БЛАГОСЛОВІННЯ КАЗКОЮ

БЛАГОСЛОВІННЯ КАЗКОЮ

Фестиваль педагогічної казки Василя Сухомлинського

«Казкові фантазії»

(виховний захід )

Учасники та виконавці: вихованці ГПД у складі учнів першого класу

Вихователь: Круглик Світлана Миколаївна

Дата проведення: 14  січня 2014 року

Тривалість заходу: 45 хвилин

Глядачі: учні початкових класів

Тема. Виховне значення педагогічних казок В.О. Сухомлинського, що створені на засадах мудрості української етнопедагогіки

Мета. Розкрити потенціальні виховні можливості педагогічних казок В.О. Сухомлинського, показати їх тісний зв’язок з українською народною творчістю, довести, що виховання юного українця значно ефективніше при педагогічновиваженішому використанні  мудрої спадщини визначного педагога сучасності

 Завдання:

1.     Навчити українську молодь сприймати прекрасне, висловлене українською мовою.

2.     Сформувати етичні уміння і навички  поводити себе на масових заходах духовного, морального та естетичного виховання підростаючого покоління.

3.     Виховувати почуття гордості належати до високорозвиненої української нації, яка багата такими мудрими учителями, як Василь Олександрович Сухомлинський

Обладнання: тематичні виставки праць В.О. Сухомлинського «Безсмертна спадщина В.О. Сухомлинського», «Серце віддаю дітям». Твори різних країн про В. Сухомлинського. «Гаряча квітка казкаря. Казки В.О. Сухомлинського», «Дивосвіт звитяжця: газетні і журнальні публікації праць В.О. Сухомлинського» та про нього; фотовиставка «Життя – подвиг» тощо.

Фестиваль «Казкові фантазії» проходить за кількома етапами.

Джерела інформації:

·        Сухомлинський В.О.. Вибрані твори. – В5т. – К., 1976 – 1977; його ж: система роботи директора школи. – К., 1959; його ж: Шлях до серця дитини. – К., 1963; його ж: Моральні заповіді дитинства і юності. – К., 1966; його ж: Народження громадянина. – К., 1970; його ж: Методика виховання колективу. – К., 1971; його ж: Серце віддаю дітям. – К., 1972, 1974, 1977, 1981, 1988 та ін..; його ж: Батьківська педагогіка. – К., 1978; його ж: Избранные произведения в п’яти томах. – К., 1979 – 1980; його ж: Об умственном воспитании. – К., 1983; його ж: Мудрая власть коллектива. М, 1975; його ж: О воспитании. – М., 1975; його ж: Родительская педагогіка. – М., 1978; його ж: Избранные педагогические сочинения . – В 3-х Т. – М., 1979; його ж: Родина в серце. – М., 1980; його ж: Потребность человека в человеке., 1981; його ж: Письма к сыну. – М., 1087 та ряд інших.

·        Драч І.Ф. Драматичні поеми. – Дума про вчителя. – К., 1982. – С. 3- 108

·        Князюк В. Світ маленьких гуліверів. Про педагогічну і громадську діяль ність В.О. Сухомлинського. – К., 1976.

·        Литвиненко М.А. Педагогічно – меморіальний музей В.О.Сухомлинського, К., 1979.

·        Спогади про В.О.Сухомлинського Посібник для вчителя/Упор. С.П.Заволока. – К., 1990.

·        Чернецький О.С. В.О.Сухомлинський. Нарис. – Дніпропетровськ: Промінь, 1971.

·        Цюпа І. Добротворець. Повість. – К., 1971.

·        Юркевич В.С.Выполнить себя…  - М, 1980.

·         

                                                 Хід заходу

І. Інтродукція, або завіса над таємничим                                                                                                                                                      

Фестиваль, як громадське святкування, що супроводжується демонстрацією і проглядом  якогось виду мистецтва, взагалі  нелегко провести, тим паче, фестиваль педагогічної казки та ще й славетного автора – визначного педагога України Василя Олександровича Сухомлинського (1918 – 1970). Успішності і результативності такого дійства повинна попередувати значна підготовча робота, а саме:    

1.     Розробка загального положення фестивалю, його назви,  із вказівкою термінів виконання, відповідальних за проведення такої підготовки, починаючи від варіантів назв перших тематичних оглядів.

2.     Визначення безпосередніх виконавців і конкретизація завдань   першого туру; призначення журі фестивалю.

3.     Складання режисури та перші репетиції по групах; виготовлення оригінальної реклами і нетрадиційних запрошень.

4.     Проведення І туру (етапу) фестивалю по групах; визначення переможців на загально гуртковий фестиваль.

5.     Проведення  гурткового фестивалю педагогічної казки В.О. Сухомлинського, нагорода переможців.

Доцільно присвятити фестиваль одній із книг цього жанру. Наприклад, «Куди поспішали мурашки», (1981), «Гаряча квітка» (1978), «Казки школи під голубим небом» (1991), «Чиста криниця» (1994) та опубліковані по журналах і газетах під загальною назвою «Свіжий вітер казки». Цю тематику можна взяти девізом для проведення  першого туру фестивалю відповідно по групах.     

ІІ. Увертюра, або як таємниче стає узвичаєним

За тиждень до початку фестивалю «Казкові фантазії» по рекреаціях і стінах початкових класів з’являється портрет В. О. Сухомлинського і кілька плакатів на стандартних листках ватманського паперу педагогічної казки - мініатюри  з яскравими ілюстраціями.

Наприклад, лист з казкою «Ніч та біла сорочка» крім тексту має зображення  малюка, який здивовано розглядає Зорі і Місяць.

                                              

Жив малесенький – малесенький хлопчик. Тільки недавно навчився говорити. Мав малюк сніжно – білу сорочку. Якось мама випрала її та й повісила надворі сушити. Аж ось надійшла ніч. Хлоп’я й каже мамі:

-         Я піду заберу сорочку.

-         Навіщо? – дивується мати.

-         Ніч торкнеться білої сорочки… вона почорніє… Що я тоді одягатиму…

За ставком синя хмара. Через усю хмару – веселка. Грають, виграють на ній жовта, зелена, синя, червона стьожки. Немов барвисте коромисло над річкою повисло. Десь за лісом, на високій горі, сидить могутній велетень Грім – Буревій. Це він тримає у руках дивне коромисло. Бере відром воду із ставка, виливає в хмару, щоб із хмари ішов дощ.

До старого кравця Ворона прилетіла сорока і просить:

-         Поший мені нове плаття, та таке, щоб найкрасивіше було.

Узяв кравець Ворон великі ножиці, викроїв із сірого полотна їй плаття – Ні, каже сорока, - додай іще білого полотна. Хай будуть у мене білі боки.

Пошив кравець Ворон сіре плаття з білими боками. З того часу всі й кажуть на сороку білобока.

Гралася маленька Оксанка на подвір’ї. Захотілося їй напекти пиріжків. Замісила вона глину. Зліпила п’ять пиріжків – жовтих, пишних. Поставила на сонці. Гріє сонце, мов піч припікає. Печуться пиріжки, рум’яніють. Ось і спеклися. Вийшов із хати кіт Мурко. Підійшов до пиріжків, понюхав і пішов. Ліг під гіллястою грушею і заснув.

На ставку живе Павучок – Повзунець. Він бігає по воді. Бо на ногах у нього маленькі човники. От він і боїться, що втопиться.

  Підбіг Павучок – повзунець до берега. А назустріч йому біжить  мурашка. Біжить та й дивується: як це ти, Павучку, по воді бігаєш?

-         Ходімо, я й тебе навчу, - каже.

Спробувала мурашка ступити на воду, та ледь не втонула. Ледве що врятувалась. І каже Павучкові – Повзункові:

-         Більше не обдуриш мене.

ІІІ. Казкова сюїта, або погляд за куліси

Перший тур фестивалю педагогічної казки в початкових класах за книгою В.О.Сухомлинського «Куди поспішали мурашки», як і театр, починається з роздягальні, мусить відкриватися… рекламою.

Добре продумана, яскраво виготовлена і своєчасно повідомлена реклама – рушій успіху.

« Другокласнику, третьокласнику, зупинись, не поспішай, це оголошення прочитай:

У понеділок, 28 січня 2013 року  о 13 годині 15 хвилин ти відчуєш щось магічне, казкове, таємниче…

На І поверсі школи вихованцями ГПД буде проведено фестиваль педагогічної казки В.О.Сухомлинського

В програмі:

Казки великого чарівника Василя Олександровича Сухомлинського з його книги «Куди поспішали мурашки» у виконанні :

·        групи «Театр юного актора «Барвінок»

·        фольклорно – краєзнавчої групи «Пошук»  

·        фольклорно – етнографічної групи «Посмішка»

·        солістів, читців, музикантів    

Не запізнюйтесь! Запрошуються учні початкових класів, їх класоводи, учні ГПД, їх вихователь та адміністрація школи

Першокласники

ІV. Інтермецо, або творці дива дивного

На сцені – великий портрет Казкаря, Учителя,  Вченого В.О. Сухомлинського. Поруч нього  вислів «Казки – це ні з чим незрівнянний світ  дитинства не тільки в минулому людства, але і в наш час – в епоху електроніки, атомної енергії й космічних польотів»

                                                                        В.О.Сухомлинський

На авансцену  виходить ведуча:

-         Ви всі добре знаєте, що казка – здебільшого прозовий, як правило, народно – поетичний (фольклорний) твір про вигадані особи і події, в яких наявні фантастичні чи чарівні сили.

Кирило Кожум’яка, Пан Коцький, Іван Побиван та інші герої українських народних казок відомі всім. А є такі казки, що написані письменниками. Відомого «Лиса Микиту» створив Іван Франко, а Леся Українка написала славетну казку «Біда навчить», Іван Нехода став хрещеним батьком казки «Зайчик та ялинка». І таких ой як багато!

Немало учителів написали педагогічні казки, але серед всіх найкращі казки створив учитель , потім директор Павлиської середньої школи, що на нашій Кіровоградщині, Василь Олександрович Сухомлинський!  Саме його чарівним казкам присвячуємо наш фестиваль. І тур фестивалю було проведено у вигляді ілюстрованої казки В.О. Сухомлинського. Роботи – переможці є на нашій виставці. Зараз вашій увазі ІІ тур педагогічної казки Сухомлинського.

       На сцені – коло дівчаток і хлопчиків. Поруч – казкар, роль якого виконує дорослий або учень старшокласник.

-         Послухайте, любі дітки, казочку з книги «Куди поспішали мурашки», яка називається промовисто «Кому ж іти за дровами».

Після його розповіді слово просить учениця:

-         Дивіться, до нас завітали комахи (танець метеликів). Це метелики. Дозвольте я розкажу казку «Два метелики» для тих, хто любить книжки і особливо казки.

Учень

Та ця  ж глибокомудра  казочка – мініатюра  про хвальків і кепське діло вихвалятися!

Голосно лунає музика із пісні «Журба» («Стоїть гора високая»)

З’являється дівчинка, розповідає казку «Флейта і Вітер» під музику.

Ведуча

-         Щойно ви почули виконання казки під музичний супровід. Таке виконання називається мелодекламацією. Запам’ятайте це нове слово і використовуйте його у своєму мовленні.

-         А зараз ви маєте змогу послухати дві казки. Одну буде продемонстровано способом дослівного  читання із книги, а другу – способом вибіркового читання.

На авансцену виступають два хлопчики. Один – Юрась, читає прямо з книги «Куди поспішали мурашки» казку В.О. Сухомлинського «Ласкавий Вітер і холодний Вітрюга» та  інший хлопчик, що читає, зрідка подивляючись у книгу «Весняний вітер».

Ведуча

А тепер трохи пограємось у кмітливих, уважних і зосереджених. Мої помічники, фольклорно – краєзнавча група «Пошук», прочитають рядки із казок В.О.Сухомлинського. Хто враз пригадає, з якої це казки, підніміть руку. Потрібно вказати, кому належать ці слова і як називається ця казка.

1.     «Ідіть, сини», - прошепотіла Мати й заплакала від радості. (Мати з казки «Кому ж іти за дровами»)

2.     «На дереві сиділа тваринка. Вона їла горіх. Смачний, бо аж очі заплющила.» (Білочка із казки «Куди поспішали мурашки»)

3.     «Спасибі, любий Місяць, тепер твої промені теплі – теплі» (Зайчик із казки «Зайчик і Місяць»)

4.     «Я прилетів з далекого краю, від теплого моря. Весна йде полями – заквітчалась квітами, красуня…» (Весняний Вітер з одноіменної казки)

5.     «Я залюбки можу вирвати дуба з корінням, скинути дах з хатини. Чому ж флейта не підкоряється мені – не грає?» (Вітер з казки «Флейта і Вітер»)

6.     «Ніч торкнеться білої сорочки… Вона почорніє…» («Малесенький хлопчик з казки «Ніч та біла сорочка»)

7.     «Ой, лети, Бджілко, додому, бо негода наближається. Буде великий дощ. (Фіалка з казки «Фіалка і Бджілка»).

V. Апофеоз

 - А визнаєте, як пишеться педагогічна казка?

Василь Олександрович у бесіді з учителями  навів одну з можливих схем  творення дивної казки доброти:

Йдемо по парку, там ми бачимо великі дерева акації, з гілки на гілку стрибають хрущі. І ось я кажу учням:

-         Діти, уявіть собі, що жук ходить, ось він летить, аж ось здорова довга колючка якась, от він і налетів на колючку, наколовся, поранився і поранений упав на землю. Його побачили інші товариші, жуки, і враз кинулися до нього.  Одразу перев’язали йому рану, а потім приїхала автомашина санітарна, повезли його до лікарні, там зробили йому добру перев’язку…

-         Отак і складається казка… Раджу вам, діти, почитати казки В.О.Сухомлинського. Навчіться спостерігати за всим, що вас оточує. І самі спробуйте складати казки.

-         А наостанок  ми хочемо вам показати інсценовану казку В.О.Сухомлинського «Сьома дочка» у виконанні групи «Театр юного актора «Барвінок»

Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив далеко – далеко. Повернулася додому аж через місяць. Коли мати увійшла до хати, дочки одна за одною почали говорити, як вони скучили за матір’ю.

-         Я скучила за тобою,немов маківка за сонячним променем, - сказала перша дочка.

-         Я ждала тебе, як суха земля жде краплину води, - промовляє друга дочка.

-         Я плакала за тобою, як маленьке пташеня плаче за пташкою, - сказала третя.

-         Мені тяжко було без  тебе, як бджолі без квітки, - щебетала четверта.

-         Ти снилася мені, як троянді сниться краплина роси, - мовила п’ята.

-         Я виглядала тебе, як вишневий садок виглядає соловейка, - сказала шоста.

А сьома дочка нічого не сказала. Вона зняла з ніг матері взуття й принесла їй води в мисці помити ноги.

Підсумок

-         Отже, візьміть собі до уваги мудрість цих казок. Станьте маленькими казкарями. І у своїх казках несіть добро, справедливість, повагу до оточуючих. І тоді весь світ стане трішки добрішим.

-         А для початку варто просто посміхнутися. Тому пропоную разом із

фольклорно – етнографічною  групою «Посмішка» виконати пісню яка має таку саму назву «Посмішка»