Утримання інтересу до навчання за системою РН Ельконіна - Давидова

1. Дусавицкий А. К. Развитие личности в учебной деятельности. – М.: Дом педагогики, 1996.
2. Дусавицкий А. К. Развивающее образование. Основные принципы. – М.: Дом педагогики, 1996.
3. Дусавицкий А. К. Развивающее образование: теория и практика. Статьи. – Харків, 2002.
4. Практика розвивального навчання. Збірник статей. // За редакцією O. K. Дусавицького. – Харків, 2004.
5. Амонашвили Ш. Размышление о гуманной педагогике. – М., 1996.
6. Зак А. З. Диагностика видов мышления у младших школьников. (Научно-практические материалы для учителей и школьных психологов). – М: Издательство Международного Образовательного и Психологического Колледжа, 1995.
7. Фридман Л. М. Изучение процесса личностного развития ученика. (Методические рекомендации дня учителей и практических психологов). – М.: Издательство Международного Образовательного и Психологического Колледжа, 1995.
8. Репкина Г. В., Заика Е. В. Оценка уровня сформированности учебной деятельности. – Томск: Пеленг, 1993.
9. Оценка без отметки // Под редакцией Г. А. Цукерман. – Москва – Рига: Педагогический центр "Эксперимент", 1999.
10. Назаренко А. А., Ольховська З. М., Толмачова І. М. Ми прийшли до школи. Розробки уроків до курсу "Введення в шкільне життя". – Харків: Веста: Видавництво "Ранок", 2003.
11. Цукерман Г. А. Виды общения в обучении. – Томск: Пеленг, 1993.
12. Цукерман Г. А. Зачем детям учиться вместе? – М.: Знание, 1985.
13. Лийметс Х. Й. Групповая работа на уроке. – М.: Знание, 1975.
14. Танцоров С. Т. Групповая работа в развивающем образовании. Исследовательская разработка для учителя. – М.: Педагогический центр "Эксперимент", 1997.
15. Лопатша О., Скребцова М. Щастя родини. Книга для родинного виховання у школі. – К., 2002.
16. Урок в системе развивающего образования (Особенности организации групповой работы). Вып. 3-й. – Сост.: Кондратюк Е. М., Толмачева И. Н., Шилкунова З. И. – Под ред. А. К. Дусавицкого. - Харьков, 2002.

5 важливих запитань про новий Держстандарт освіти

Уряд затвердив новий Державний стандарт початкової загальної освіти. Вже з 1 вересня 2018 року він стане головним документом для вчителів та керівників початкових шкіл. Розповідаємо, що зміниться та як це застосовувати на практиці.

Що це таке і навіщо треба?

Стандарт — це офіційний документ, що визначає обов’язковий мінімум змісту освітніх програм, рівень підготовки випускників та вимоги до забезпечення процесу освіти.

Якщо говорити просто, він відповідає на запитання: як це — отримати початкову освіту в нашій країні?

---

Якою буде нова програма для початкової школи?

У стандарті ще раз підтверджують: освіта розділена на три рівні. Тож очевидно, що попереду створення ще двох стандартів: середньої (до 2020 року) та старшої (до 2027 року) школи.

Розробники подбали про безперервність навчання, тобто про єдність та спадкоємний зв’язок програм у початковій школі та під час подальшого навчання.

І що ж зміниться?

Основна новація — орієнтація на компетентності учня, тобто не лише на знання та навички, а й на вміння застосовувати їх на практиці. В обов’язкових результатах навчання передбачено, що стандарт спирається на принципи презумпції талановитості дитини, здоров’я та безпеки.

---

Уперше затверджується право дитини на навчання через гру. Розвиток особистості передбачає плекання самостійності, незалежного мислення, самоповаги та впевненості. А радість пізнання школа має забезпечити, зробивши акцент на творчості, дослідницькій та проектній діяльності, руховій активності.

---

Зміст освіти групується за 9 освітніми галузями: мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична, мистецька, фізкультурна.

Як це реалізують на практиці?

Предмет або курс може охоплювати весь зміст освітньої галузі або його частину, а також поєднувати зміст різних галузей. Наприклад, іноземна мова — частина мовно-літературної галузі, а курс «Мій світ» інтегрує сім освітніх галузей.

---

Чого має навчати Нова українська школа

Кожна має цілі, що вказують, які вміння мають розвинутися, та обов’язкові результати для учнів, тобто наскільки ці вміння мають бути розвинені.

Важливий нюанс — усі галузі мають формувати всі ключові компетентності: вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, культурна, математична, екологічна, інформаційно-комунікаційна компетентності,  підприємливість та фінансова грамотність, інноваційність, а також компетентність у галузі природничих наук, техніки і технологій.

А коли затвердять нові програми?

Незабаром МОН має затвердити Типові навчальні програми, які вже пройшли громадське обговорення.

---

Нова початкова школа: на які моделі орієнтується Україна

Однак відтепер введено поняття «модельна навчальна програма», яку затверджує МОН. Для 1-го класу такі документи вже існують. За цим зразком вчителі можуть створювати власні навчальні програми.

То з’явиться простір для творчості?

В усіх навчальних програмах передбачено ще й 20% резервного часу. Його можна буде використовувати так, як краще саме для вашого класу.