Чого навчаю своїх учнів за системою розвивального навчання

Психологічні переваги навчання за програмою РН

До кінця першого класу  з’являються яскраві відмінності дітей у класах РН від однолітків, що навчаються за програмами традиційної школи:

·        в учнів РН  вищий рівень пізнавального інтересу й інтересу до навчання;

·        діти з класів РН значно краще готові до розв’язання нестандартних проблем, тне бояться нових завдань, з якими  не стикалися раніше, не відмовляються від пошуку розв’язання таких завдань, намагаються проаналізувати задану умову й знайти варіанти розв’язання. Найчастіше знаходять  і формулюють ті проблеми й завдання, які необхідно розв’язати для подальшого просування в матеріалі;

·        у дітей вищі показники інтелектуального розвитку;

·        набагато вищі показники, що характеризують розвиток колективу й особистості.

Ці переваги були визначені і підтверджені як багаторічною практикою, так і науковою експертизою АПН України (Постанова Президії АПН України від 22.05.2001, протокол №1-7/5-65.)

Чого  навчаю своїх учнів за   системою розвивального навчання

Аналізуючи підручник математики для 1 класу традиційної системи навчання, переконуюсь, що ці підручники існують у такому наповненні вже багато років. Зазвичай ці підручники наповнені стандартними завданнями типу: «порівняй 5 пташок і 10 пташок», «додай 3 яблука й 4 яблука». А сторінки Букваря починаються вивченням букварного періоду буквою А. У традиційній школі вивчення навчального матеріалу завжди відбувається на прикладі розглядання окремих випадків і прийомів. Згадуючи свій попередній перший клас, побачила, що починаючи працювати з окремими конкретними випадками, діти не завжди бачили цілісність явища. (як у прислів’ї:  «За деревами і лісу не видно»). Працюючи з першокласниками за новою системою РН, працювала з навчальним матеріалом за  змістом, побудованим інакше: учні шукають і знаходять вихідну загальну закономірність досліджуваних предметів, а вже потім, спираючись на цю закономірність, переходять до часткових прикладів. Наприклад, спочатку діти з’ясовують, що таке дія додавання на величинах А+В, а потім конкретизують її на числах – одноцифрових (у другому класі – багатоцифрових, а згодом – дробових). Такий підхід дав можливість першокласникам можливість засвоїти таблиці додавання та віднімання без заучування, а усвідомлено.

Як учитель не ставлю за мету просто розповісти правило, а даю учневі можливість розібратися в тому, як це правило влаштоване. Не тільки задаю приклади для розв’язання, але й пропоную придумати завдання самостійно, або перевірити вже виконані роботи (у зошиті – посібнику з математики, що є одночасно і підручником, і зошитом, є розв’язані завдання Мальвіною, П’єро, Буратіно, з яких є виконані невірно, або виконані альтернативним способом; у посібнику з української мови (який теж є одночасно і підручником, і зошитом, вміщено роботи Плямса, казкового прибульця з планети Плямсиди, які діти перевіряють, навчаючи цього казкового героя українському правопису, що базується на формуванні орфографічної дії читання та письма), або розібратися, як працює правило в нових умовах. Тому для організації такої не зовсім звичайної роботи використовуються не зовсім звичайні підручники.

Робота за Букварем  О. Воскресенської

Навчання початкам мови  та читання починається з першого класу  вивченням Букваря. Буквар за системою розвивального навчання теж відрізняється від Букваря, за яким діти працюють у традиційній системі. За допомогою Букваря розв’язується набагато більше завдань. У першу чергу, це розвиток навчально – пізнавального інтересу. До вивчення мови. Діти, які знають букви та уміють читати, не нудьгують: вони, як їх «менш просунуті» однокласники , із захопленням займаються пошуком відносин між звуковою формою слова і його значенням. Наприклад, заміна звука в слові може зруйнувати слово («сад» - «сед»), а може привести до появи нового слова, але з іншим значенням («сам» - «сом», «лук « - «люк», «гриб» - грип»). Для проведення таких захоплюючих експериментів зі словом діти використовують універсальний спосіб – модель слова. Побудова моделі й наступне її перетворення – це не менш цікаве заняття, ніж гра з конструктором «Лего» чи викладання з пазлів сюжетної картинки. Безумовно,звуковий аналіз слова виступає для першокласників відмінною базою для формування  дій читання й письма, але при цьому він є основою для виявлення «загадок» мови. Але ж бажання розгадати таємницю, знайти відгадку лежить в основі пізнавальної активності людини. Не менш захоплюючою для дітей з різною готовністю до шкільного навчання є наступна робота з побудови моделей слів з вивчених букв із урахуванням особливостей «роботи» кожної букви. Дитячі гіпотези, робота в дружній команді, уміння  виражати свою думку в ході навчальної дискусії – усе це наповнює уроки позитивними емоціями і сприяє зростанню бажання вчитися.

Особливості роботи в прописах

«Прописи» - це посібник для навчання гарного (каліграфічного) письма. Навчитися писати красиво можна по-різному. Можна вести дитину шляхом багаторазових повторів, пролитих дитячих сліз через непоборні зразки, а можна вибрати й інший шлях: шлях «повторення без повторення», шлях обговорення успіхів і невдач як основи формування дії самоконтролю й самооцінки.  За системою  розвивального навчання Ельконіна – Давидова, діти йдуть  саме другим шляхом. Для них розроблені прописи, які розв’язують набагато більше завдань, ніж аналогічні традиційні посібники.

Хоча програмою розвивального навчання мови букви як значки для позначення звуків з’являються на уроках не відразу,діти працюють у прописах з перших днів. Вправи «добукварного» періоду, запропоновані учням на сторінках цього посібника, спрямовані на формування координації рухів, розвиток моторики дрібних м’язів пальців, що надалі сприяє успішному формуванню навички письма в дитини. Діти вчаться за опорними точками відновлювати всілякі фігури, значки, розвивають уяву й фантазію, домальовуючи задані зображення і контури. Крім того, у прописах діти знайомляться з історією письма. У «букварний період» завдання в прописах мають уже більш звичний характер (відтворення каліграфічного зразка), але пов’язані з виконанням найважливіших навчальних дій: дій самоконтролю й самооцінки. У «післябукварний період», коли вже вивчені всі букви, у прописах дітям пропонуються спеціальні завдання, виконання яких сприяє розвитку мимовільної пам’яті й мимовільної уваги, що, як показують сучасні психологічні дослідження, лежить в основі навички грамотного письма. Робота з числами

Підручник математики РН для першого класу не схожий на звичайний підручник з картинками яблук і монет, із стовпчиками прикладів, з текстами завдань. У підручнику розвивального навчання зовсім інші картинки – предмети порівнюються за довжиною і шириною, за площею та об’ємом, за формою та кольором та ін. у завданнях відсутні числові дані, але при сутні буквені. І завдання звучать незвично, наприклад: «Мама купила сливи масою А і апельсини масою Б. Яка маса всіх фруктів, що купила мама?» Відповідь на питання «Скільки?» - не «П’ять» або «Вісім», а, наприклад, «А+Б». І відповідей на одне й те саме питання може бути кілька, і способів розв’язання завдання – не один. Боятися незвичності такого підходу не треба. Адже історично натуральні числа (а також дії з ними ) виникли саме для вимірювання, порівняння й зрівнювання величин. І навчившись працювати з величинами, порівнювати їх або додавати, зрівнювати або розв’язувати з ними завдання, діти більш усвідомлено роблять аналогічні дії з числами.

Такий підхід забезпечує успішність опанування не лише натуральних, а й дробових, і раціональних (додатних і від’ємних) чисел. У класах з традиційним навчанням освоєння всіх названих вище видів чисел викликає в дітей певні труднощі.

Уміння розрізняти й проводити паралелі між діями з величинами й діями із числами забезпечує учням надалі більші переваги у вивченні математики в 5-6 класах, а також при вивченні алгебри і геометрії.

Що таке схема й для чого вона потрібна

З перших днів навчання в школі дитина стикається  з необхідністю досліджувати різні навчальні ситуації, умови завдань, виділяти властивості й відношення між будь – якими об’єктами. Для цього використовуються різного виду моделі: схеми, таблиці, формули в математиці, «фішки» для позначення слів і звуків на уроках мови.

Найперша модель, що з’являється на уроках математики – це схема. Для найпростіших результатів порівняння (рівності – нерівності) з’являються найпростіші схеми – пара рівних відрізків розповідає про рівність, пара нерівних – про нерівність. Надалі, коли дитина просувається до додавання й віднімання величин, схеми ускладнюються.

Уміння за допомогою схеми проаналізувати відношення, задані в тексті завдання, допомагає маленькому учневі, відповідно, розв’язати завдання.

Навички роботи з моделями, побудова й аналіз схем будуть досить корисні учням надалі у 5-11 класах на уроках алгебри, геометрії, фізики, хімії, біології, економіки, при вивченні мов тощо.

Загальні особливості підручників і навчальних посібників

Однією з основних  особливостей підручників для першого класу є їхня комунікативна спрямованість. Учень стикається в підручнику з різними думками з приводу одного завдання, з різними відповідями на одне й те саме питання. Для цього в підручниках з’являються різні персонажі, які й виступають носіями різних точок зору – наприклад, дівчинка Тефі в «Прописах», Буратіно, Мальвіна, П’єро, Тато Карло в підручниках математики. Час від часу дитині пропонується висловити свою думку, погодитися або не погодитися з персонажами. Така робота ставить учня в позицію «того, хто вчиться», тобто вчить себе сам. Крім того, у підручниках часто пропонується перевірити «самостійну роботу» кого-небудь із персонажів. Поступове розуміння того, що можна вчити не тільки когось, але й себе – одне з найважливіших умов формування вміння вчитися.

Комунікативна спрямованість навчальних посібників у розвивальному навчанні зумовлює їхню особливу форму. Як правило, це не просто підручники, а підручники – зошити, у яких дитина працює – виконує завдання, перевіряє роботу, виправляє помилки тощо.

В підручниках багато завдань і вправ, які містять спеціальні позначення, що допомагають орієнтуватися тому, як виконувати те або інше завдання.

На сторінках «Прописів» є спеціальні шкали, на яких учні самостійно оцінюють результати роботи.

Таким чином, робота з оцінювання й само оцінювання,є ще однією важливою особливістю навчальних посібників для першого класу.

Адаптація 6-річок в системі РН

У класах РН адаптація першокласників до шкільного життя відбувається швидше, ніж у традиційному навчанні. Розвивальне навчання більш чутке до потреб дитини, тому що в цій освітній системі дитина має право на помилку, сумнів, власну думку. Починаючи з перших днів дитини в школі, цьому сприяє курс «Вступ до шкільного життя», що проводиться протягом двох тижнів і передує вивченню навчального матеріалу з рідної мови та математики. Курс «Вступ до шкільного життя» розроблений спільно психологами й педагогами. Багаторічний досвід показує, що використання цього навчального курсу знижує в маленького школяра тривожність, забезпечує створення довірливого мікроклімату у відносинах як між самими дітьми, так і між учнями й учителем.

У чому  відмінність методів навчання в класах РН

Основна відмінність методів навчання розвивального й традиційного навчання – це те,що дитина не просто отримує знання про те, «ЯК» діяти в тій або іншій ситуації, а самостійно знаходить відповіді на питання «ЯК» діяти (наприклад, «ЯК додавати числа?»). Але для того, щоб визначити «ЯК», дитині доводиться шукати відповідь на питання «ЧОМУ?» так, а не інакше, треба діяти в цій самій ситуації. Саме в процесі пошуку відповіді на питання «ЧОМУ», розв’язуючи проблемні ситуації в спільному діалозі з учнями й учителем, дитині й відкривається певна істина. Учитель виступає на рівні з учнем у цьому пошуку, а не нав’язує свою єдину правильну думку авторитарним шляхом, що відбувається в традиційному навчанні, де вивчення нового матеріалу відбувається як засвоєння вже готового зразка.

Форми організації навчального процесу  на уроці

Крім індивідуальної форми роботи, яка найчастіше використовується в традиційній системі,у розвивальному навчанні застосовується парна й групова форма організації навчальної взаємодії. Це відбувається за принципом: «Навчаємося поруч і разом». У  роботі в парах і групах відбувається спілкування з учнями з рівними собі за життєвим досвідом, за колом невідомих питань, що дає можливість дітям сперечатися, шукати докази. Проте діти розуміють, що «суперечка» це не «сварка». Адже у розвивальному навчанні особлива увага акцентується на проведенні дискусії і правил її організації. Питання «ЧОМУ» ставить дитина дитині. Але час, проведений у обговоренні, не проходить марно.  При цьому в дітей розвиваються пізнавальна активність, ініціативність, знижується тривожність, з’являється почуття впевненості у своїх силах. Причому ці зміни відбуваються не тільки у «сильних», а і в «слабких» учнів.

Особливість оцінювання

Система РН спрямована на розвиток у дітей пізнавального інтересу, уміння вчитися, навичок ділового співробітництва з однолітками. Тому із самого початку шкільного життя в дітей формується навчальна самооцінка. В ідеалі цього можна досягти тільки в навчанні без оцінок. Але вимоги традиційної школи змушують, починаючи з другого класу, оцінювати дітей у балах. Поява бального оцінювання не травмує психіку дитини завдяки тривалій підготовці до його введення. Як правило, у класах розвивального навчання, з боку дітей, не виявляється нерозуміння або неприйняття оцінки вчителя, відсутні образи, діти не втрачають віри у свої сили. Підготовка учнів до бального оцінювання полягає в роботі вчителя з формування в дітей адекватної самооцінки. Для цього на початкових етапах навчання  діти (хоча  й під керівництвом учителя) самі визначають різні критерії оцінки своєї роботи. Головне, що для оцінювання однієї й тієї ж самої роботи має бути висунуто  кілька критеріїв. Наприклад, на уроках письма й математики це можуть бути охайність і правильність, на уроках читання – швидкість і виразність.  Для оцінювання за цими критеріями вводяться « чарівні стрічечки». Вони, на відміну від балів, гарні тим, що будь – яка дитина завжди «приблизно» знає, як вона виконала роботу – «дуже добре», «більш-менш», «зовсім погано».  Самооцінка учня завжди передує оцінці вчителя. Учитель «погоджується» (обводить значок іншим кольором) або « не погоджується» (ставить свій значок іншим кольором на цій же «стрічечці»).

Учні отримують похвалу вчителя не тільки за те, що виконали роботу правильно та охайно, а й за те, чиї самооцінки збіглися з оцінкою вчителя. Особливу турботу викликають ті діти, у яких самооцінка занижена або завищена. Таким чином, за перші півтора року шкільного життя дитина не тільки психологічно готова до одержання оцінки, але й правильно може оцінити свою роботу й роботу інших, побачити свої межі знання або незнання матеріалу.

Пріоритети, якими керуюся як учитель

-         забезпечити душевне здоров’я й емоційне благополуччя кожної дитини;

-         навчити дітей учитися , тому що вміння вчитися – це базисна людська здатність до само зміни, саморозвитку;

-         виховувати не словом, а справою в умовах навчального співробітництва;

-         дати дітям максимально широку освіту, допомогти їм зорієнтуватися в різних галузях культури й знайти сфери своїх власних інтересів;

допомогти дитині найбільш повно реалізувати свій творчий потенціал, розкрити свою індивідуальність