Психолого-педагогічні основи РН

Психолого-педагогічні основи розвивального навчання Ельконіна-Давидова.  Навчання і розвиток

(тези для виступу)

Результативна складова засвоєння змісту початкової загальної освіти
У результативній складовій кожної освітньої галузі Державного стандарту визначено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей.
Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.

Що таке  компетентністний підхід в освіті розвивального навчання
Компетентність — набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці.
Ключова компетентність — спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів.
Предметна компетентність — освоєний учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної з набуттям нового знання, його перетворенням і застосуванням;
Міжпредметна компетентність — здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей;

Уміння вчитися
(Г.А. Цукерман)

Ø Уміння знати про своє незнання

Ø Уміння виходити за межі відомого і знаходити недостатнє знання.

Прояви компетентності “уміння вчитися”

Ø освітня  самостійність  - уміння школяра створювати засоби для свого розвитку;

Ø освітня  ініциатива – уміння вибудовувати свою освітню траекторію, уміння  створювати необхідні для свого розвитку ситуації і адекватно їх реалізовувати;

Ø освітня відповідальність – уміння приймати рішення про готовність діяти в нестандартних умовах.

Д.Б. Ельконін про розвивальне навчання

«Ми знайшли ключ до проблеми розвивального навчання в молодшому шкільному віці. Цей ключ - зміст навчання».

                             Д.Ельконін, 1974

Зміст освіти за системою РН становлять:

 емпіричні знання і теоретичні знання

Емпіричні знання:

-        порівняння предметів та спостереження за ними (зовнішні властивості предметів);

-        конкретизація, як підбір ілюстрацій, приладів;

-        фіксація у словах термінах

Теоретичні знання:

-        аналіз ролі і функції (внутрішні відносини й зв’язки);

-        конкретизація як виведення з загальної основи й пояснення особливих й поодиноких проявів;

-        виражаються в способах розумової діяльності, а вже потім – условах-термінах.

Мета розвивального навчання

    Мета навчання – становлення  суб’єкта навчальної діяльності, тобто розвиток людини, яка хоче і вміє вчитися

Педагогічні умови породження дитячої ініціативності

Ø Учитель заохочує дітей до неімітаційної, нерепродуктивної поведінки.

Ø Учитель сприяє породженню в самих учнів гіпотез стосовно нового знання.

В.В. Давидов (1930 – 1998)
 про навчальну діяльність

Ø Специфіка навчальної діяльності – засвоєння школярами теоретичних знань та  загальних способів дій

Ø Теоретичний тип мислення – особливий спосіб підходу людини до розуміння речей та подій шляхом аналізу їх походження та розвитку

На розвиток чого впливає навчальна діяльність?

Ø Стійкий навчально-пізнавальний інтерес

Ø Прогностична оцінка, тобто уміння передбачати результати дії до самої дії

Ø Рефлексивний контроль, тобто розуміння, чому саме так слід діяти, а не інакше

Форми організації учнів у розвивальному навчанні

Ø загальнокласна дискусія

Ø мікродискусія в групах

Ø контрольно-оцінювальна робота в парах

Ø самостійна робота