Оцінювання навчальних досягнень, 2024

 ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ методичні рекомендації Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами / методичні рекомендації / укладачі: Н. Софій, О. Стягунова, О. Федоренко. Київ, УІРО, 2024, 40 с. Ці методичні рекомендації створені з метою інформування педагогів закладів загальної середньої освіти про особливості оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання. Рецензенти: Світлана Литовченко, д.п.н, завідувач відділу освіти дітей з порушеннями сенсорного розвитку Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України; Олена Чеботарьова, д.п.н, завідувач відділу освіти дітей з порушеннями інтелектуального розвитку Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України Розроблено в рамках Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, яку реалізують за ініціативи першої леді України Олени Зеленської © Державна установа “Український інститут розвитку освіти”, 2024 © Н. Софій, О. Стягунова, О.Федоренко, 2024 3 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Перед вчителями в школах сьогодні часто постає непростий виклик: глибоко розуміти кожного зі своїх учнів та учениць, їхні можливості та потенціал, а також об’єктивно та справедливо оцінювати. Адже поки хтось із дітей легко вчить напам’ять сторінки тексту та розв’язує складні задачі, для когось написати три речення або вивчити таблицю множення — вже велике досягнення та справжня перемога. Тож сьогодні оцінювання — це не просто виставити відповідний бал, а врахувати всі фактори, проявити насправді індивідуальний підхід та гнучкість. Це вимагає від вчителя глибокої емпатії, розуміння дітей, співпраці школи з фахівцями різного профілю — логопедами, психологами, соціальними працівниками, — а також батьками. Для цього потрібен не лише високий рівень кваліфікації, а й справжня людяність. Але саме в таких умовах всі учні та учениці, зокрема з особливими освітніми потребами, можуть якнайкраще розкрити свій потенціал та отримувати від навчання задоволення й користь. Тетяна Ломакіна, радниця — уповноважена Президента України з питань безбар’єрності, PhD Ми часто використовуємо оцінювання в школах, щоб інформувати учнів та їхніх батьків про прогрес та досягнення. Звичайно, це важливо, але важливіше надавати цю інформацію для вчителів, аби вони використовували ці дані в освітньому процесі. У цьому посібнику ми пропонуємо вам подивитися на практику оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами як на інструмент для вчителів, який дає змогу їм якісно реагувати на потреби учнів, відстежувати зміни та впроваджувати дієві адаптації чи модифікації. Саме таке оцінювання, на нашу думку, має передувати оцінці. Євгенія Смірнова, заступниця Міністра освіти і науки України і засновниця Школи Супергероїв У цьому посібнику ми хотіли звернути увагу на те, що вчитель може самостійно виявити учнів, які стикаються з труднощами у навчанні й спланувати відповідні практики підтримки (диференційоване викладання, робота в малих групах, додаткові заняття та інше). Важливим при цьому є ретельне здійснення відстеження впливу педагогічної підтримки на успішність дитини. Якщо це не дає ніяких результатів, вчителю надається підтримка з боку інших фахівців. Успіх інклюзії — це майстерність вчителя, його ціннісні орієнтири і додаткова підтримка! Алевтина Лотоцька, в.о. генерального директора Директорату дошкільної та інклюзивної освіти 4 ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ ООП особливі освітні потреби МОН Міністерство освіти і науки України ІНП індивідуальний навчальний план ІПР індивідуальна програма розвитку дитини ІРЦ інклюзивно-ресурсний центр 5 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ ООП особливі освітні потреби МОН Міністерство освіти і науки України ІНП індивідуальний навчальний план ІПР індивідуальна програма розвитку дитини ІРЦ інклюзивно-ресурсний центр ЗМІСТ 1. Вступ 6 2. Основні документи, які регулюють оцінювання навчальних досягнень учнів 7 3. Оцінка та оцінювання під час навчання 8 4. Де і коли використовується оцінювання 9 5. Загальні підходи до оцінювання 11 6. Оцінювання в інклюзивному класі 14 7. Роль команди супроводу в оцінюванні навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами 19 8. Інструменти формувального оцінювання 21 9. Портфоліо 25 10.Педагогічне спостереження 27 11. Практика реагування на підтримку 29 12. Залучення батьків до процесу оцінювання 36 13. Роль оцінювання під час переходів між ланками освіти 37 14. Література та ресурси 39 6 ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ ВСТУП На чому зосереджувати увагу вчителям — на дотриманні освітніх стандартів і критеріїв чи на індивідуальному прогресі кожного учня? Що може бути ресурсом у навчанні для учнів з різними здібностями, можливостями, освітніми втратами, особливими освітніми потребами? Як у такому разі оцінювати навчальні досягнення учнів? Такі питання часто виникають у вчителів, які працюють в інклюзивних класах. Не всі учні досягають високого рівня знань відповідно до стандартів. Більш того — певний рівень знань для одного учня може бути низьким, а для іншого – високим. Але всі учні потенційно можуть показувати поступ та досягати особистих найкращих результатів. Цьому сприятиме взаємозв’язок процесів навчання й оцінювання. Якщо оцінювання проводиться об’єктивно, спрямоване на вимірювання реальних знань та вмінь учнів, це допомагає стимулювати їх до навчання, виявляти слабкі місця та застосовувати більш дієві педагогічні практики для покращення результатів. Так, правильний підхід до оцінювання дає змогу вчителям отримати інформацію про стан навчальних досягнень учнів і вчасно відреагувати на проблеми в навчанні, ухвалити рішення для його поліпшення. Система оцінювання має здійснюватися на позитивному ставленні до кожного учня та учениці, враховувати рівень особистих досягнень, а не рівень недоліків. На сторінках посібника ми розкажемо про особливості оцінювання, техніки та підходи, які допоможуть вчителям фокусуватися на оцінюванні в інклюзивному класі, доступі кожного учня та учениці до якісної освіти, їхньому індивідуальному прогресі, а не на ранжуванні та рейтингах. 1 7 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ОСНОВНІ ДОКУМЕНТИ, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ Закон України «Про освіту» Закон України «Про повну загальну середню освіту» Постанова КМУ «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти» Постанова КМУ «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти» Наказ МОН «Про деякі питання документів про загальну середню освіту» Наказ МОН «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти» Наказ МОН «Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році» Наказ МОН «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти» Наказ МОН «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу 5–11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» Наказ МОН «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» Наказ МОН «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» Наказ МОН «Про затвердження Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу» Лист МОН «Методичні рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу у першому (адаптивному) циклі / 5 класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа» Лист МОН «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти» Лист МОН «Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році» 2 8 ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ ОЦІНКА ТА ОЦІНЮВАННЯ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ Для виваженого оцінювання навчальних досягнень учнів необхідно розібратися з термінологією, а саме з «оцінкою» та «оцінюванням». Оцінювання є невід’ємною частиною навчання, оскільки воно визначає, чи досягаються цілі навчання. Це відіграє важливу роль у тому, як учні навчаються, у їхній мотивації до навчання та в тому, як викладають вчителі. Сенс оцінювання полягає в перегляді інформації чи даних про щось або когось з метою покращення поточної продуктивності. А сенс оцінки — зафіксувати продуктивність виконання чогось або когось на основі існуючих стандартів. Оцінювання — це постійний процес, тоді як оцінка позначає завершення певного процесу. Метою оцінювання є покращення якості виконання, а метою оцінки — констатація продуктивності роботи. Оцінювання є індивідуальним процесом, який не суперечить існуючим стандартам. Під час оцінювання присутній зворотний зв’язок, а його результат є конструктивним. Оцінка проводиться за встановленими стандартами, щоб показати певну відповідність чи невідповідність до цих стандартів. Оцінювання під час навчання — це процес спостереження за навчальною і пізнавальною діяльністю учнів, опису, збору, реєстрації та інтерпретації інформації. Оцінка під час навчання — це результат процесу оцінювання, умовноформальне чи кількісне вираження навчальних досягнень у цифрах, буквах, символах. Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або інших законних представників). Інформування батьків про результати навчання може відбуватись під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у робочих зошитах учня/учениці, інших носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових/ електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтвах досягнень. 3 9 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЕ І КОЛИ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ОЦІНЮВАННЯ Оцінювально-аналітична компетентність є однією з основних компетентностей вчителя. Оцінювання рекомендується розглядати як процес отримання даних про стан сформованості результатів навчання учнів, аналіз отриманих даних та формулювання на його основі суджень про об’єкт, який оцінюють. Об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності та інше. Оцінювання доцільно здійснювати з метою створення сприятливих умов для розвитку та навчання кожного учня, формування компетентностей та наскрізних, визначення ступеня якості освітнього процесу та шляхів підвищення його ефективності. Залежно від мети оцінювання розглядають: ˆ оцінювання для навчання; ˆ оцінювання як навчання; ˆ оцінювання самого навчання. Підхід до оцінювання навчальних досягнень учнів відрізняється від традиційного саме співвідношенням цих трьох типів оцінювання. В освітньому процесі їх слід поєднувати, зокрема, щоб: ˆ виявити наявні знання, уміння і навички — для цього використовують оцінювання для навчання; ˆ формувати знання, уміння і навички через пізнання — застосовують оцінювання як навчання; ˆ узагальнити рівень досягнутих знань умінь і навичок, сформованих компетентностей — застосовують оцінювання самого навчання. Оцінювання для навчання надає інформацію про рівень знань, умінь і навичок учнів відповідно до заздалегідь встановлених параметрів. Наприклад, педагоги порівнюють завдання типової освітньої програми або модельної навчальної програми та індивідуальних знань, умінь і навичок учнів, а за результатами цього порівняння планують подальші педагогічні кроки, аби подолати розрив між наявними та очікуваними освітніми результатами. Оцінювання як навчання зосереджене на учнях, зокрема на процесі пізнання. Учні є об’єктами в цьому процесі — вчаться мислити, пов’язувати інформацію з попереднім досвідом та використовувати для пізнання нового. Оцінювання самого навчання використовують, аби узагальнювати і підтверджувати досягнення учнів відповідно до визначених цілей освітньої програми (або індивідуальної програми учня, якщо вона має місце в освітньому процесі). 4 10 ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ Обираючи оцінювання, варто пам’ятати, що воно має кілька різних функцій, наприклад: – мотиваційна — активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання; – діагностична — сприяє визначенню рівня компетентності учнів; – прогностична — ставить цілі навчання на майбутнє; – виховна — налаштовує дитину на розвиток власної організованості; – управлінська — надає необхідну інформацію для ухвалення рішень та інше. Оцінювання має інформувати учнів, вчителів і батьків, про досягнення в певний момент часу, щоб відзначити успіх, спланувати підтримку для подальшого прогресу. 11 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ Результатами навчання є знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів. Кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти (Закон України «Про повну загальну середню освіту»). Оцінювання полягає у встановленні рівня навчальних досягнень учнів в оволодінні змістом навчального матеріалу предмета порівняно з вимогами чинних програм, розроблених відповідно до Державних стандартів. Оцінювання має бути: – центральним в онлайн та офлайн практиці вчителя з учнями – справедливим. – розробленим відповідно до конкретних цілей та зосереджуватись на навчанні учнів – об’єктивним – частиною планування навчання Оцінювання у початкових класах Однією з ключових змін в оцінюванні є підхід до вираження оцінки в 1-4 класах. На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета/ курсу запропоновано використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання учнів з предмета вивчення, інтегрованого курсу. Крім оцінювального судження про досягнення, вербальна оцінка може ще називати і рівень результату навчання. В практичній діяльності оцінювальне судження називають вербальною оцінкою, оцінювальне судження із зазначенням рівня результату — рівневою оцінкою. Рівні навчальних досягнень однакові для всіх учнів, а критерії оцінювання можуть відрізнятися, в залежності від можливостей дітей. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти й встановлюють відповідність між вимогами до знань, умінь і навичок учнів та показником оцінки в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень; реалізуються в нормах чотирьох рівнів досягнень: початковий, середній, достатній, високий. 5 12 ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ Ольга Мірошникова, заступник директора школи І-ІІІ ступенів 294 Деснянського району міста Києва, вчитель вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист. Треба враховувати, що оцінка впливає на емоційний стан дитини, викликаючи у неї різні емоції, створюючи емоційний комфорт чи дискомфорт. Останнє, здебільшого, викликає не аргументована оцінка. Тому оцінці має передувати оцінювання. А також важливо аргументувати усі оцінки та уникати оціночних суджень, що характеризують особистість дитини. Судження має відображати стан сформованості навчальних дій, у співвідношенні з очікуваними результатами. Зауважте, що судження має бути лаконічним, зрозумілим дитині під час рівноправного діалогу педагога і дитини. Позитивне оцінювання зусиль, що доклала дитина — це безумовний стимул! Оцінювання у 5-11 класах Семестрове та підсумкове (річне оцінювання) здійснюється за 12-бальною системою. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів в закладі освіти розробляються на основі нормативних актів та конкретизації до окремих видів робіт і видів діяльності учнів (за потреби). Основними видами оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів (базова середня освіта) є формувальне, поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне). Типові помилки під час оцінювання: – завищення/заниження оцінок – упередженість особистих стосунків – звірка з попередніми оцінками – різні оцінки за однакові відповіді – суб’єктивне ранжування певних якостей – оцінювання поведінки як навчання. Результати оцінювання учнів не залежать від форми здобуття освіти (очна, дистанційна, змішана). Відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційнокомунікаційних (цифрових) технологій, зокрема відеоконференцзв’язку та інструментарію оцінювання, визначеного освітньою програмою закладу освіти. 13 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Радимо ознайомитись із рекомендаціями до системи оцінювання здобувачів освіти в «Абетка для директора. Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» Педагогічні працівники самостійно визначають форми оцінювання результатів навчання учнів з певного предмета та добирають методи оцінювання (спостереження, бесіда, тестування, аналіз письмових робіт учнів чи ін.), враховуючи специфіку навчального предмета і особливості учнів. Можна використати такі форми оцінювання: ˆ усна (індивідуальне, групове та фронтальне опитування); ˆ письмова (діагностичні, самостійні та контрольні роботи, тестування); ˆ цифрова (тестування в електронному форматі); ˆ графічна (робота з діаграмами, графіками, схемами, контурними картами); ˆ практична (дослідження, навчальні проєкти, роботи з біологічними об’єктами, виготовлення виробів тощо) та інші. Для оцінювання окремих видів робіт учителі можуть розробити критерії оцінювання результатів навчання учнів на основі критеріїв, затверджених МОН, а також враховуючи особливості вивчення теми (обсяг годин на вивчення, кількість обов’язкових робіт), освітню програму закладу освіти, форму організації роботи учнів на навчальному занятті (групова, індивідуальна, фронтальна, колективна). Обираючи форму чи критерії оцінювання, поставте собі такі запитання: – Що я хочу дізнатися з цього оцінювання? – Який буде мій подальший план щодо отриманих результатів? – Чи буде хтось, крім мене, використовувати ці результати? – Який найкращий спосіб представити оцінювання учню / учням, враховуючи те, що я знаю їхній прогрес і стилі навчання? Ці запитання допоможуть вам створити оцінювання, яке буде спрямоване на покращення навчання учнів. Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або інших законних представників). Інформування батьків про результати навчання може відбуватись під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у робочих зошитах учня/учениці, інших носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових/ електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтвах досягнень. 14 ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ ОЦІНЮВАННЯ В ІНКЛЮЗИВНОМУ КЛАСІ Оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП в умовах інклюзивного навчання здійснюється для врахування рівня їхніх досягнень, поступу в опануванні навчальним матеріалом, визначення рівня сформованості умінь та навичок, а також здатності до застосування їх на практиці (оволодіння компетентностями). Особа з особливими освітніми потребами — особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту. (Закон України “Про освіту”) На вибір та ефективність застосування певних форм та методів оцінювання впливають труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, ООП, які зазначаються в індивідуальній програмі розвитку учня Інклюзивне навчання — система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників (Закон України “Про освіту”) Алла Антонова, вчителька історії Опорного закладу загальної середньої освіти імені Василя Стуса Краматорської міської ради Донецької області. Одним учням може знадобитися більше часу для виконання завдання, як от учню, який використовує шрифт Брайля. Якщо дитині складно висловлювати свою думку письмово, можемо зробити так, щоб вона висловлювала її усно. Під час оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП варто зважати на рівні підтримки в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти, що визначають особливості проведення поточного та підсумкового оцінювання, а саме: Рівні підтримки — обсяг тимчасової або постійної підтримки учнів в освітньому процесі відповідно до їх особливих освітніх потреб, що надається в закладі освіти Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти. Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 483 від 26.04.2022, № 979 від 30.08.2022. 6 15 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Оцінювання учнів, що потребують першого рівня підтримки: ˆ на основі загальних критеріїв оцінювання; ˆ на основі загальних підходів оцінювання з урахуванням можливості їх адаптації та з урахуванням особливих освітніх потреб учня. Оцінювання учнів, що потребують другого рівня підтримки: ˆ на основі загальних критеріїв оцінювання з можливістю адаптації умов проведення оцінювання з урахуванням особливих освітніх потреб учня; ˆ під час проведення оцінювання враховуються адаптація процедури за часом та змістом (наприклад: збільшення часу на виконання завдань); зміна методів тестування (формування завдань в аудіоформаті, збільшеним шрифтом, шрифтом Брайля тощо). Оцінювання учнів, що потребують третього рівня підтримки: ˆ на основі загальних критеріїв оцінювання з урахуванням ІНП (за наявності) та можливості адаптації умов проведення процедури оцінювання з урахуванням особливих освітніх потреб учня; ˆ під час проведення оцінювання враховуються адаптація процедури оцінювання за часом та змістом (наприклад: збільшення часу на виконання завдань); ˆ зміна методів тестування (формування завдань в аудіоформаті, збільшеним шрифтом, шрифтом Брайля тощо). Оцінювання учнів, що потребують четвертого рівня підтримки: ˆ на основі загальних критеріїв оцінювання з урахуванням ІНП (за наявності) та можливості адаптації/модифікації умов проведення процедури оцінювання з урахуванням особливих освітніх потреб учня; ˆ здійснення адаптації процедури оцінювання за часом та змістом відповідно до потреб учня, що включає: Ž використання доступних форм викладу інформації (шрифтом Брайля, письмових чи усних завдань тощо); Ž використання засобів альтернативної комунікації під час формування завдань; Ž адаптація/модифікація завдань з урахуванням способу їх сприйняття учнем; Ž збільшення часу на процедуру оцінювання тощо; Ž відповідність тестів змісту модифікованої програми навчального предмета. Оцінювання учнів, що потребують п’ятого рівня підтримки: ˆ на основі загальних критеріїв оцінювання з урахуванням індивідуального навчального плану (за наявності) та можливості адаптації/модифікації умов проведення процедури оцінювання з урахуванням особливих освітніх потреб учня; 16 ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ ˆ здійснення адаптації процедури оцінювання за часом та змістом відповідно до потреб учня, що включає: Ž використання доступних форм викладу інформації (шрифтом Брайля, письмових чи усних завдань тощо); Ž використання засобів альтернативної комунікації під час формування завдань; Ž адаптація/модифікація завдань з урахуванням способу їх сприйняття учнем, збільшення часу на процедуру оцінювання тощо; Ž відповідність тестів змісту модифікованої програми навчального предмета. Під час проведення оцінювання враховуються адаптації та /чи модифікації змісту навчального предмета (інтегрованого курсу), які зазначені в індивідуальній програмі розвитку учня. Адаптація змісту навчального предмета (інтегрованого курсу) — зміна методів і способів навчання, рівня складності завдань з урахуванням індивідуальних потреб учнів з особливими освітніми потребами без зміни загального обсягу навчального навантаження та очікуваних результатів навчання. Модифікація змісту навчального предмета (інтегрованого курсу) (далі  — модифікація) — зміна змісту (шляхом спрощення, виключення, об’єднання тощо) навчання з урахуванням особливих освітніх потреб учнів із зміною загального обсягу навчального навантаження та очікуваних результатів навчання. (Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти) У процесі навчання в інклюзивному класі вчитель може використовувати різні методи оцінювання, добираючи їх у залежності від індивідуальних особливостей та освітніх можливостей усіх учнів, теми, змісту. Це дозволить подолати суб’єктивізм і формалізм при оцінюванні знань учнів. Валентина Маланчій, заступник директора з навчально-виховної роботи комунального закладу загальної середньої освіти «Ліцей № 8 Хмельницької міської ради». Якщо яскраві сторінки підручника з малюнками заважають учню зосередитись і виконати завдання, я пропоную кожне завдання на окремому аркуші, уникаючи зайвого. Якщо довкола багато шумів, а дитині складно зосередитись в умовах сенсорного перевантаження, утримувати себе в просторі (спокійно сидіти за партою і виконувати завдання) — ми можемо використати шумопоглинальні навушники. 17 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Так, учитель може змінити умови, інструкції, час або місце для виконання завдання: ˆ збільшити час на виконання завдань, чи виконувати кожне завдання в окремо відведений час та ін.; ˆ надати покроковий алгоритм виконання завдань, усну інструкцію підкріпити письмовою та ін. Формат завдань та відповідей адаптується відповідно до особливостей сприймання та сильних сторін учня (аудіоформат, збільшений шрифт, шрифт Брайля). Під час оцінювання рівня сформованості предметних компетентностей учнів з особливими освітніми потребами вилучають ті складові (знання, вміння, види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або неможливим для учня з огляду на труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я. Значними є відмінності в критеріях оцінювання учнів із порушеннями інтелектуального розвитку. Під час оцінювання потрібно враховувати можливості дітей та особливості того, як вони опановують навчальний матеріал. Об’єктом оцінювання в цьому випадку має бути динаміка розвитку дитини. Її визначають відносно попередніх індивідуальних досягнень учня. Відповідно до визначених цілей в ІПР оцінюються як просування учнів в опануванні предмета, так і сформованість життєвої компетентності (до прикладу, уміння себе обслуговувати). Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з порушеннями інтелектуального розвитку / навч.-метод. посіб. / авт.: Чеботарьова О. В., Трикоз С. В., Блеч Г. О., Гладченко І. В., Бобренко І. В., Королько Н. І., Дмитрієва І. В., Остапенко Л. І., Тарновська Л. І., Гломозда І. В., Чухліб О. А., Стрілець Л. В.К., ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2020. 90 с. https://lib.iitta.gov.ua/721883/ Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-10 класів з порушеннями інтелектуального розвитку /навчально-методичний посібник/ авт.: О.В. Чеботарьова, Г.О. Блеч, І.В. Гладченко, С.В. Трикоз, І.В. Бобренко, Н.А. Ярмола та ін.  — К., ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2019.  — 120 с. https://rada.info/upload/users_files/42430768/ffe62ece 576cda82b77086cebab08dc4.pdf 18 ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ Борис Світлана, директор, вчителька математики Гадяцького опорного ліце