КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ

української середньої школи

          Головна мета реформування загальної середньої освіти – поліпшення її  якості відповідно до світових тенденцій розвитку освіти та з метою задоволення освітніх потреб громадян України, набуття ними завдяки здобутій освіті конкурентоздатності для продовження освіти і на ринку праці. Загальна середня освіта є основою для самореалізації людини та підвищення її освітнього рівня впродовж життя. Вона здобувається в різних формах, передбачених законодавством, за різними освітніми програмами і в різних навчальних закладах, що уповноважені її надавати. Конституційне право громадян України на безоплатне здобуття повної середньої освіти реалізується впродовж життя.

Дослідження НАПН України (науково-аналітична доповідь "Про зміст загальної середньої освіти", 2015 р.) показали, що серед найвагоміших проблем сучасної української школи можна позначити такі: змістове перевантаження учнів другорядним матеріалом, особливо в початковій школі; відсутність у підручниках практико-орієнтованих завдань, прикладів зв'язку навчального матеріалу з життям; надмірне регламентування змісту, обов'язкового для вивчення, особливо в старшій школі, що призвело до невиправданого збільшення кількості навчальних предметів.

          Тому реалізація мети реформування середньої освіти вимагає: модернізації змісту освіти, запровадження компетентнісно орієнтованих методик і технологій навчання та оцінювання результатів навчання, варіативність форм і методів навчання учнів, створення інформаційно-освітнього середовища, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, яке ґрунтується на вікових і пізнавальних особливостях дітей та враховує їхні здібності, інтереси й освітні потреби. З цією метою пропонується в структурі повної середньої освіти на кожному її рівні виокремити цикли, що враховують психофізіологічні чинники навчальної діяльності учнів, характерні для даного етапу розвитку дитини. Така циклічна організація навчального процесу впливає на проектування оновленого змісту, форм і методів навчання, створює навчальне середовище, що пом'якшує адаптацію школяра до кожного наступного етапу навчання, сприяє розвитку дитини відповідно до її здібностей, інтересів й освітніх потреб, забезпечує відповідність пізнавальних можливостей учнів здобуттю оптимальних освітніх результатів.

Відповідно до Міжнародної стандартної класифікації освіти, покладеної в основу законопроекту "Про освіту", повна загальна середня освіта охоплює три рівні: 1) початкова освіта; 2) базова середня освіта; 3) профільна середня освіта. За вимогами ЮНЕСКО її здобуття повинно тривати не менше 11 років. У ЄС нема жодної країни, в якій би тривалість здобуття середньої освіти була менше 12 років. За тривалістю навчального року і річною кількістю годин навчального навантаження учнів українська система середньої освіти значно поступається країнам ЄС.

Загальноосвітні навчальні заклади 1-го рівня освіти або початкові школи організовують навчання в два цикли, які враховують вікові особливості фізичного, психічного і розумового розвитку дітей. Перший цикл (1-2 класи) називається адаптаційно-ігровий, оскільки мотивує і готує дітей до навчання в школі, ґрунтуючись на характерній для цього віку дітей  ігровій діяльності. На цьому етапі навчання особлива увага приділяється індивідуальній роботі з дітьми з метою вирівнювання їхніх пізнавальних можливостей і готовності до навчання, виявлення їхніх здібностей і схильностей, пізнавальних інтересів. Другий цикл (3-4 класи), який називається базовим, націлений на формування моральних цінностей, базових ключових компетентностей учнів (читання, письмо, обчислення, спілкування, уміння вчитися, загальнокультурні і мистецькі навички тощо), вироблення загальнонавчальних умінь і навичок.

У загальноосвітніх навчальних закладах 2-го рівня освіти, які називаються гімназіями, організація навчальної діяльності учнів також циклічна. У 5-6 класах навчання починається з адаптаційно-предметного циклу, в якому поряд з інтегрованим викладом навчального матеріалу (математика, природознавство) в окремих освітніх галузях здійснюється предметний поділ змісту навчання (наприклад, географія, історія, українська мова, література). У цьому циклі навчальне середовище орієнтоване на підготовку учнів до предметно-орієнтованого навчання, яке характерне для гімназійної освіти і здійснюватиметься головним чином в 7-9 класах. Таким чином, навчання в гімназіях також передбачає для цикли: адаптаційно-предметний (5-6 кл.) і предметно-орієнтований (7-9 кл.), які в цілому забезпечують здобуття базової середньої освіти.

У загальноосвітніх навчальних закладах 3-го рівня освіти, які називаються ліцеями, навчання є профільним за загальноосвітнім (академічний ліцей) або професійним (професійний ліцей, коледж) спрямуванням і також має два цикли. Перший цикл (10 клас) – профорієнтаційний, який допомагає учневі визначитися у виборі напряму продовження освіти і зосереджений головним чином на загальноосвітній підготовці учнів з урахуванням профілів навчання та профорієнтаційній роботі. Другий цикл (11-12 клас академічного ліцею або 2-3 рік навчання у професійному ліцеї чи коледжі) – зорієнтований головним чином на профільне навчання відповідно до обраного учнем напряму профілізації згідно з виявленими ним здібностями, пізнавальними інтересами та освітніми потребами. Такий двоцикловий підхід дає можливість більш м’якого переходу до профільної середньої освіти, особливо тим здобувачам, які ще остаточно не визначилися в обранні напряму профілізації. Зокрема, упродовж навчання за першим циклом здобувач освіти може змінювати академічну профілізацію або напрям фахової підготовки.

Академічні ліцеї надають повну загальну середню освіту за певним напрямом профілізації відповідно до галузей знань або освітніх галузей. Вони здійснюють освітню діяльність за типовими або власними акредитованими освітніми програмами, які націлені на підготовку випускників цих закладів освіти до продовження навчання у вищих навчальних закладах.

Професійні ліцеї наряду з повною загальною середньою освітою здійснюють базову професійну підготовку з певної професії/кваліфікації (2-й рівень професійної освіти), а також можуть здійснювати підготовку фахівців на 4-му рівні освіти. Професійні коледжі наряду з повною загальною середньою освітою (3-й рівень освіти) ведуть підготовку фахівців на  4-му і 5-му рівнях освіти.

Випускники академічних, професійних ліцеїв і коледжів незалежно від особливостей опанованих ними освітніх програм мають право продовжувати навчання у вищих навчальних закладах відповідно до визначених цими закладами умов прийому.

Реформування загальної середньої освіти передбачає насамперед оновлення змісту, який формується на компетентнісних засадах відповідно до пізнавальних можливостей здобувачів освіти та їхніх освітніх потреб. Він групується за сімома освітніми галузями: мови і література, суспільствознавство, мистецтво, математика, природознавство, технології, здоров’я і фізична культура. Реалізація їх змісту забезпечує формування восьми ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її життєдіяльності: здатність спілкуватися державною мовою та однією з іноземних мов, математична грамотність і обізнаність у галузі природничих наук і технологій, готовність використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатність до соціальної активності і життя в громадянському суспільстві, навички підприємницької діяльності, загальнокультурна компетентність.  

На рівні початкової освіти дитина оволодіває знаннями і вміннями, ціннісними орієнтаціями, загальнокультурними навичками і моральними імперативами, які необхідні кожному індивіду для соціальної взаємодії, саморозвитку та продовження навчання на наступних рівнях освіти. Виклад змісту навчання здійснюється на інтегративно-предметній основі, головними елементами якої є письмо, читання, математика і природничі науки, які в сукупності повинні обіймати не менше 50 відсотків часу від гранично допустимого навантаження учня.[1]

У навчальному плані початкової школи не повинно бути одногодинних курсів чи предметів; їх зміст може інтегруватися в змісті споріднених навчальних предметів або у вигляді їх модулів. Максимальна кількість обов’язкових навчальних предметів не повинна перевищувати 8 назв. Освітніх програм з поглибленим вивченням окремих предметів у початковій школі не передбачається; за бажанням батьків у початковій школі може здійснювати поглиблена підготовка з окремих предметів або видів діяльності (мистецтво, спорт, інтелектуальний розвиток тощо) за виявленими здібностями та інтересами дитини, залучаючи для цього можливості позашкільної освіти або як додаткова освітня послуга.

Бальне оцінювання учнів 1-2 класів не здійснюється; у 3-4 класах рекомендується користуватися номінальною шкалою якісної оцінки: А – виняткові здібності, Б – відмінні досягнення, В – добра успішність; Г – задовільна підготовка; Д – потребує додаткового навчання. У початковій школі державна підсумкова атестація у формі контролю навчальних досягнень учнів не передбачається. Підсумкове оцінювання учнів може мати лише моніторинговий характер.

Організація навчального процесу в початковій школі, як правило, відбувається за моделлю школи повного дня; домашні завдання дітям не пропонуються, окрім виконання творчих робіт. За рішенням батьків діти можуть відвідувати школу в звичайному режимі обов’язкового навчання (без перебування дитини в школі після уроків).

Початкова школа може функціонувати як самостійний навчальний заклад, так і в комплексі "дошкільний заклад освіти – початкова школа", "початкова школа – гімназія". В окремих випадках, якщо початкова школа здатна забезпечити якісну загальноосвітню підготовку учнів за першим циклом гімназії, вона за клопотанням засновників і рішенням відповідного органу управління освітою може здійснювати навчання учнів 5-6 класів за освітньою програмою адаптаційно-предметного циклу гімназії без необхідного для цього ліцензування.

У гімназії відповідно до циклічної організації навчального процесу зміст освіти в основному формується на предметній основі. У 5-6 класах формування компетентностей учнів за освітніми галузями може передбачати як інтегрований (математика, природознавство, технології тощо), так і предметний підхід (історія, географія, біологія, іноземна мова тощо). У 7-9 класах зміст освітніх галузей представлений головним чином їх поділом за предметними компетентностями (українська література, художня культура, алгебра, геометрія, фізика, хімія, інформатика тощо). Так само, як і в початковій школі, у гімназії не може бути одногодинних предметів; їх зміст інтегровано викладається в споріднених освітніх галузей або шляхом концентрованого викладу матеріалу за модульним принципом в одній з галузей. Як правило, зміст базової загальної середньої освіти є логічно завершеним і достатнім для навчання в умовах профільної середньої освіти.

Формування ключових і предметних компетентностей учнів гімназії відбувається за типовими або власними акредитованими освітніми програмами, можуть передбачати поглиблене вивчення окремих предметів або освітніх галузей чи корекційну роботу з дітьми з особливими освітніми проблемами. Освітні програми гімназій обов’язково мають не менше 10 відсотків навчального навантаження у варіативній частині навчального плану для додаткових занять з учнями, курсів за вибором, індивідуальних консультацій. За рішенням педагогічної ради закладу освіти учні гімназії можуть опанувати частину предметів інваріантного і варіативного складників навчального плану в інших закладах освіти або дистанційно.

Оцінювання навчальних досягнень учнів гімназії здійснюється за 12-бальною шкалою. Випускники гімназії проходять державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання з трьох предметів: українська мова і література (обов’язково), математика (обов’язково), предмет з інваріантного складника навчального плану (за вибором учня). За бажанням учень може обирати додатково ще один предмет для державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Учні, які не пройшли державної підсумкової атестації або одержали негативну оцінку, можуть продовжувати навчання в ліцеї з можливістю відстроченого складання іспиту в наступні роки.

Гімназія може функціонувати як самостійний навчальний заклад, так і в комплексі "початкова школа – гімназія", "гімназія – ліцей", а також створювати навчально-виховні комплекси з іншими закладами освіти.

Академічний і професійний ліцеї та коледжі здійснюють загальноосвітню підготовку здобувачів профільної середньої освіти за типовими або власними акредитованими освітніми програмами, які враховують особливості профілізації навчання і здобуття професії. У реалізації загальноосвітнього змісту профільної освіти існує інваріантний (спільний, однаковий для всіх учнів) і варіативний складники, які містять: 1) базові навчальні предмети і курси, що вивчаються на профільному рівні (таких предметів реально не може бути більше трьох; як правило, їх два); 2) базові навчальні предмети і курси, що вивчаються на рівні стандарту; 3) курси за вибором (спецкурси і факультативи).

         Інваріантний складник змісту і вимоги до результатів його засвоєння  визначає Державний стандарт профільної середньої освіти. Варіативний складник змісту профільного навчання забезпечує задоволення індивідуальних освітніх потреб та інтересів здобувачів освіти, тому формується кожним навчальним закладом самостійно на підставі авторських навчальних програм або програм, рекомендованих МОН. Освітні програми ліцеїв обов’язково мають не менше 30 відсотків навчального навантаження у варіативній частині навчального плану для додаткових занять з учнями, курсів за вибором, індивідуальних консультацій.

Оцінювання навчальних досягнень учнів ліцеїв здійснюється за 12-бальною шкалою. Випускники академічних ліцеїв проходять державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання з трьох предметів: українська мова (обов’язково), математика або історія (за вибором учня), предмет з інваріантного складника навчального плану (за вибором учня). За бажанням учень може обирати додатково ще один предмет для державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

В академічних ліцеях інваріантний і варіативний складники спільно формують профілі навчання за допомогою базових предметів і курсів за вибором. У загальноосвітній підготовці учнів професійних ліцеїв і коледжів реалізується зміст лише інваріантного складника з урахуванням особливостей підготовки фахівця.

          Профілі навчання в академічних ліцеях ґрунтуються на базових навчальних предметах кожної з семи освітніх галузей, визначених Державним стандартом профільної середньої освіти, або комбінації не більше двох навчальних предметів споріднених галузей. Він може бути сформований ліцеєм самостійно або на основі типових освітніх програм різних профілів, рекомендованих МОН. Кількість базових предметів не може перевищувати восьми назв.

В академічних ліцеях залежно від профілю навчання освітні галузі можуть бути реалізовані такими базовими і профільними предметами:

Освітня галузь	Базові предмети (рівень стандарту)	Профільні предмети (профільний рівень)
Мови і література	Українська мова	Українська мова Українська література Зарубіжна література
	Іноземна мова	Іноземні мови (англійська, німецька, французька, іспанська тощо)
Суспільствознавство	Варіант 1 Суспільствознавство (Людина і суспільство) Варіант 2 Новітня історія України	Історія України Всесвітня історія
		Варіант 1 Правознавство Основи економіки Соціальна географія Варіант 2 Людина і суспільство
Мистецтво	Варіант 1 Художня культура Варіант 2 Історія української культури	Художня культура Мистецтво (спеціалізація за видами: музичне, образотворче, хореографічне тощо)
Математика	Математика	Алгебра Геометрія
Природознавство	Варіант 1 Природознавство Варіант 2 Фізика Біологія Варіант 3 Екологія	Фізика Біологія Хімія Астрономія Екологія
Технології	Інформаційно-комунікаційні технології	Інформатика Інформаційно-комунікаційні технології Проектування і технології
Здоров'я і фізична культура	Фізична культура і здоров'я	Фізична культура і спорт (зі спеціалізацією за видами спорту)

          На рівні стандарту базовий навчальний предмет може вивчатися як інтегрований курс або як курс, побудований за модульним принципом, де кожен модуль реалізує визначені стандартом вимоги до освітніх результатів відповідного компонента освітньої галузі. Якщо один із компонентів змісту галузі реалізується у вигляді профільного предмета, то з програми курсу цей зміст вилучається. Вивільнені при цьому навчальні години спрямовуються на курси за вибором (спецкурси і факультативи) та індивідуальні консультації.

За рішенням педагогічної ради закладу освіти учні ліцеїв можуть опанувати частину предметів інваріантного і варіативного складників навчального плану в інших навчальних закладах або дистанційно.

Випускники професійних ліцеїв і коледжів проходять державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання з двох загальноосвітніх предметів: українська мова (обов’язково), математика або історія (за вибором учня). За бажанням учень може складати додатково ще один предмет для державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Здобувачі профільної освіти незалежно від спрямування, які не пройшли державної підсумкової атестації (крім випадків звільнення від атестації, передбачених законодавством) або одержали негативну оцінку, не можуть продовжувати навчання у вищих навчальних закладах доки не ліквідують заборгованість у формі зовнішнього незалежного оцінювання у наступні роки.

Академічні і професійні ліцеї та коледжі є основним типом навчальних закладів, що забезпечують повноцінну реалізацію ідеї профільного навчання. Вони мають функціонувати у містах, а також у сільській місцевості (за необхідності з гуртожитком для учнів або інтернатного типу), де навчатимуться учні, що не мають умов здобути якісну повну загальну середню освіту безпосередньо за місцем проживання. Як правило, ліцеї функціонують як самостійні навчальні заклади. Проте вони можуть входити в комплекси з іншими навчальними закладами або діяти при університетах.

У сільській місцевості, зважаючи на малу наповнюваність  класів, реалізація програм профільного навчання може відбуватися шляхом об’єднання ресурсного потенціалу загальноосвітніх навчальних закладів різних типів, їхніх модифікацій у межах освітнього округу, у навчально-виховних комплексах, міжшкільних об’єднаннях тощо.

Реалізація освітніх програм профільного навчання академічного спрямування може здійснюватися на основі міжшкільної взаємодії шляхом створення базових (опорних) ліцеїв, в яких створюються динамічні профільні групи відповідно до потреб учнів, а також завдяки мережній взаємодії різних закладів освіти регіону – позашкільних навчальних закладів, районних чи міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, дитячих спортивних закладів, натуралістичних станцій тощо. У базових (опорних) академічних ліцеях, які мають необхідну навчально-матеріальну базу й кадрове забезпечення, можуть створюватися міжшкільні класи (групи) для вивчення учнями навколишніх навчальних закладів профільних предметів і спеціальних курсів, у тому числі за дистанційною формою навчання.

Умови реалізації концептуальних засад

1.    Перехід на нову структуру української школи й оновлений зміст освіти можливий у такі терміни: початкова освіта з 2018/2019 навчального року; базова середня освіта з 2022/2023 навчального року; профільна середня освіта з 2019/2020 навчального року, якщо Закон України "Про освіту" буде прийнятий до 1 липня 2016 року.

2.    Після прийняття в першому читанні Закону України "Про освіту" необхідно розпочати роботу над законопроектом "Про середню освіту", який має бути прийнятий до кінця 2016 року.

3.    Державні стандарти повної загальної середньої освіти (за рівнями) необхідно розробити до 1 липня 2017 року, а нормативно-програмну документацію (типові освітні програми, навчальні програми з предметів тощо) для початкової освіти підготувати до 1 листопада 2017 року, для гімназій і ліцеїв – до 1 липня 2018 року.

4.    З 2017/2018 навчального року в системі післядипломної освіти почати підвищення кваліфікації вчителів початкової школи за новими програмами для початкової школи; з 2018/2019 навчального року – учителів, що працюватимуть у ліцеях.

5.    Розробити середньострокову (5-7 років) державну програму переходу української школи на нову структуру і зміст освіти з відповідним фінансовим забезпеченням запланованих заходів.

6.    Модернізувати чинну мережу загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до умов забезпечення якісної повної загальної середньої освіти на всіх рівнях, особливо проблем, пов’язаних з забезпеченням профільної середньої освіти.

---

[1] Більшість країн ЄС надають цим предметам від 50 до 60 відсотків мінімально рекомендованого часу навчання в початковій школі. Нині в українських школах ця частка складає близько 60 відсотків від гранично допустимого навчального навантаження учнів.