа, що мають обидві
ознаки: складаються з одних четвірок.
Б. У
червоному колі знаходяться всі парні
числа, в синьому – двоцифрові, посередині – лише парні двоцифрові.
В.
Червоною лінією обведені числа, в яких перша цифра – непарна, а синьою ті, в
яких друга цифра непарна. Ті числа, що всередині, мають обидві цифри непарні.
Г.У
четвертому колі знаходяться числа, які діляться на 5, у синьому – числа, які
діляться на 3, а в перетині цих кіл – числа, які кратні 5 і 3 одночасно.)
- Як бачимо, у кожному випадку класифікація
йде за різними ознаками: кількість цифр, парність-непарність, подільність. Таке
«перестрибування» щоразу до іншої ознаки розвиває гнучкість мислення, оскільки
щоразу треба шукати принципово нову ідею.
Рекомендації: перед наступною вправою повторити, що таке дріб, як він утворюється,
що таке чисельник та знаменник, на що вони вказують у дробі, парність та
непарність чисел, подільність.
-
Що спільне між дробами, оточеними червоною лінією?А синьою? Чому деякі
дроби опинилися між двома лініями? (3,
с.79).
(А.
Червоною лінією оточені дроби,Є що мають у чисельнику цифру 1. Синьою – дроби,
у яких знаменник закінчується цифрою 5.
Б.
Зліва розміщені дроби з непарним чисельником, справа – з парним.. Посередині –
і чисельник. І знаменник непарні.
Розгляд
зразка 5, с.80-81.
(У
кожному крузі вміщено літери, які є лише в одному з двох слів, а на перетині
кругів – літери, що належать обом словам одночасно).
-
Виконайте завдання за поданим зразком. Які літери треба поставити
замість «?»
-
Що і де із сьогоднішнього
заняття ви зможете застосувати?
« Дорослий очима дитини». ( 1 год)
Мета: сформувати в учасників
тренінгу уявлення про креативність, її роль у житті людини. Усвідомити
креативність у собі і необхідність її розвитку.
«Неможливо жити
краще, ніж проводячи життя в прагненні стати досконалішим. Хто хоче зрушити
світ, нехай зрушить себе»
Сократ
Хід тренінгового заняття
Вступне слово психолога (2хв)
З
гарним настроєм хто прийшов – махніть
рукою
Хто
чує мене кивніть – кивніть головою
Хто
бачить мене - прошу оком моргнути
Хто
любить дітей – ті підводять тихо
Хто
найвеселіший – ви всім усміхніться
Хто
ввічливий – сусідові злегка вклоніться.
Тож
на сьогоднішньому занятті ми з вами ,
щоб усвідомити, що таке
креативність, навіщо вона в житті кожному з нас, і як формувати в дітей
розвиток критичного мислення.
Вправа «Золота рибка» (5 хв.)
Мета: визначити очікування та сподівання вчителів від
роботи на семінарському занятті.
В
казках золота рибка завжди виконує бажання, я пропоную кожному учасникові
написати свої очікування від семінару, озвучити їх та прикріпити стікери до акваріума. Можливі варіанти
очікувань:
- Отримати нову й корисну
інформацію з проблеми;
- Обмінятися досвідом
роботи;
- Перебувати в дружній
атмосфері.
Вправа « Карлючки Леонардо да Вінчі». (10хв)
Мета: виявлення характеристик
креативності як особливостей особистості, творчого процесу продуктів творчої
діяльності.
У дитинстві, коли ми малювали щось незвичайне,
фантазували, креативили, дорослі називали такий малюнок «каракулі». Дорослим
для розвитку креативного мислення теж корисно так помалювати. Візьміть аркуш
паперу, намалюйте щось незвичайне, те що вам хочеться.
Вправа «Асоціативний тест»( 10
хв.)
Мета: показати учасникам, що необхідною умовою
організаторських здібностей є досить гарна реакція, вміння "не пасувати",
боротися до кінця.
Зміст вправи
Слід
зазначити, що асоціативний метод дослідження з'явився вперше в психоаналізі З.
Фрейда, який вивів і використовував у своїй практиці значення неконтрольованих
асоціацій та їх ланцюжків як пряме проектування глибоко внутрішніх, часто
неусвідомлюваних проблем.
Тренер
роздає учасникам слова-іменники а
учасники повинні як можна більше
підібрати слово-асоціацію.
Вправа «Метаграма» с.19 П.М. (Індивідуальна робота ) (15
хв)
Мета: розвиток гнучкості мислення.
Метаграми- це
набір слів, у яких кожне наступне слово відрізняється від попереднього лише
однією літерою.
Відгадайте
мета грами із «сідлом», що заховані у віршах-загадках.
1) З
«М»- солона вода
З «Г» - сльози й біда
2) З
« М» - велике й гучне
З «Т» - як випечеш, - смачне.
3) З
«К» - дерева захищає, і на них вона завжди.
З «Н» -звірятко заховає, коли треба від
біди.
З « Г» - з-за хмари виглядає, шапку сніжну
не скидає.
4) З
«Р» - для стовбура піджак
З « М» - я розділовий знак
З « З» скубаю я траву
З « С» траву я вже кошу.
5)
Маю «А», її тримаюсь,хоч не хліб, та випікаюсь.
Як за букву «У» тримаюсь, з часом в квітку
розпускаюсь.
А як букву «Е» підставиш, у фундаменті
поставиш.
6) З
«Г», хоч золотий, кожен його чує.
З «К», хоч і золотий, у полі ночує
7) З
«Л», великий чи малий, землю прикрашаю,
З «Н», великий чи малий, пахощі вдихаю
8) З
«Ф» у небі літає З «П» у ліжко вкладає
З «Б» росте на узбіччі. З «М» - змінює
обличчя.
9)
На далекому я Сході- і завжди в морській воді.
Коли «К» на «Г» заміниш, стану деревом
тоді.
10)
З «Р» - належить до тварин, у отарі він один.
З «Н» - на пальмі це росте, дуже корисне
і смачне.
Інтелектуальний тренінг с.25 П.М. (Робота в парах ) (10хв)
Тренінг-тренування,
вправляння в чомусь
Замість
рисочок додайте такі літери, які були б закінченням першого слова і початком
другого. Кількість рисочок відповідає кількості шуканих літер.
ПО(НІ)РКА. Отримали два слова: Поні, Нірка.
НЕ( - - )РЩ
НО(- -)БЛО ТЮЛЬ(- -
- )ЦИР
ГОЛ(- -)РТА МЕ(-
- -)ІЯ КОВ(- - -)КОН
КО(- - -)КА ГНІ(-
- -)БИЧ ДИ(- - ) ЛЯ
ФОН(- - -)ОК ДОБУ(-
- - )АР МО(- -)ТА
МОЛИ(- - -)РИНА ЦУ(-
- -)ДОН
МОР(- - -)ДРАТ КО(-
- - )А
- Коли вам
комфортніше було працювати – під час індивідуальної роботи чи коли ви
працювали разом?
Круглик
Про роль формування критичного мислення під час
колективної роботи.
Формула креативності: думка + думка = ідея
Тест на мислення для психологів( робота з блогом).
Відеоролик
« Тест на логіку» 5 запитань
Рефлексія «Все в твоїх руках»
(10хв)
Мета: дізнатись про очікування учасників семінару.
На
аркуші паперу кожен обводить свою ліву руку. Кожен палець – це певна позиція, з
приводу якої необхідно висловити свою думку.
Великий – для мене було важливим і
цікавим…
Вказівний – з цього питання я отримав
конкретну рекомендацію…
Середній – мені було важко (мені не
сподобалось)…
Безіменний – моя оцінка психологічної
атмосфери…
Мізинець – для мене було недостатньо…
Висновок.
Що
із усього побаченого, почутого ви зможете застосувати уже завтра в своїй
діяльності?
