Головне про числівник з силою-силенною прикладів: відмінювання числівників, узгодження числівника з іменником, та як правильно відповідати на запитання "Котра година?"
Відмінювання числівників:
п’ять-двадцять (+тридцять) – мають паралельні форми
Н сім
Р семи / сімох
Д семи / сімом
З сім / сімох (неістота-істота)
О сьома / сімома
М на семи / на сімох
п’ятдесят-вісімдесят – відмінюється ЛИШЕ ДРУГА ЧАСТИНА; також мають паралельні форми
Р семи / сімох
Д семи / сімом
З сім / сімох (неістота-істота)
О сьома / сімома
М на семи / на сімох
п’ятдесят-вісімдесят – відмінюється ЛИШЕ ДРУГА ЧАСТИНА; також мають паралельні форми
Н сімдесят
Р сімдесяти / сімдесятьох
Д сімдесяти / сімдесятьом
З сімдесят / сімдесятьох (неістота-істота)
О сімдесятьма / сімдесятьома
М на сімдесяти / на сімдесятьох
Тобто тут помилкою будуть вважатися форми типу ШЕСТИдесяти (шістдесяти).
двісті-дев’ятсот – відмінюються ОБИДВІ частини; немає паралельних закінчень
Р сімдесяти / сімдесятьох
Д сімдесяти / сімдесятьом
З сімдесят / сімдесятьох (неістота-істота)
О сімдесятьма / сімдесятьома
М на сімдесяти / на сімдесятьох
Тобто тут помилкою будуть вважатися форми типу ШЕСТИдесяти (шістдесяти).
двісті-дев’ятсот – відмінюються ОБИДВІ частини; немає паралельних закінчень
Н двісті
Р двохсот —-— зверніть увагу, у Р.в. завжди буде СОТ
Д двомстам
З двісті
О двомастами
М на двохстах —---— пам'ятайте, що в М.в. має бути Х
ВАЖЛИВО: 500-900 у першій частині в Р, Д, М відмінках матимуть -И (Р.в. п'ятИсот, Д.в. шестИстам, М.в. семИстах).
О.в. варто запам'ятати: п'ятьмастами / п'ятьомастами, шістьмастами, семистами / сімомастами, восьмистами, дев'ятьмастами / дев'ятьомастами.
сорок, дев’яносто, сто – особливі, мають у всіх відмінках, крім Н і З, закінчення –а
Р двохсот —-— зверніть увагу, у Р.в. завжди буде СОТ
Д двомстам
З двісті
О двомастами
М на двохстах —---— пам'ятайте, що в М.в. має бути Х
ВАЖЛИВО: 500-900 у першій частині в Р, Д, М відмінках матимуть -И (Р.в. п'ятИсот, Д.в. шестИстам, М.в. семИстах).
О.в. варто запам'ятати: п'ятьмастами / п'ятьомастами, шістьмастами, семистами / сімомастами, восьмистами, дев'ятьмастами / дев'ятьомастами.
сорок, дев’яносто, сто – особливі, мають у всіх відмінках, крім Н і З, закінчення –а
Н сто
Р ста
Д ста
З сто
О ста
М на ста
Це найлегше правило:) І дуже часто саме знання цього правила допомагає знайти правильну відповідь на ЗНО!
Збірні – відмінюємо як звичайні, що їм відповідають (н-д, четверо = чотири у всіх відмінках, крім Н.в.)
тисяча, мільйон, нуль, багато, третина, половина – як іменники
складені КІЛЬКІСНІ – відмінюються всі частини
Р ста
Д ста
З сто
О ста
М на ста
Це найлегше правило:) І дуже часто саме знання цього правила допомагає знайти правильну відповідь на ЗНО!
Збірні – відмінюємо як звичайні, що їм відповідають (н-д, четверо = чотири у всіх відмінках, крім Н.в.)
тисяча, мільйон, нуль, багато, третина, половина – як іменники
складені КІЛЬКІСНІ – відмінюються всі частини
Н тисяча сорок вісім
Р тисячі сорока восьми / вісьмьох
складені ПОРЯДКОВІ – відмінюється тільки останнє слово
Р тисячі сорока восьми / вісьмьох
складені ПОРЯДКОВІ – відмінюється тільки останнє слово
Н триста шістдесят третій
Р триста шістдесят третього
півтора, півтори, півтораста (150) – НЕ відмінюються
Р триста шістдесят третього
півтора, півтори, півтораста (150) – НЕ відмінюються

Узгодження числівників з іменниками:
1. ДВА, ТРИ, ЧОТИРИ + Н.в. мн.
два слонИ – ч.р.
три книгИ – ж.р.
чотири вогнищА – с.р.
Тобто тут закінчення -А (Я) можливе лише для середнього роду. Для жіночого/чоловічого - тільки -И (іноді -І).
2. ДРОБОВІ + Р.в. одн.
три книгИ – ж.р.
чотири вогнищА – с.р.
Тобто тут закінчення -А (Я) можливе лише для середнього роду. Для жіночого/чоловічого - тільки -И (іноді -І).
2. ДРОБОВІ + Р.в. одн.
одна шоста тортА
три десятих квіткИ
дві третіх яблукА
Якщо ж у нас числівники типу два з половиною, десять з третиною, то тут орієнтуємось на ціле число (два з четвертиною баклажанИ ).
3. ПІВТОРА + ч.р. Р.в. одн. півторА доларА
ПІВТОРИ + ж.р. Р.в. півторИ годинИ
ПІВТОРАСТА (150) + Р.в. мн. півтораста робітників
4. П’ЯТЬ і всі наступні мають два варіанти сполучення з іменниками:
Н.в. / З.в. числівника + Р.в. мн. іменника
є шість людей
Усі інші відмінки – узгодження (шести людям – обидва слова в Д.в.).
5. У СКЛАДЕНИХ числівниках дивимось на останнє слово, за яким і визначаємо, як узгоджувати:
сто вісімдесят ТРИ книги
6. З іменниками, що мають лише форму множини, використовуємо ЗБІРНІ числівники: двоє ножиць.
три десятих квіткИ
дві третіх яблукА
Якщо ж у нас числівники типу два з половиною, десять з третиною, то тут орієнтуємось на ціле число (два з четвертиною баклажанИ ).
3. ПІВТОРА + ч.р. Р.в. одн. півторА доларА
ПІВТОРИ + ж.р. Р.в. півторИ годинИ
ПІВТОРАСТА (150) + Р.в. мн. півтораста робітників
4. П’ЯТЬ і всі наступні мають два варіанти сполучення з іменниками:
Н.в. / З.в. числівника + Р.в. мн. іменника
є шість людей
Усі інші відмінки – узгодження (шести людям – обидва слова в Д.в.).
5. У СКЛАДЕНИХ числівниках дивимось на останнє слово, за яким і визначаємо, як узгоджувати:
сто вісімдесят ТРИ книги
6. З іменниками, що мають лише форму множини, використовуємо ЗБІРНІ числівники: двоє ножиць.
НЕ можна зі ЗБІРНИМИ числівниками вживати іменники жіночого роду. Лише чоловічого та середнього.

Котра година?
Друга (година)
| ![]() |
Друга (година) п'ятнадцять (хвилин)
П'ятнадцять* по другій
П'ятнадцять* на третю
*або чверть
| ![]() |
Друга (година) тридцять (хвилин)
Пів на третю
| ![]() |
Друга (година) сорок п’ять (хвилин)
За п'ятнадцять* (хвилин) третя
П'ятнадцять* (хвилин) до третьої
*або чверть
|
Немає коментарів:
Дописати коментар