Інсценівка української народної казки "Язиката Хвеська"
Дійові особи:
Пилип -- чоловік (Гнезділов Олексій)
Хвеська, його жінка (Шульга Ангеліна)
Одарка - їх кума (Васяніна Каріна)
Варка - сусідка Одарки (Терещенко Анастасія)
Степан - Одарчин чоловік, брат Хвеськи. (Журавльов Григорій)
Дія І
(Пилип, пізніше на сцену виходить Хвеська)
Пилип (сам)
Розкажу я вам, добрі люди, про свою Хвеську. Жінка вона в мене гожа. То правда. І в господі, і на огороді вправна. Усьому толок знає. Та до пори, та до часу, таке-є добро, як-то кажуть. Бо варто моїй Хвесьці зраночку перехилитися через тин та привітатися з кумою - все! Крапка. До пізнього вечора нема моєї жінки вдома - знай, з кумою ляси точить. На те воно вам жіноча порода. І марно з жінчиним ґанджем боротися. Їй-бо, ліпше язиком вулицю замести.
Та як на тую біду, навесні орав я поле. Воли в мене добрі, плуг широку скибу верне. Коли раптом - хрясть!.. Аж воли стали. Я до плуга, думав, камінь там... Глянув. Не повірите! Горнятко! Повне грошей! Ну як же, думаю, такою радістю з Хвеською не поділитися?.
(виходить Хвеська)
Пилип
Хвесько, чула?
Хвеська
Чого тобі?
Пилип
Ти собі намисто хочеш? Коралі?
Хвеська
Хочу!
Пилип
А нову хустку?
Хвеська
Та за що ти купиш? Де гроші візьмеш?
Пилип
Ти тільки нікому не говори… Горнятко плугом виорав. Повне грошей. Тепер заживемо! Тин полагоджу, нові чоботи куплю…
(чоловік пішов)
Дія ІІ (Хвеська і Одарка)
Хвеська (сама)
Ти бачиш, яке ди-и-во. Сказати кумі? Хіба ж та Одарка селом не рознесе? Я її давно знаю… Ні, мовчатиму, раз муж велів. Нікому, значить - нікому….
Хвеська
Одарко-о! (перехилилася через тин) Одарко! Доброго дня!
Одарка
І вам, кумасю, доброго!
Хвеська
Ой, у мене така є новина, що на язиці не втримаю!
Одарка
То кажіть уже!
Хвеська
Мій Пилип горня виорав!
Одарка
Теж мені дивина! Кому здалося те-є череп'я?
Хвеська
Те череп'я, щоб ви знали, повне грошей!
Одарка
Справді?
Хвеська
А чи стала би я рідній кумі вибріхувати? Коралі купить! Ви ж тільки нікому не скажіть!
Одарка
Та я… Я могила!
ІІІ дія (Одарка і Варка)
Одарка (до Варки)
Варко! Ва-арко!
Варка
Чого вам, сусідонько?
Одарка
Хрест святий, на нашому кутку завелися багачі!
Варка
Та це хто?
Одарка
Пилип з Хвеською!
Варка
Пилип? У нього живіт до спини прилип! Більше Хвеську слухайте!
Одарка
Баняк! Повний баняк грошей! Срібла! Пилип волами виорав. Хвесьці купить коралі та спідницю! Ви тільки мовчіть, то під великим секретом…
Варка
Та нащо мені чужі гроші? Почула - забула!...
ІV дія (Варка і Степан)
Варка
Ото вже й правда, а мій Степан оре-оре, та одна земля!
Гукає
Степане, Степане!
Степан
Чого тобі?
Варка
Треба знать, де орать!
Степан
А ти чого до мене взялася? Чи я за плугом ходить не вмію? Яка муха тебе вкусила?
Варка
Не там ореш! Он, Пилип, той знає, де скибу вивернути!
Степан
А що?
Варка
Та плугом скарб виорав! Повний лантух грошей. Та все золоті червінці! Тепер заживуть! Кажуть люди, і хату нову поставлять. Пани!
Степан
Так уже й мішок?
Варка
В руках не донесе, на возі везтиме! Люди не збрешуть!
V дія (Степан і Хвеська)
Степан
Здорова була, сестро!
Хвеська
І тобі, братику, не хворіти!
Степан
Я це йду собі мимо, та дивлюся, яка то господа у моїх родичів гарна. Що не кажи, а добрих хазяїв видно здалеку.
Хвеська
З Божою поміччю…
Степан
Ну, чи з Божою, чи не з Божою… Хотів у вас грошей позичити. Коня купити… Люди кажуть, що ви стали дуже багаті…
Хвеська
Ми? Та звідкіля у нас те-є багатство?
Степан
Та все село гримить! Що Пилип гроші везе! Повний віз!
Хвеська
Віз?! І все гроші? А мені не сказав! От вража личина!
VІ дія (Пилип і Хвеська)
Хвеська
Ну, так де віз?
Пилип
- Який такий віз? Я пішки з поля..
Хвеська
А-а, тепер ти не знаєш? Дурником прикидаєшся! Заховати хотів! І від кого! Від кого?! Від своєї законної жінки! А Господь що говорив? Щоби все, де муж та жона, порівну…
Пилип
- Та ти про що?
Хвеська
- А про золото! Село збрехати не дасть, з поля, говорять, на возі виїхав, повному червінців, а до хати не доїхав! От так господар! Признавайся, песиголовцю, де подів воза з грошима?
У шинок? За борги віддав? А мені соловейком щебече - хусточку задрипану купить! Коралі! Та на тім возі золота на дворець стало б!
Пилип
Думаю собі, Хвесько, що нам таки треба воза!
Замість коралів.
Аби твого довгого язика по селі й возити!
Немає коментарів:
Дописати коментар