Тема. Курс «Вступ до шкільного життя»
як альтернативний підхід до
швидкісної адаптації першокласників (Круглик С.М.)
Теоретична частина
-
Розвивальна методика експертного оцінювання адаптації
першокласника Круглик С.М.).
-
Психологічні типи першокласників за методикою
розвивального навчання Ельконіна-Давидова (Васяніна В.)
-
Співпраця вчителя 1 класу та вихователя ДНЗ у
адаптаційний період першокласників (Коннік А.М.)
-
Дисципліна на нетрадиційних уроках. Як її підтримувати?
ВІДЕО
Презентація досвіду
-
Шляхи обговорення
успіхів та невдач як спосіб навчання комунікації. «Чарівні стрічечки» - основа формування дії
самооцінки і самоконтролю (урок математики, 1 клас).
-
Навчальний діалог як виявлення власної причетності до
народження нового знання (урок навчання грамоти, 1 клас).
Практична частина
-
Навчальне співробітництво у 1 класі на уроках математики.
-
Виконання вправ з посібника Математика, 1 клас (система РН) для
організації навчального співробітництва.
ВСТУП
Напевно, не помилюся, якщо скажу,
що одним із найважчих періодів у роботі вчителя початкової школи, вихователя
дошкільного закладу та психолога є той час, коли до навчального закладу
приходять нові діти.
Суттєво нове середовище, навіть
якщо ці новоприбулі діти тут були в гостях раніше, насамперед викликає страх у
дитини. І найпершим завданням педагога, психолога є адаптація дитини до суттєво
нового середовища, у якому є свій режим роботи, свій стиль спілкування дорослих
з дітьми, новий колектив однолітків. Мова йде про всім нам відому адаптацію
дитини до нового середовища.
І поки ця адаптація не здійсниться, не може
бути і мови про те, аби вихованець почувався комфортно, навчався бути успішним
та розкривав свої здібності. Психологічними дослідженнями, результатами
експериментів науковців та педагогами-практиками доведено, що педагог, який
приймає вихованця має бути максимально обізнаний з тим, у якому середовищі
виховувалася дитина раніше, які до неї ставилися вимоги, які форми взаємодії та
впливу на неї давали позитивний результат. Це є передумовою безболісної та
швидкісної адаптації вихованця. Тому спільна робота вихователя дошкільного
закладу, насамперед того, що виховує дітей старшої групи, вчителя початкових
класів, особливо того, який набиратиме 1-й клас,тісна співпраця з психологом,
який допоможе дослідити певні психологічні таємниці дитини, є незамінною формою
роботи для швидкісної адаптації вихованця у дитячому колективі.
На базі нашої школи ця форма
професійної взаємодії здійснюється в процесі роботи творчої групи, де дошкільне
виховання, початкове навчання та психологічна підтримка тісно поєднуються у
спільну роботу. Підґрунтям для побудови плану роботи є ті проблеми, які
виникають у вчителя 1 класу, у вихователя, який хоче підготувати вихованця так,
щоб було і зручно працювати вчителю і дотримуватися вимог Програми для ДНЗ.
Вагомою формою роботи тут є робота з батьками. Перші консультації та лекторії з
ними ми будували так, щоб продемонструвати результативність нашої роботи, потім
ставили їх у такі ситуації, коли вони відчували свою незамінність у створенні
успішної навчальної взаємодії. А коли довіра батьків до результативності нашої
роботи досягала 100%, ми їх повноцінно залучали до взаємодії. Постійно діють
лекторії для батьків, консультпункти, психологічні тренінги та дослідження. Для
досягнення такої взаємодії, звісно, потрібно і витрачати власний час, і
вкладати власні кошти, і працювати творчо в залежності від обставин та
ситуацій, що виникають.
Для початку хочу поділитися
досвідом методики Експертного оцінювання адаптації дитини
1. Розвивальна методика
експертного оцінювання адаптації першокласника (Круглик С.М.)
Роздавальний матеріал
3.Співпраця вчителя 1 класу та вихователя ДНЗ у адаптаційний період
першокласників (Коннік А.М.)
Виступ Коннік А.М.
Відео
2.Психологічні типи першокласників за методикою розвивального навчання
Ельконіна-Давидова (Васяніна В.)
Виступ Васяніної В.В.
Оскільки я працюю
за системою Розвивального навчання, що передбачає виховання нового покоління,
так званого покоління «зет», свою роботу та співпрацю спрямовую на реалізацію
прискореного розвитку дитини, здатного швидко адаптовуватися в нових умовах
існування, в нових умовах взаємодії, швидко по-новому сприймати інформацію.
На етапі адаптації вчителеві розвивального навчання дуже важливо на перших уроках в перші дні
дитини в школі виробити норми навчального співробітництва з дорослим та
однолітками й допомогти дитині освоїтися в навчальному просторі. Цьому сприяє
двотижневий курс «Вступ до шкільного життя», який проводиться на уроках
навчання грамоти та математики. Для цього в розвивальному навчанні передбачені
програмові. Але окремі елементи можуть використовувати і вихователі дитячих
садочків і вчителі-традиційники. Обов’язковою умовою у системі
Ельконіна-Давидова є співробітництво. Причина цього полягає в тому, що
довірливість дитини до слів дорослого, некритичність у прийнятті його цілей,
схильність наслідувати йому, особлива чутливість до його оцінок протягом
дошкільного дитинства весь час зростає, досягаючи свого апогею на початок
шкільного навчання. Тому тільки рівноправне спілкування з однолітками дає дітям
те, чого не може дати рівноправне спілкування з дорослим: критичне ставлення до
думки іншої людини, її слів і вчинків. За цим стоїть вміння бачити позицію
іншої людини, оцінювати її, приймати чи не приймати, погоджуватися чи
заперечувати, а головне – мати власну позицію, точку зору, відрізняти її від
чужої й захищати її. Виходячи з цього, парна й групова робота - обов’язкова
складова технології розвивального навчання, організацію якої потрібно починати
якомога раніше, бажано ще із дитячого садочка. Психологи, науковці дійшли
висновку, що групова робота дається дітям легше, аніж парна. Але для її
підготовки потрібно не менше 5 занять.
4.Дисципліна на нетрадиційних уроках. Як її підтримувати?
Щоб підтримувати
дисципліну на таких уроках чи заняттях, педагогу потрібно застосовувати на
перших етапах роботи такі секрети:
-
попередньо провести
діагностику уподобань та страхів дитини з допомогою психолога, окреслити
можливі проблеми, які можуть виникнути у дитини під час групової взаємодії, щоб
попередити або вчасно справитися з ними;
-
створити правила
парно-групової роботи виходячи із психологічного потенціалу кожної дитини та
дитячого колективу загалом, які б вибудували самі діти під опосередкованим
керівництвом дорослого із створених
педагогом ситуацій утруднення;
-
правила роботи
повторювати щораз перед використанням цих форм;
-
щоб діти хотіли
виконувати роботу без нав’язування, потрібно не тільки зацікавити, але й уміти
грамотно домовлятися з дітьми;
-
варто навчити
вихованців бачити, чути один одного в процесі ігор типу «Дзеркало», «Папуга».
КАТРУК І. М.
Немає коментарів:
Дописати коментар