Захист творчої роботи (КОІППО

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

ІМЕНІ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО»

                                              

Педагогіка партнерства.

 Співпраця з батьками в НУШ

Автори:

Круглик С.М.,

Нич Я.А.,

Алєксєйчик О.О.,

Супрун В.Л.,

Філіпова С.М.,

Петренко Ю.В.,

Кращенко О.В.

                                        слухачі курсів

підвищення кваліфікації

вчителівпочаткових класів

                                                                         

2018р.

ЗМІСТ

1.    ВСТУП   (Круглик С.М.)

2.    ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА ( Нич Я.А., Алєксєйчик О.О.)

2.2.        Співпраця з батьками

2.3.        Основні шляхи співпраці: залучення батьків до освітнього процесу

2.4.        Форми роботи педагогів з батьками — це способи організації спільної діяльності та спілкування.

3.       ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА  (Кращенко О. В., Супрун В.Л., Філіпова С.М.,         

             Петренко Ю.В.)

3.1.        Як учителям і батькам зробити щось разом.Метод фасилітації

3.2.        Заняття- тренінгдля батьків майбутніхпершокласників

3.3.        Додатки

4.       Презентація

5.       ВИСНОВКИ

6.       ЛІТЕРАТУРА

Вступ

 

Кожна дитина неповторна,

наділена від природи унікальними здібностями,

талантами та можливостями.

Місія Нової школи – допомогти розкрити та розвинути здібності,

таланти і можливості кожної дитини

на основі партнерства між учителем, учнем і батьками.

Нова школа: простір освітніх можливостей, 2016

На розвиток дитини помітно впливає зацікавленість батьків шкільним життям. А тому, працюючи над вирішенням завдань цього семінару, ми будуємо невидимий ланцюжок між родиною і школою, який служить на благо усім учасникам навчально-виховного процесу.

Це спільні турботи про те, щоб усім було цікаво і затишно в школі, як у рідній домівці:  вечори, конкурси, спортивні змагання, робота батьківського комітету.

Останнім часом з тих чи інших  причин школа і сім'я перебувають у стадії  конфронтації. Шкільні педагоги дають негативні характеристики сім'ї, звинувачуючи батьків у такому вихованні власних дітей, у брутальному, навіть жорстокому ставленні до них. Батьки, у свою чергу, зневажливо ставляться до вчителів.

У багатьох сім'ях не вважають за необхідне звертатися до педагогів з приводу проблем, які виникають  у вихованні  дітей.

Сім'я і школа — потенційні природні партнери у вихованні дітей — часто виявляються реальними супротивниками, а поміж ними в постає дитина, яка вимушена пристосовуватися, лицемірити, що  призводить до проявів аморальної поведінки.

          Останнім часом психолого-педагогічна наука робить спроби окреслити шляхи відмови від традиційних і запропонувати нові підходи в розв'язанні проблем взаємодії сім'ї та школи, виховання дітей та підлітків.

          Педагог має усвідомити: культура передбачає недоторканість родини й невтручання в сімейні взаємини. Втручатися в життя сім'ї можливо у виняткових випадках, коли нехтуються інтереси дитини, коли її здоров'я, життя, добробут перебувають у небезпеці з вини батьків або інших дорослих членів сім'ї.

Школа — не рідний дім, а сім'я ніколи не замінить школи. Звідси випливає, що логіка шкільного та логіка сімейного виховання не тотожні. Розводячи виховні сфери школи і сім'ї, педагог має враховувати психологію дитинства й дорослішання дитини і, певним чином зближуючи ці дві сфери, у жодному разі не намагатися підмінити собою батьків і не інструментувати шкільне життя як життя родинне.

-      Школа не є частиною ринкового простору, оскільки не надає послуг, не торгує крамом, не обслуговує батьків.

-      Школа - інститут соціальний, її призначення — передавати як естафету духовні надбання людства й учити дитину жити у світі матеріальних продуктів культури.

-      Школа вільна від батьківських вказівок і настанов в організації своєї професійної діяльності.

-      Школа незалежна від батьків у будові життєдіяльності школярів.

Однак і шкільна, і сімейна сфери не існують ізольовано в житті дитини, яка, приходячи до школи, репрезентує світ своєї родини, умови життя, спектр соціальних взаємин, звички, манери поведінки, зрештою, рівень інтелекту.

Школа завжди прагнула до взаємодії з сім'єю. Це знаходило своє відображення в корекції сімейного виховання, у педагогічній просвіті батьків, у безкінечному обговоренні з батьками з приводу навчання і поведінки їхніх дітей, у викликах батьків до школи тощо.

Контакт з батьками як взаємодія може бути встановлений лише за умови, що обидва суб'єкти усвідомлюють: тільки спільними зусиллями можна створити умови для розвитку та виховання дитини, допомогти їй у набутті необхідного соціального досвіду.

          Визначальна умова взаємодії цих двох суб'єктів  - батьків і педагога - вичерпне уявлення про зміст виховної діяльності один одного.

          Отже, педагог має знати, з якої сім'ї прийшла в школу кожна дитина, яка структура цієї сім'ї, у якому стані перебуває сучасна українська родина і які тенденції зумовлюють її розвиток. Це зробить взаємодію педагога та батьків учнів більш конкретною, осмисленою, результативною.

Виховання дітей у сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Духовний вплив батьківського дому на формування особистості створюється завдяки щирій материнській ласці,  любові батька, домашньому теплу, піклуванню, затишку і захисту, родинній злагоді.

            Батьки і вчителі повинні стати партнерами, активними співучасникам творчого процесу виховання учнів.

Теоретична частина

Співпраця з батьками

Один із ключових компонентів концепції Нової української школи є педагогіка партнерства – педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками. В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками.

Як школі й батькам працювати разом розвиваючи партнерство?

Є два суттєві шляхи успішної співпраці: Ÿ

-      Постійне, чітке, двостороннє спілкування. Ÿ

-      Різні способи залучення батьків до освітнього процесу.

Формальне й неформальне спілкування

Неформальне спілкування відбувається здебільшого у випадках, коли вчитель зайнятий іншими справами. Важливим для усіх форм спілкування є активне слухання. Оскільки під час неформального спілкування вчитель не завжди має час і можливість приділити цьому належну увагу, тоді він чи вона може запропонувати окрему зустріч і спілкування набуває формального характеру.

Поради для спілкування з батьками

Слухайте уважно. Дайте це зрозуміти, зосередивши свою увагу на іншій людині й дивлячись на неї. Будьте уважними, намагайтесь не відволікатися, у тому числі й на власні думки.

Давайте короткі стимулюючі відповіді (кивання, відповіді на кшталт: «О, так?», «А потім?»), переконайтеся, що ваш співрозмовник бачить, що ви слухаєте його уважно й готові продовжити спілкування з ним. Не переривайте співрозмовника – дайте йому можливість закінчити речення.

Ставте відкриті запитання, які дадуть співрозмовнику змогу глибше зрозуміти суть проблеми. Наприклад: «Що ви маєте на увазі?», «Не могли б ви навести приклад?» або «Чи не хочете ви розповісти про це більше?»

Майте на увазі, що інша людина має свої відчуття і думки. Не нав’язуйте свої ідеї, думки, відчуття, поради.

Проявляйте співчуття не лише словами, а й поведінкою.

Намагайтеся зрозуміти почуття і думки співрозмовника. Звертайте увагу на міміку, яка супроводжує розмову, наприклад, вираз обличчя. Звертайте увагу на манеру розмовляти – інтонацію, силу голосу тощо.

Слухайте не лише слова, а й почуття, які ховаються за ними.

Наприкінці розмовипідсумуйтесвоїми словами те, що інші хотіли донести до вас.

Активне слухання потребує достатнь часу – тому сплануйте цейчас заздалегідь.

Зазвичай спілкування відбувається при особистій зустрічі з батьками, але може відбуватися за допомогою інших засобів – телефонні дзвінки, написання листів електронною поштою, спілкування у соціальних мережах тощо.

1.    Основні шляхи співпраці: спілкування

1.1.        Батьківські збори

Батьківські збори, як і будь-які інші збори, що проводяться у школі, (загальні збори працівників, методичні ради та ін.), відображають культуру організації. Численні джерела з організаційного менеджменту зазначають, що працівники будь-якої організації можуть тратити майже половину свого робочого часу (старший персонал ще більше), беручи участь у зборах (відвідуючи, проводячи, здійснюючипідготовку).

Саме тому важливо розуміти основні стратегічні моменти у проведенні зборів, щоб учасники залишалися задоволеними як від процесу, так і від результатів, а самі збори спряли розвитку культури співробітництва. Плануючи збори, важливо розуміти їх мету – тобто, дати відповідь на запитання: «Для чого ми зібралися?» Зазвичай, люди збираються з багатьох причин:

-      прийняття рішень;

-      планування;

-      вирішення проблем;

-      оцінка виконання;

-      розвиток команди;

-      інформування;

-      святкування досягнень;

-      навчання.

Відповівши на запитання «Для чого ми збираємося?», важливо також окреслити очікувані результати, які ви бажаєте досягнути. При формулюванні очікуваних результатів потрібно пам’ятати, що вони мають бути короткими і конкретними твердженнями, які можна виміряти.

Планування  процесу проведення батьківських зборів і вибір відповідальних осіб. Потрібно подумати над наступними питаннями:

-      Яким чином ви будете з’ясовувати очікування батьків – методом «мозкового штурму», чи за допомогою опитувальника чи іншим способом?

-      Хто є відповідальним за цей процес? За проведення «мозкового штурму?» За розробку опитувальника?

-      Скільки часу для цього потрібно?

Усі відповіді на ці та інші запитання зазначаються у порядку денному, з якого батьки зможуть побачити зміст питань, відповідний процес, час відведений на обговорення чи вирішення цих питань. Чим більше буде продумано і сплановано, тим ефективніше пройдуть збори і батьки залишаться задоволеними як результатами, так і процесом.

2.    Індивідуальні зустрічі з батьками

На відміну від батьківських зборів, регулярнііндивідуальні зустрічі з батьками є практикою, що не так часто використовується у навчальних закладах, хоча вона є надзвичайно важливою у процесі спілкування з батьками.

Першу зустріч з батьками потрібно провести ще до початку навчального року. Мета цієї зустрічі – знайомство. Під час цієї зустрічі вчитель зустрічається з

дитиною, її батьками, дізнається про очікування батьків щодо навчання своєї дитини та починає встановлювати відкриті, дружні стосунки.

Пропонований  перелік запитань, що їх може поставити батькам учитель:

-      Що б ви хотіли, аби ваша дитина отримала з цьогорічного шкільного досвіду? Що б ви могли робити разом із вашою дитиною?

-      Чи були у житті вашої дитини якісь особливі події, про які ви б хотіли нас поінформувати?

-      Чим ви найбільше пишаєтеся у вашій дитині?

-      Які у вашої дитини улюблені ігри й заняття?

-      Що робить ваша дитина, коли вона засмучена? Як найкраще її заспокоїти? ü Що ще ви б хотіли розповісти про вашу дитину?

-      Яким чином ви б хотіли бути залучені до життя класу цього року?

-      Важливо пам’ятати, що обговорюючи такі запитання в присутності дитини,

необхідно дотримуватися конфіденційності та взаємоповаги.

Зазвичай, індивідуальні зустрічі з батьками відбуваються двічі на рік – на початку та наприкінці навчального року і враховують такі важливі питання, як підготовка, розташування, зміст і результати.

2.1.        Підготовка до проведення індивідуальної зустрічі з батьками

Учителі мають розпочати підготовку до проведення зустрічей з

батьками ще під час організації освітнього середовища на початку навчального року.

-      Упродовж перших тижнів учитель збирає в портфоліо записи про шкільні здобутки дитини, епізоди з її шкільного життя та зразки її робіт. Це портфоліо відображатиме зростання дитини протягом шкільного року.

-      Готуючись до зустрічі з батьками, вчитель має переглянути всі нотатки, записи про розвиток дитини, попередні звіти щодо таких зустрічей, коментарі батьків тощо.

-      Учительські записи мають охоплювати такі питання, як улюблені види діяльності дитини, її найкращі друзі, спостереження за досягненнями дитини у всіх сферах її розвитку.

-      Така вдумлива підготовка до зустрічі з батьками характеризує професійність учителя.

-      Важливо нагадати що зустрічі з батьками плануються у зручний для батьків час.

Потрібно також пам’ятати, щоб підготувати папір, ручки, олівці, а також – підготуватися слухати й заохочувати батьків до розмови.

Під час підготовки до зустрічі, слід продумати  наступні запитання:

-      Яка мета розмови?

-      Коли і де буде відбуватися розмова?

-      Як довго вона буде тривати?

-      Хто буде присутній під час зустрічі?

-      Яка моя роль і роль інших учасників зустрічі?

-      Що я очікую від розмови?

-      Яка інформація мені потрібна?

2.2.        Розташування

Важливим аспектом зустрічі з батьками є підготовка місця проведення.

-      Якщо ви хочете, щоб зустріч стала продуктивним обміном інформації, ви маєте подбати про затишок і конфіденційність.

-      Часто такі речі, як стіл між учителем і батьками може стати прихованою перешкодою для успішної зустрічі.

Стільці для дорослих, розташовані навколо низького столика, на

якому лежать дитячі роботи й інші предмети, гарне освітлення тощо – все це може свідчити, що тут відбувається зустріч колег, які ділять формацією.

2.3.        Зміст

Зустрічі з батьками базуються на попередньо складеному плані.

-      Зустрічі з батьками складаються з трьох основних частин й базуються на попередньо складеному плані.

-      Задайте дружній тон розмови, запропонувавши батькам чаю чи мінеральної води.

-      Говоріть про сильні сторони дитини, будьте готові продемонструвати мистецькі роботи дитини, приклади роботи у класі.

-      Обговоріть з батьками цілі розвитку дитини – академічні (навчальні), цілі в емоційно-соціальній, фізичній, мовленнєвій сферах.

-      Поділіться з батьками вашими планами досягнення цих цілей.

Як свідчать дослідники (Бергер та ін.), під час таких зустрічей учителю не рекомендується говорити більше 50% часу.

2.4.        Результати

Кожна зустріч з батьками має приносити реальні результати

-      Для встановлення відкритих стосунків та продовження діалогу дуже важливо, щоб кожна зустріч з батьками приносила реальні результати.

-      Якщо батьки хочуть почути від учителя відповідь, вони мають її отримати. Залежно від змісту зустрічі, відповідь може бути у формі посилання на певні джерела інформації, призначення наступної зустрічі, телефонного дзвінка, письмового звіту, регулярних повідомлень батькам, опитувальника, в якому батьки могли б висловити свої побажання щодо фор ми проведення таких зустрічей тощо.

Для того, щоб зустріч з батьками завершилася ефективно, важливо підсумувати її результати – повторити найголовніші пункти обговорення та досягнуті домовленості.

3.    Інші форми спілкування з батьками

Спілкування вчителя з батьками, яке відбувається від самого початку навчального року, має стати невід’ємною частиною річного плану роботи вчителя.

Зміст спілкування – навчальна програма, здобутки дітей, очікування батьків тощо.

Форми спілкування можуть бути різними:

Тижневі або місячні інформаційні бюлетені, які містять інформацію про всі заходи, в яких беруть участь діти.

Зустрічі групи батьків, які можуть зустрічатися для планування волонтерських заходів для класу чи школи.

Обмін книжками: батьки й вчителі можуть обмінюватися книгами про цікаві підходи до навчання і виховання дітей. Обміни книгами можна супроводжувати організацією подальших дискусійних груп – як фізично, так і через соціальні мережі.

Святкові заходи, до яких залучаються діти, вчителі, і батьки, можна організовувати з різних приводів – історичні події, події, важливі для громади, сезонні святкування, події у шкільному житті та ін.

Переваги від постійного спілкування отримують усі: вчителі, діти й батьки. Особливо важливе воно для дітей, які бачать дорослих, важливих у їхньому житті, які співпрацюють. Це зміцнює їхнє відчуття впевненості й безпеки.

4.    Батьківська кімната

Багато навчальних закладів, які цінують і підтримують спілкування між батьками і вчителями, знаходять можливості для організації окремого спеціального місця для проведення зустрічей з батьками – батьківської кімнати, в якій розміщуються стіл і стільці для дорослих, м’які меблі, полиці з літературою. Створюючи батьківську кімнату, школа демонструє свої серйозні наміри щодо ролі батьків і важливості співпраці з ними.

Основні шляхи співпраці: залучення батьків до освітнього процесу

Переваги співпраці вчителя і батьків

Залучаючи батьків до навчального процесу, вчителі мають розуміти переваги такої співпраці для усіх: учнів, батьків і вчителів.

Переваги для вчителя

ü Отримання від батьків додаткової інформації про дітей.

ü Надання батьками допомоги в організації освітнього середовища, виготовленні навчальних матеріалів.

ü Надання допомоги батьками у проведенні окремих навчальних занять – проведення екскурсії, під час проектної діяльності.

ü Участь батьків у навчальному процесі збільшує їхню повагу до роботи вчителя.

Батьки як помічники вчителя

Вочевидь, роль батьків як волонтерів є найбільш звичною у наш час – час, коли не вистачає ресурсів, особливо фінансових і матеріальних. Керівники шкіл і вчителі вже звикли, що батьки допомагають у проведенні ремонту класних приміщень, придбанні необхідних матеріалів тощо. Проте, батьки можуть надавати й іншу, не менш цінну допомогу в усіх аспектах шкільного життя, як наприклад:

Помічник учителя у роботі з дітьми– батьки або інші члени родини можуть допомагати вчителю в організації та проведенні навчальних занять, підготовці навчальних матеріалів.

Помічник учителя у роботі з іншими батьками– допомога вчителю у контактуванні з іншими батьками для поширення важливої інформації, ознайомленні нових батьків з особл ливостями життя класу та ін.

Коли у класі є додаткова доросла людина, у вчителя збільшуються можливості організації роботи в малих групах. Помічник учителя може допомогти у різних видах діяльності – читати книгу, слухати розповіді дітей, допомагати дітям виконувати мистецькі роботи. За рішенням учителя вони можуть надавати допомогу індивідуальним учням.

Дітям дуже подобається бачити власних батьків у ролі вчителів, а для інших дітей – це ще один приклад моделі поведінки дорослих людей. Зважаючи на зайнятість сучасних батьків, учитель може запросити до співпраці інших членів родини – бабусь та дідусів, які часто із задоволенням візьмуть участь у цьому процесі.

Підготовка батьків до виконання ролі помічника вчителя

Важливим чинником успішного залучення батьків в якості помічників учителя є планування. Учителю варто переглянути розклад, щоб з’ясувати, коли саме потрібна буде допомога з боку батьків. Для цього добре пригадати усі аспекти шкільного дня – початок дня, коли діти лише заходять до класу, навчальний процес, перебування дітей надворі, екскурсії тощо.

Що міг би додатково зробити вчитель при наявності додаткових помічників?

Після того, як ви переглянули шкільний день, можете записати можливі способи залучення батьків як помічників учителя. Це можна робити спільно з іншими вчителями. При цьому можна поставити собі наступні запитання:

ü Як помічник учителя може вам допомогти:

ü У роботі з окремими дітьми чи групою дітей?

ü З навчальними матеріалами чи приладдями?

ü В організації окремих навчальних зон

ü У навчальних центрах/осередках?

Як досягти успіху…

1. Ознайомча зустріч для помічників учителя – невід’ємна частина успішного залучення батьків до цієї роботи. Ви можете запросити батьків чи інших членів родин, які зголосилися бути помічниками вчителя, ввечері або в інший зручний для всіх вас час. При цьому важливо пам’ятати про таке: Привітайте батьків (інших членів родин).

ü Поясніть особливості навчального процесу.

ü Зазначте, чим батьки можуть допомогти.

ü Поділіться своїми очікуваннями.

ü Перегляньте разом правила класу.

ü Обговоріть важливість дотримання конфіденційності учнівських успіхів і поступу.

ü Складіть перелік завдань для кожного помічника, враховуючи інтереси та навички помічників, потреби вчителя.

Заохочуйте їхні запитання та відповідайте на них.

2. Добре також роздати інформацію у письмовому виді – щонайменше, кожен помічник вчителя має отримати список дітей у класі, дату й час свого першого відвідування.

3. Упродовж року можна проводити додаткові тренінги для помічників – залежно від потреб та їхніх інтересів.

4. Наприкінці навчального року вчителю важливо подякувати своїм помічникам – можна зробити сертифікати, подяки, листівки, виготовлені самими учнями

Принцип: Учителі налагоджують партнерські стосунки з батьками, щоб забезпечити максимальну підтримку дітям, задовольнити їхні потреби, які виникають у процесі розвитку та навчання.

Форми роботи педагогів з батьками — це способи організації спільної діяльності та спілкування.

          Робота педагогічних колективів шкіл з батьками здійснюється в двох напрямках:             

-      організаційна робота школи із сім'єю;

-      підвищення педагогічної культури батьків.

-      В організаційній роботі школи з батьками доцільним є поєднання індивідуальних,

-      групових, колективних та масових форм роботи.

Індивідуальними формами роботи вчителя з батьками є:

-      відвідування сімей учнів удома,

-      бесіди з батьками учня, тощо.

          Відвідування сім'ї учня вчителем.

Учитель відвідує сім'ю учня з метою налагодження контактів з батьками, з'ясування загальної та педагогічної культури сім'ї, умов життя учня, консультування щодо єдиних вимог до дитини, залучення батьків до участі в роботі школи тощо.

Відвідувати батьків учнів можна, маючи запрошення від них або домовившись заздалегідь. Несподіваний візит учителя викликаєніяковість, збентеження батьків. Під час зустрічі педагог має підкреслити позитивне в дитині, тактовно звернути увагу на недоліки, разом поміркувати над тим, як їх усунути. Дуже важливо створити атмосферу довіри і доброзичливості.

Перше відвідування сім'ї класним керівником є дуже відповідальним моментом, який найчастіше вирішує, чи будуть батьки прислухатися до порад учителя, співпрацювати зі школою в питаннях навчання та виховання дітей.

До відвідування тієї чи іншої сім'ї вихователь готується заздалегідь: дізнається про її склад, матеріальне становище, освіту батьків, місце роботи, обмірковує можливі питання та відповіді на них, визначає, які дані про дитину потрібно отримати насамперед.

Звичайно, за один візит класний керівник не зможе отримати відповіді на всі питання, що його цікавлять. Тому не слід виявляти нетерпіння, переривати розповіді батьків та інших членів сім'ї. Бесіда з батьками має проходити у доброзичливому, спокійному тоні.

 Індивідуальні бесіди з батьками

Відбуваються як за ініціативою самих батьків, так і за ініціативою педагога. Інтерес батьків до питань виховання, їхню ініціативу щодо бесіди з класним керівником на педагогічні теми потрібно заохочувати та стимулювати.

Не можна проводити бесіду з батьками у присутності дитини, якщо ви не впевнені, що ваше схвалення чи осуд школяра будуть сприйняті дорослими так, як ви цього бажаєте.

Не завжди бесіда з батьками має бути тривалою. Іноді буває достатньо короткої розмови, кількох вагомих слів.

Перевагою індивідуальної роботи є те, що наодинці з учителем батьки відвертіше розповідають про свої проблеми та труднощі у вихованні дітей. Дорослі мають бути переконані, що їхня бесіда з учителем залишиться між ними, що жодна їхня відверта думка не буде розголошена.

Індивідуальне спілкування з батьками дає вчителю можливість вибрати правильний підхід до дитини.

          Робота з групами батьків

Вчителю доцільно починати зі спостереження за навчанням та поведінкою учнів та вивчення їхніх сімей. Застосування методів анкетування, опитування, вивчення шкільної документації, спостереження дозволить вчителю отримати потрібну інформацію та розподілити батьків на групи (за типом сім'ї, за помилками батьків у сімейному вихованні, за проблемами учня, що виникають у навчанні, спілкуванні з товаришами тощо). Деякі батьки можуть входити до кількох груп. Соціально-педагогічна робота вчителя з групами батьків сприяє активнішій участі батьків у взаємодії зі школою.

          Основними колективними формами роботи з батьками є класні батьківські збори, лекції, бесіди, конференції, сімейні свята в класі («День матері», «Бабусина скарбничка» тощо).

          На класних батьківських зборах заслуховуються повідомлення з різних питань виховання (доповідь, інформація вчителя, лікаря чи повідомлення батьків про досвід виховання дітей у сім'ї), підбиваються підсумки роботи з учнями за семестр, рік; вирішуються організаційні та господарські питання.

Тематика педагогічних бесід та доповідей на класних зборах визначається вчителем відповідно до річного плану роботи з батьками.

При цьому неодмінно мають враховуватись інтереси та побажання батьків. Зміст такої бесіди повинен містити не тільки теорію питання, але й конкретні рекомендації.

 Бесіда з батьками передбачає жвавий обмін думками, участь у ній кожного з батьків.

          Класні батьківські збори слід проводити раз на семестр.

Проте, за можливості, краще організовувати їх частіше. Особливо це стосується батьків першокласників, які більшою мірою потребують педагогічних порад щодо організації життя, навчання та виховання дитини.

Класні батьківські збори можна організовувати по-різному.

Практична частина

Як учителям і батькам зробити щось разом.

Метод фасилітації

У школі вигадали провести якесь свято і попросили батьків долучитися до організації. Батьки долучилися, але неохоче, а деякі взагалі відмовились.

Абоучитель зібрав батьків, аби обговорити, що вони можуть зробити спільно. Обговорили, придумали, але так нічого і не організували.

Як уникнути таких ситуацій?

Як перетворити шкільне життя у співпрацю між усіма його учасниками?

Як досягти того, щоб усі робили щось із задоволенням, а не тому, що їм делегували певний обов’язок?

У цьому може допомогти метод фасилітації

“Фасилітація – допомага групі бути продуктивною.

Скільки часу ви проводите на педагогічних нарадах?

Скільки витрачаєте на те, щоб з кимось про щось домовитись?

Це багато часу. Що відбувається?

Щоб спростити процес узгодження і перетворити спільні активності на щось цікаве для всіх – потрібен метод фасилітації.

Що потрібно для фасилітації

Крок перший. Сформулювати тему зустрічі. У ній обов’язково має бути дієслово “робити”. Тему не можна формулювати як “що ви думаєте про …”, адже це не призведе до результатів.

Крок другий. Запросити на зустріч усіх зацікавлених. Для цього є кілька шляхів. Якщо є люди, які, ви точно знаєте, заціквляться або будуть корисними на зустрічі, то їх можна запросити особисто. Наприклад, якщо ви хочете придумати, що робити для поліпшення здоров’я учнів, то можете особисто запросити вчителя фізкультури.

Водночас розмістіти запрошення на сайті чи дошці оголошень, розкажіть про зустріч у кожному класі, аби до неї змогли долучитись усі охочі.

Крок третій. На самій зустрічі люди мають об’єднатись у кілька команд по 3-5 людей.

Крок четвертий. Кожна людина записує на аркуші мінімум 8 ідей, що б він чи вона хотіли бачити в школі.

Чотири важливі моменти. 

ü По-перше, це мають бути якісь конкретні речі. Наприклад, не “покращити комунікацію між батьками і адміністрацію школи”, а “проводити щотижневі зустрічі батьків і адміністрації”.

ü По-друге, у кожному формулюванні має бути дієслово. Наприклад, не “літературні читанні”, а “організовувати літературні читання”.

ü По-третє, потрібно писати все, що хочеться, не думаючи про обмеження.

ü По-четверте, якщо ви вчитель чи батько, потрібно ставити себе на місце дитини і замислюватися, чи буде це цікаво і корисно для неї.

Крок п’ятий. Групі потрібно обрати десять ідей і кожну написати великими буквами на окремих аркушах.

Крок шостий. Ідеї всіх команд потрібно прикріпити на дошку чи стіну. Потім їх потрібно об’єднати в кілька окремих хмарок (стовпчиків). У хмарки об’єднуються тематично схожі ідеї. Наприклад, дві ідеї “проводити Pizza Day для учнів учителів і батьків” та “орагнізувати кіноклуб” можна об’єднати в хмарку “Спільне дозвілля”. Для зручності кожній хмарці дають якусь назву. Цей процес називається хмарковими технологіями.

Крок сьомий. Коли всі хмарки сформовані, кожній людині потрібно написати свої ім’я і прізвище на двох маленьких аркушах (це можуть бути стікери, які зручно клеїти). Перший аркуш треба наклеїти біля хмарки, таким чином обираючи тему, в якій людина хоче працювати. Другу – біля проекту, яким би вона хотіла займатися.

Якщо людина не зацікавлена щось робити – то не клеїть свої імена до жодної хмарки чи проекту.

Крок восьмий. За допомогою попередніх кроків ви формуєте команди. Якщо до якогось проекту долучилися мінімум три людини – то їх уже може бути достатньо для реалізації. Якщо ода чи дві – то їх потрібно попросити знайти ще когось зацікавленого (не обов’язково серед присутніх).

За узгодження дій відповідає координатор, проте результат проекту – відповідальність усієї команди.

Оскільки це неробочі проекти, то команди можуть рухатись у зручному для себе темпі – залежно від кількості вільного часу. Проте Зоя радить зустрічатись усім складом раз на два-три тижні та ділитись тим, хто що робив протягом цього часу. Якщо цього не робити, то люди можуть розслабитися і відкладати все на потім.

Чому працює метод фасилітації?

Особливість цього методу полягає в тому, що люди самі генерують ідеї і погоджуються взяти за щось відповідальність.

Окрім того, цей процес сприяє об’єднанню і розумінню, що всі роблять спільну справу. Ніхто не вважатиме, що щось зробила школа, всі казатимуть: “Це зробили ми всі разом”.

Додаток 1

Тренінг для батьків першокласників  «П’ять шляхів до серця дитини»

Заняття- тренінгдля батьків майбутніхпершокласників

На дошці прикріплений плакат із правилами роботи: 

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вправа на знайомство «Вітаю вас!»

Мета: познайомити учасників; сприяти згурто­ваності групи та створенню комфортної атмосфери для успішної роботи.

Хід проведення

Учитель пропонує підводитися тим людям, які вважають, що це стосується їх:

Підведіться ті, хто має:

чорне волосся;

гарну посмішку;

доньку;

сина;

вважає себе гарною матір'ю.

Підведіться ті, хто прийшов сьогодні на нашу зустріч з гарним настроєм, хоче отримати безліч позитивних вражень і корисних порад.

Привітайте одне одного оплесками.

2. Вправа «Розвідники». 

- Поверніться направо. Утворіть пару із сусідом. За  хвилину дізнайтеся,

що у вас із цією людиною є спільного (наприклад: колір очей, склад сім'ї,

робота, захоплення тощо). 

          Тепер утворить пару із  сусідом з іншого боку. Попробуйте знайти і з ним щось спільне. 

Висновок. 

-  Як бачите, з будь-якою людиною можна знайти щось спільне. Саме це

допомагає людям спілкуватися. «Шукайте і знайдете»,  -  говорили древні. Це

полегшує життя людей у колективі, дає  змогу домовитись про щось і якщо

не  потоваришувати, то принаймні спілкуватися без неприязні.  

 3. Вправа із резинкою. 

- Зараз кожен із вас візьме в руки резинку і одягне її на руку так, як я покажу.

Ваше завдання - без допомоги інших частин свого тіла та предметів зняти

резинку з руки якомога швидше. 

Батьки намагаються зробити це, але все не так просто. Через деякий час

вчитель пропонує свій спосіб розв 'язання проблеми. 

- Подивіться, як це зроблю я.  Підходить до когось із батьків і каже:

«Допоможіть мені, будь ласка».  

- Таким чином отримуємо результат значно швидше.  

Висновок. 

- У житті не  варто завжди розраховувати тільки на себе. Інколи допомога

близьких людей просто необхідна.

4. Інтелектуальна розминка.

Нібито тільки вчора вчився малюк ходити, а сьогодні він однією ногою стоїть на шкільному порозі. Школа... Звичайне життя різко змінюється. На уроці вже не можна робити того, що хочеться, а лише те, що потрібне.

Чи готові ви бути батьками першокласни­ка? Цей тест — інтелектуальна розминка для вас, шановні батьки! Перед вами — 10 запитань. Ваше завдання — закреслити номери тих запитань, на які ви даєте позитивну відповідь.

Тест

1.    Мені здається, що моя дитина вчитиметься гірше за інших.

2.    Я вважаю, що моя дитина часто кривдитиме інших дітей.

3.    На мою думку, чотири уроки — непосильне навантаження для маленької дитини.

4.    Важко бути впевненим у тому, що учителі молодших класів добре розуміють дітей.

5.    Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися писати, лічити і читати.

6.    Моя дитина губиться, коли до неї звертається незнайома доросла дитина.

7.    Початкова школа, на мою думку, неспроможна чого-небудь навчити дитину.

8.    Я турбуюся, що однокласники дражнитимуть мою дитину.

9.    Мій малюк, по-моєму, значно слабший за своїх однолітків.

10.Уважаю, що вчителька не має можливості оці­нювати успіхи кожної дитини.

Учитель. Скільки у вас закреслених цифр?

а) Якщо кількість закреслених відповідей 4 або менше, то у вас є всі підстави оптимістично зустрі­ти перше вересня, ви готові бути батьками першо­класника.

б) Якщо кількість закреслених цифр 5-8, то вам бажано краще підготуватися до можливих трудно­щів.

в) Якщо кількість закреслених цифр 8-10, то подумайте над своїми відповідями ще раз, можли­во, вам варто порадитися з психологом. Для цього ще маєте час.

5. Гра «Серветка»

Ми часто чуємо, що в дитинстві дити­на «готується» до дитячого садка, пізніше — до школи, згодом — до вищого навчального закладу, потім — до праці. А коли вона живе? Навчання у садку, школі, вищому навчальному закладі — це і є життя, до нього необхідно ставитися серйозно, з урахуванням потреб, віку дитини і можливостей, а не сприймати це як «підготовку» до чогось.

З першокласниками завжди виникає чима­ло проблем. Чому? Відповідь на це запитання ми дізнаємося з гри «Серветка». Перед вами — зви­чайна серветка. Складіть її навпіл по діагоналі, ще раз навпіл. З двох сторін відірвіть кілька разів. Розгорніть серветку. Покажіть її. Усі серветки різ­няться. Наші діти так само різні, неповторні. Вони прагнуть усе знати та багато вміти. Наше завдан­ня — допомогти їм у цьому!

Якщо поставити в центр дитину, хто най­ближче стоятиме до неї? (Батьки)

6. Перегляд  презентації про  Нову  Українську  Школу.

-Що таке Нова Українська Школа?Чим вона відрізняється від нинішньої школи? До чого готуватися Вам, батьки. Відповіді на ці запитання ми знайдемо продивившись відео про вже створені в цьому новому навчальному році пілотні школи в нашому місті Сміла( школа  №3) та місті Черкаси.

Перегляд відео. Обговорення  побаченого.

7. Вправа «Долонька щастя». 

Кожному з батьків дається вирізана із паперу долонька.  

- Напишіть на кожному пальчику долоньки, яку допомогу Ви могли б надати вчителеві у роботі з дітьми.

8. Тест «Навички дитини» .

-Хотілося б краще дізнатися про майбутніх першокласників і визначити, наскільки у дітей розвинені вольові звички — стійкі способи саморегуляції діяльності (трудової, навчальної) та спілкування. Вони є основою довільного запам'ятовування, уваги, навичок мислення.

ТЕСТ ДЛЯ БАТЬКІВ

Дає змогу визначити, наскільки у дитини розвинені вольові звички — стійкі способи саморегуляції діяльності (трудової, навчальної) та спілкування. Вони є основою довільного запам'ятовування, уваги, навичок мислення.

1. Чи достатньо сформовані у дитини гігієнічні навички (чистить зуби вранці, миє руки перед їжею)?
а) робить завжди сама, без нагадування;
б) робить завжди, але інколи треба нагадувати;
в) без спеціального нагадування не робить.

2. Чи допомагає дитина вдома по господарству (миє посуд, прибирає постіль, накриває на стіл)?
а) робить постійно;
б) робить часто;
в) робить дуже рідко.

3. Чи є у дитини стійкі навички самообслуговування (може сама собі приготувати бутерброд, одягнутися відповідно до погоди, зав'язати шарф)?
а) є достатньою мірою;
б) є деякі;
в) немає.

4. Чи вміє дитина утримувати увагу досить тривалий час (15—20 хв.), коли знаходиться сама (у читанні вголос, малюванні, грі)?
а) дуже часто вміє;
б) вміє зрідка;
в) не вміє.

5. Чи здатна дитина керувати своїми бажаннями (не їсть перед їжею цукерок, хоч вони їй доступні; не капризує, коли старші щось заборонили)?
а) уміє достатньою мірою;
б) уміє тільки зрідка;
в) не вміє.

6. Чи вміє дитина поводитися за столом (правильно сидить, охайно їсть)?
а) як правило, вміє;
б) вміє, але робить далеко не завжди;
в) не вміє.

7. Чи є у дитини більш-менш стійкі інтереси: слухання музики, малювання, заняття мовами, конструювання, ліплення з пластиліну?
а) всі досить стійкі;
б) інтереси є, але весь час змінюються;
в) наявні інтереси відсутні.

8. Чи вміє дитина поводитись у суспільстві (не перебиває старших, без нагадування вітається, прощається, дякує)?
а) вміє;
б) вміє, але інколи доводиться нагадувати;
в) не вміє.

9. Чи дотримується дитина певного режиму дня (часу прогулянки, їжі)?
а) як правило, так;
б) взагалі дотримується, але інколи порушує;
в) ні, не дотримується.

10. Якщо дитина ставить запитання, чи завжди вона вислуховує відповіді?
а) як правило, з цікавістю вислуховує пояснення;
б) інколи, відповідаючи на запитання, не слухає, відволікається;
в) інколи запитує просто так, не потребуючи відповіді.

11. Чи прибирає за собою іграшки після гри, альбом після малювання, книжки, зошити після читання, письма?
а) завжди прибирає;
б) завжди прибирає після нагадування;
в) не прибирає.

Аналіз результатів

Перший варіант відповіді (а) в кожному запитанні — З бали, другий (б) — 2 бали, третій (в) — І бал. Потім знаходять суму балів, одержаних в усіх 11 запитаннях. Рівень сформованості вольових звичок визначається за такими критеріями:

- високий — 33—27 балів;
- хороший — 26—22 бали;
- середній — 21—18 балів;
- низький — 18 балів і нижче.

Ярмарок ідей «Щаслива дитина»

Психологічно зріла дитина швидко й успіш­но адаптується в новій шкільній ситуації, із біль­шим задоволенням учиться. Шкільна зрілість дити­ни залежить від вашої готовності бути батьками першокласника.

Кожна сім’я прагне бачити свою дитину щас­ливою. Настав час ярмарку ідей батьківського про­екту «Щаслива дитина».

Отже, що потрібно робити для щастя дитини?(Підготовлене сонечко з кульок з променями. Батьки пишуть на промінчиках ідеї і зачитують)

Ідеї:

-      пильнуйте, щоб дитина не стала «телеманом»;

-      привчайте дитину до праці;

-      формуйте самоповагу; 

-      будьте вимогливими;   

-      стимулюйте інтелект дитини;

-      навчіть дитину шанувати сім’ю;

-      живіть у хорошому оточенні;

-      навчіть дитину спілкуватися;

-      не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самостійно;

-      виховуйте відповідальність і порядність.

Учитель. І найголовніше — безумовне прийняття дитини. Утілення в життя цього проекту принесе у вашу оселю радість, взаєморозуміння, щастя.

 Підсумок

а) Гра «Кошик вражень»

Учитель. Що ви дізналися нового під час нашої зустрічі? Що вас турбує? Напишіть відповіді окре­мо на аркушах і складіть їх у кошики відповідно до написів «Дізналися», «Турбує». Ця інформація допоможе нам підготуватися до наступної зустрічі.

б)  Хвилина поезії

Усе незвично. В школу йде дитина.

 Батьки ведуть за руку в перший клас.

 Тривога й страх у серденьку постійно,

 Що буде потім, там покаже час.

 А на щоці небажана сльозина,

 Бо як там буде? Парту з ким ділить?

 Розгублена й налякана дитина,

 Бо це для неї незбагненна мить.

 Та ти не бійся, сонечко маленьке,

 Все буде добре, тільки не страшись.

 Йди по життю упевнено й легенько

 І наполегливо та з радістю учись.

Учитель буде щиро й мудро вчити,

 Розкриє всі дороги і путі.

 Покаже, як правдиво в світі жити,

 Як труднощі долати у житті.

 Навчить всьому найкращому, що треба,

 І подарує мрію і політ.

 Прихилить до душі твоєї неба,

 Щоб ти успішним відправлявся в світ.

 Іди до школи радісно й щасливо,

 Стежиною випробувань, удач…

 Наука — це найбільше в світі диво!

 Іди сміливо в школу і не плач…

Любіть дитину не за те, що вона гарна, розум­на, здібна, відмінник, помічник, а просто за те, що вона є.

Шановні батьки! Дозвольте завершити нашу теплу зустріч щирим зиченням добра вашим родинам. І залишити на згадку «Пам’ятку для батьків» Пам’ятайте, що поруч з вами існує світ дитинства, що приносить не тільки турботи і кло­поти, але й величезну радість. Потрібно лише до­класти частину волі та цікавості, щоб ці труднощі стали доступними.

Література:

1.    Вовчук, І.С., Петік, Ю.О. Батьківський всеобуч. Матеріали для роботи з батьками 1 – 4 класів. Ч. 1. – Х.: Вид. група «Основа», 2011. – 128 с. – (Б-ка журн. «Початкове навчання та виховання»; Вип. 3 (87)).

2.    Співпраця батьків та вчителя початкової школи / Упоряд. Козіцька М. П. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 110, [2] с. – (Б-ка журн. «Початкове навчання та виховання»; Вип. 5 (65)).

3.    Белова, Л.В. В семье – первоклассник. – М.: Педагогика, 1980

4.    Рибальченко, І.М.  Взаємодія з батьками. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 208 с. – (Школа класного керівника).

5.    Калейдоскоп родительских собраний: Методические разработки. Выпуск 2. / под. ред. Алексеевой Н. А. – М.: ТЦ Сфера, 2003, - 144 с.

6.    Калейдоскоп родительских собраний: Методические разработки. Выпуск 2. / под. ред. Степанова Е. Н. – М.: ТЦ Сфера, 2003, - 144 с.

Інтелектуальна розминка

Тест

1.    Мені здається, що моя дитина вчитиметься гірше за інших.

2.    Я вважаю, що моя дитина часто кривдитиме інших дітей.

3.    На мою думку, чотири уроки — непосильне навантаження для маленької дитини.

4.    Важко бути впевненим у тому, що учителі молодших класів добре розуміють дітей.

5.    Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися писати, лічити і читати.

6.    Моя дитина губиться, коли до неї звертається незнайома доросла дитина.

7.    Початкова школа, на мою думку, неспроможна чого-небудь навчити дитину.

8.    Я турбуюся, що однокласники дражнитимуть мою дитину.

9.    Мій малюк, по-моєму, значно слабший за своїх однолітків.

10.Уважаю, що вчителька не має можливості оці­нювати успіхи кожної дитини.

Аналіз тесту

а) Якщо кількість закреслених відповідей 4 або менше, то у вас є всі підстави оптимістично зустрі­ти перше вересня, ви готові бути батьками першо­класника.

б) Якщо кількість закреслених цифр 5-8, то вам бажано краще підготуватися до можливих трудно­щів.

в) Якщо кількість закреслених цифр 8-10, то подумайте над своїми відповідями ще раз, можли­во, вам варто порадитися з психологом. Для цього ще маєте час.

ТЕСТ ДЛЯ БАТЬКІВ

Дає змогу визначити, наскільки у дитини розвинені вольові звички — стійкі способи саморегуляції діяльності (трудової, навчальної) та спілкування. Вони є основою довільного запам'ятовування, уваги, навичок мислення.

1. Чи достатньо сформовані у дитини гігієнічні навички (чистить зуби вранці, миє руки перед їжею)?
а) робить завжди сама, без нагадування;
б) робить завжди, але інколи треба нагадувати;
в) без спеціального нагадування не робить.

2. Чи допомагає дитина вдома по господарству (миє посуд, прибирає постіль, накриває на стіл)?
а) робить постійно;
б) робить часто;
в) робить дуже рідко.

3. Чи є у дитини стійкі навички самообслуговування (може сама собі приготувати бутерброд, одягнутися відповідно до погоди, зав'язати шарф)?
а) є достатньою мірою;
б) є деякі;
в) немає.

4. Чи вміє дитина утримувати увагу досить тривалий час (15—20 хв.), коли знаходиться сама (у читанні вголос, малюванні, грі)?
а) дуже часто вміє;
б) вміє зрідка;
в) не вміє.

5. Чи здатна дитина керувати своїми бажаннями (не їсть перед їжею цукерок, хоч вони їй доступні; не капризує, коли старші щось заборонили)?
а) уміє достатньою мірою;
б) уміє тільки зрідка;
в) не вміє.

6. Чи вміє дитина поводитися за столом (правильно сидить, охайно їсть)?
а) як правило, вміє;
б) вміє, але робить далеко не завжди;
в) не вміє.

7. Чи є у дитини більш-менш стійкі інтереси: слухання музики, малювання, заняття мовами, конструювання, ліплення з пластиліну?
а) всі досить стійкі;
б) інтереси є, але весь час змінюються;
в) наявні інтереси відсутні.

8. Чи вміє дитина поводитись у суспільстві (не перебиває старших, без нагадування вітається, прощається, дякує)?
а) вміє;
б) вміє, але інколи доводиться нагадувати;
в) не вміє.

9. Чи дотримується дитина певного режиму дня (часу прогулянки, їжі)?
а) як правило, так;
б) взагалі дотримується, але інколи порушує;
в) ні, не дотримується.

10. Якщо дитина ставить запитання, чи завжди вона вислуховує відповіді?
а) як правило, з цікавістю вислуховує пояснення;
б) інколи, відповідаючи на запитання, не слухає, відволікається;
в) інколи запитує просто так, не потребуючи відповіді.

11. Чи прибирає за собою іграшки після гри, альбом після малювання, книжки, зошити після читання, письма?
а) завжди прибирає;
б) завжди прибирає після нагадування;
в) не прибирає.

Аналіз результатів

Перший варіант відповіді (а) в кожному запитанні — З бали, другий (б) — 2 бали, третій (в) — І бал. Потім знаходять суму балів, одержаних в усіх 11 запитаннях. Рівень сформованості вольових звичок визначається за такими критеріями:

- високий — 33—27 балів;
- хороший — 26—22 бали;
- середній — 21—18 балів;
- низький — 18 балів і нижче.

Відеоматеріали

Нова українська школа. Що реформа освіти дасть учням, батькам і вчителямhttps://www.youtube.com/watch?v=oMwZvGXiwZU

Нова українська школа. Школа дружня до родини

https://www.youtube.com/watch?v=oEP3zaKAe4U

Українські школи по-новому: демократія, батьки замість вчителів та свобода рішень

https://www.youtube.com/watch?v=SV5Skz9WPdE

Нова українська школа

https://www.youtube.com/watch?v=KggD6mJyLcQ

Нуш допомога батьків

https://www.youtube.com/watch?v=IfK7c7aB04c

 

Презентація для батьків

https://www.youtube.com/watch?v=kN6IOGImFFM

 

Поради батькам першокласників

https://www.youtube.com/watch?v=csfkp2JyTY0

https://www.youtube.com/watch?v=979mFrxQPtw

https://www.youtube.com/watch?v=Phc-DM1qURY

https://www.youtube.com/watch?v=EgTejkyA9Hk

https://www.youtube.com/watch?v=PiJ8zsuS-sI

10 правил виховання доброї дитини від Людмили Гридковець

https://www.youtube.com/watch?v=Ly6nCnUdx-c

 

Виховання дітей. Декілька порад від Дмитра Карпачова

https://www.youtube.com/watch?v=H4REyypfOTE

Як виховувати самостійність у дитини

https://www.youtube.com/watch?v=LqhTgW85EWc

Поради батькам: виховуємо впевнену в собі особистість

https://www.youtube.com/watch?v=cdz-JWcCKcg

Урок для батьків: Батьківський авторитет (

https://www.youtube.com/watch?v=MrHJcKjHnxk

Сім помилок батьків у спілкуванні з дитиною

https://www.youtube.com/watch?v=_8ncUcOINhY

Висновок

Працюючи над випускною роботою ми прийшли до висновку, що  залучення батьків було і залишається ключовою ідеєю в роботішколи. Батьки завжди є бажаними учасниками в освітньому процесі, в якому бере участь їхня дитина. В школах педагоги створюють психологічний клімат, у якому сім'ї вважа­ються партнерами в освіті, заохочується їхня участь у шкільному життічерез діяльність, що відповідає їхнім потребам та можливостям. До бать­ків ставляться як до учасників процесу, які хочуть і можуть здійснитисвій внесок у шкільне життя.

І тільки тоді, коли школа й батьки працюватимуть разом розвиваючи партнерство, постійне, чітке, двостороннє спілкування та різні способи залучення батьків до освітнього процесу, буде досягнуто позитивного результату.

Переваги від постійного спілкування отримають усі: вчителі, діти й батьки. Особливо важливе воно для дітей, які бачать дорослих, важливих у їхньому житті, які співпрацюють. Це зміцнить їхнє відчуття впевненості й безпеки.

Література

1.       Постовий В.Г. Сучасна сім’я і її педагогіка. – К., 1994. – 64с.

2.       Проколієнко Л.М., Ніколаєнко Д.Ф. Сімейне виховання: Підлітки. – К.: Рад.школа, 1981. – 144с.

3.       Роль сім’ї у формуванні здорового способу життя дітей та молоді / О.О.Яременко, О.М.Балакірєва та ін.. – К. Держ. ін-т проблем сім’ї та молоді, 2005. – 192с.

4.       Нова українська школа:порадник для вчителя/під заг.ред.Бібік Н.М.-К.:ТОВ «Видавничий дім «Плеяди»,2017.

5.       Алфімов Д.В. Інноваційна освітня система: шляхи відродження // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: Збірник наукових праць / Ред. кол. Л.І.Даниленко та ін. - К.: Логос, 2010. - С. 158

6.       Балягіна, І. А. Нова роль викладача як важлива передумова ефективного застосування методу конкретних ситуацій [Текст] / І. А. Балягіна // Нові технології навчання. – 2003.

7.       Гушуляк, С. Кейс-уроки [Текст] : практична реалізація технології / С. Гушуляк // Школа. – 2018. – № 1. – С. 12–17.

8.       Буковська, О. Сучасні методи викладання: кейс-технологія [Текст] / О. Буковська // Математика в рідній школі. – 2018. – № 2. – С. 39–45.

9.       Інтернет-ресурси