Форми роботи на уроці

                                  Форми роботи на уроці

Більшість учених визначають такі форми навчальної роботи на уроці, як: індивідуальну, фронтально-колективну, групову. Інші дослідники, уникаючи змішування понять "форма навчальної діяльності" з "формою навчально-виховного процесу", першу з них називають способом (Г.Кумаріна, В.Онищук, В.Римаренко).

Індивідуальна форма роботи

Орієнтує учня на самостійне виконання навчального завдання на рівні його можливостей. Широко використовується у ході програмованого або комп'ютерного навчання. Індивідуалізація в навчанні означає підтримку і стимулювання розвитку в учневі того, що становить його унікальність і неповторність, оскільки випливає з внутрішньо інтенційної спрямованості, формуючи життєтворчий потенціал особистості. Ця форма лежить в основі особистісного-орієнтованого підходу до виховання та навчання учнів (І.Д.Бех). Передбачає: а) допомогу кожному учневі в усвідомленні власних потреб та інтересів, необхідності їхнього розвитку; б) створення сприятливих умов для розвитку їх; в) налаштування школяра на індивідуальну творчість; г) підтримку вихованців у їхній рефлексії.

Г.Кумаріна, В.Онищук, В.Римаренко визначають три рівні індивідуалізації навчання:

1) рівень, який реалізується шляхом урахування загальних особливостей учнів на різних етапах їх навчання і розвитку;

2) рівень, що здійснюється засобами диференційованого підходу до навчання та розвитку учнів;

3) рівень, який досягається засобами індивідуального підходу до навчання та розвитку школярів.

Диференціація в навчальній діяльності - це така форма індивідуалізації її, яка передбачає об'єднання учнів у групи згідно з їхніми індивідуальними особливостями для окремого навчання, упродовж якого реалізуються навчальні завдання відповідного рівня складності.

Прийнято розрізняти внутрішню диференціацію і зовнішню диференціацію.

Внутрішня диференціація стосується такої організації навчального процесу, за якої розвиток внутрішньо закладених нахилів та задатків школяра здійснюється в межах класно-урочної діяльності у кожному класі зокрема.

Зовнішня диференціація відбувається в двох основних напрямах: 1) створення спеціалізованих класів та шкіл, до навчання в яких залучаються учні з особливими навчально-пізнавальними та професійними нахилами (профільні та спеціалізовані навчальні заклади, класи з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів); 2) створення шкіл і класів з урахуванням особливостей розумового розвитку учнів та стану їх здоров'я (загальноосвітні навчальні заклади з поглибленим вивченням іноземних мов, математичні школи, класи вирівнювання, логопедичні навчально-виховні заклади та ін.)- Як правило, можливості диференціації в основному використовуються у старших класах за такими основними напрямами: 1) науковий (наприклад, фізико-математичний, історико-суспільствознавчий, філологічний та ін.); 2) прикладний (сільськогосподарський, економічний і т. д.); 3) художньо-естетичний (образотворчий, музичний, хореографічний та ін.); 4) спортивний (згідно з різними видами спорту). Для спеціалізованих навчальних закладів Міністерство освіти і науки України розробило близько 60 варіантів відповідних навчальних програм.

Важливими напрямами диференціації освіти є організація навчання обдарованих дітей, інвалідів та дітей з відхиленнями у розумовому розвитку. Всі вони перебувають у так званій групі ризику і вимагають до себе підвищеної уваги.

Фронтально-колективна робота

Полягає у постановці вчителем перед класом проблемних питань чи пізнавальних завдань, у відповідному опрацюванні яких беруть участь усі учні. Обговорюють різні варіанти рішення, обґрунтовують доцільність кращих. За цих умов завданням учителя залишається спрямування навчально-пізнавальної колективної діяльності учнів. Нерідко тут мають місце колективні творчі справи (наприклад, підготовка і проведення уроку за формою прес-конференції).

Групова робота

Передбачає спільне планування навчальної діяльності, вибір методів та засобів її здійснення. Серед її форм розрізняють: бригадну, ланкову, парну.

Бригадна форма має два різновиди організації навчальної роботи: 1) кооперативно-груповий (кожна група виконує своє завдання, яке є однією зі складових загального); 2) диференційовано-груповий (завдання розподіляються між учнями з різними навчальними можливостями залежно від складності їхнього виконання).

Ланкова форма. Як і за бригадної форми, клас ділиться на групи з 4-6 осіб. Вважається за доцільне включення в них учнів із різними навчальними можливостями. Вони працюють за єдиними завданнями, закріплюючи чи аналізуючи пояснений учителем навчальний матеріал або застосовуючи його на практиці. Оптимальною вважається тривалість такої роботи для молодших школярів 5-7 хв, для середніх - 10-15 хв, для старших - 15-20 хв.

Парна робота найчастіше передбачає допомогу сильного учня слабшому. Пари бувають постійними або змінними, залежно від особливостей навчальних завдань. Часто робота у парі передбачає взаємно навчання та взаємоконтроль.

                                                    Форми роботи на уроці
Проведення будь-якого типу уроку передбачає засто­сування відповідних форм навчальної роботи учнів, кожна з яких має відповідну методику організації. Основними формами роботи на уроці є індивідуальна, фронтально-колективна, групова.
Індивідуальна робота. Передбачає самостійне вико­нання учнем навчального завдання на рівні навчальних можливостей (темпу роботи, рівня підготовки). Можлива безпосередня допомога вчителя (допомога й підбадьорю­вання під час самостійної роботи) і опосередкована (ви­конання домашнього завдання за рекомендаціями вчите­ля). Застосовують індивідуальну роботу за програмовано­го, комп'ютерного навчання, для перевірки знань.
Фронтально-колективна робота. Означає постановку пе­ред класом проблемних питань або пізнавальних завдань, у вирішенні яких беруть участь усі учні: вони пропону­ють варіанти розв'язання, перевіряють, обґрунтовують, розвивають найбільш вдалі, відкидають неправильні. Вчи­тель при цьому керує колективним пошуком рішень, спрямовує пізнавальну активність учнів.
Групова робота. Полягає у спільних зусиллях учнів щодо вирішення поставлених учителем завдань. Вони здійснюють планування, обговорення і вибір способів вирішення навчально-пізнавальних завдань, взаємоконт­роль і взаємо оцінку.
Серед форм групової роботи основними є: ланкова, бригадна, парна.
Ланкова форма передбачає організацію навчальної діяльності постійних груп учнів з 4—6 осіб (на чверть або навчальний рік) з однаковою або з різною успішністю. Ефективнішою є група зі змішаним складом учнів (учні з високими, середніми та низькими навчальними можли­востями). Вони працюють над єдиним завданням (вчитель пояснює матеріал, у групах здійснюють повторний аналіз за питаннями, запропонованими учителем). Оптимальна тривалість роботи в групах 5—7 хв. для молодших шко­лярів, 10—15 хв. — середніх, 15—20 хв. — старших.
Бригадна форма передбачає формування тимчасових груп учнів для виконання навчальних завдань. Є два різновиди організації їх роботи: кооперативно-груповий (кожна група виконує частину загального завдання, що доцільно при ви­вченні великого за обсягом матеріалу), диференційовано-груповий (завдання з урахуванням їх складності розподіляють між учнями з різними навчальними можливостями).
Парна робота полягає в допомозі сильного учня слабшим, у взаємодопомозі. Склад пар визначає вчитель, враховуючи симпатії або можливості учнів. Пари можуть лати постійний (статичні) і змінний склад (динамічні). Головне за парної організації навчальної діяльності -взаємонавчання і взаємоконтроль. Згідно з методикою цієї системи учитель готує картки з диктантом для кожного учня; один учень читає текст, другий пише, потім навпа­ки; учні обмінюються написаним і перевіряють його; той, хто допустив помилки, робить усний розбір під контро­лем партнера; потім партнери зміняюються і все почина­ється спочатку, але з іншими текстами.
Групову навчальну роботу застосовують при виконан­ні лабораторних і практичних робіт, на навчально-дослід­них ділянках, на уроках з основ наук — під час засвоєн­ня, повторення, застосування, узагальнення і системати­зації знань.
Типова структура групового заняття: перевірка до­машнього завдання, підготовка до групової роботи (інструк­таж учнів про послідовність дій, роздача карток з одна­ковими або диференційованими завданнями, створення проблемної ситуації, постановка проблеми), ознайомлен­ня із завданням, обговорення і складання плану виконан­ня завдання, звіт про виконану роботу.

Продуктивне мислення

Продуктивне навчання як основа стратегії розвитку інноваційної особистості

            У сучасних умовах ефективність початкової освіти пов’язується  з реалізацією компетентнісного підходу. Нині постає потреба у визначенні резервів  підвищення ефективності  навчального процесу  на засадах компетентнісного підходу  і розкритті механізмів їх  використання у професійній діяльності педагогів. Як свідчать результати аналізу сучасної практики, ефективній реалізації компетентнісного підходу сприяють:

-         якісна психологічна підготовка майбутніх першокласників до шкільного життя, підґрунтям чого є розширення діапазону організаційних форм, способів навчальної взаємодії, до яких включено  творчу  роботу педагогів початкової ланки та вихователів ДНЗ;

-         формування у вихованців цілісної картини світу на основі продуктивного мислення як основи стратегії розвитку інноваційної особистості;

-         формування критичного мислення, як вміння аналітично сприймати  і усвідомлювати інформацію,  у взаємодії початкова школа – дитячий садок.

Реалізація цих завдань може успішно здійснюватися  в процесі роботи творчої групи в тріаді «вчитель початкових класів – вихователь – психолог».

На базі Червонокостянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів продовжується робота такої творчої групи. Розвитку критичного мислення в межах роботи цього об’єднання приділено чималу увагу. Вчителі початкової ланки Круглик С.М., Алєксєйчик О.О. впроваджують в практику взаємодії початкової ланки та дошкільного закладу разом із вихователем ДНЗ «Вербиченька» Коннік А.М. форми роботи по розвитку критичного мислення. Вихованці цього дошкільного закладу вчаться мислити критично уже з дитячого садка. Цьому сприяють інтегровані заняття, які проводять спільно вчитель початкових класів Круглик С.М. та завідувач  ДНЗ «Вербиченька» Коннік А.М.

Нерідко виникають питання у деяких  педагогів з приводу можливості розвитку критичного мислення у молодшому віці. Багато батьків, діти яких виховуються  у інших дошкільних закладах цікавляться такою роботою. З приводу цього, хочемо дати деякі поради та роз’яснення.

Коли заходить мова про формування критичного мислення, на думку спадають слова Девіда Клустера: «Мислити критично можна в будь-якому віці: не лише в студентів, а і в першокласників, і в дошкільників достатньо для цього життєвого досвіду».

 Формувати критичне мислення у дошкільному та молодшому шкільному віці – не означає навчити дітей раннього віку по-дорослому аналізувати і оцінювати певні дії та  процеси. Це прерогатива старшокласників, студентів.

Критично мислити – не означає безпомилково розв’язувати задачі, знаходити тільки правильні варіанти вирішення проблем, мати блискавично точну логіку та гнучкість мислення.

Критичне мислення в дошкільному та молодшому шкільному віці – це процес, під час якого дитина тільки вчиться  охарактеризовувати явище або предмет, виражати своє ставлення до нього,  знаходити  власний вихід з будь-якої ситуації, пробує шукати різні варіанти вирішення проблеми, навіть якщо вони не завжди правильні.

Окрім того, дитина  розуміє, що вона має право на помилку. У неї формується розуміння того, що помилитися не страшно. Головне зрозуміти, де і чому помилився, щоб не припуститися помилки вдруге.  Оце і є те, що вчені називають терміном «критично мислити» у ранньому віці.

А якщо дитина просто мовчки сприймає світ,  закомплексована, слухає довгі пояснення матеріалу педагогом, а не приймає активної участі у пошукові шляхів розв’язання проблеми, то така дитина неспроможна буде і в майбутньому критично мислити. (І таких дітей, за дослідженнями психологів, 74%). Вона буде пасивно сприймати матеріал, боятися нестандартних ситуацій, не вмітиме цінувати думку інших і коректно заперечити її, коли не згодна з якимось твердженням, у неї буде присутній страх помилитися, вона буде неспроможна буде подолати невдачі.

          Задача педагогів в формуванні критичного мислення – це вироблення вміння активно, творчо, індивідуально сприймати інформацію, оптимально застосовувати потрібний вид розумової діяльності, а психолога – надати психологічну підтримку дитині, допомогти самоствердитися, повірити у власні сили.

Наприкінці березня у Червонокостянтинівській школі відбувся семінар психологів шкіл Петрівського району, темою якого було впровадження психологічних методів та прийомів під час формування критичного мислення в рамках співпраці вчителя початкової школи та психолога.

Практичним психологом школи Васяніною В.В. було продемонстровано окремі аспекти практичної діяльності психолога та вчителя, як невід’ємної частини ланцюга взаємодії. Розкрито значення співпраці між психологом, вчителями початкових класів та дошкільною ланкою освіти  над формуванням продуктивного відтворення матеріалу. Психологи мали змогу   спостерігати за тим, коли психолог включається в роботу за необхідності створення ситуації успіху і подолання психологічних труднощів, що виникають під час роботи. І як діти, вчаться критично мислити.

       Цим самим, присутні  отримали можливість переконатися, що за умови правильно спланованої психологічної підтримки, діти спроможні співпрацювати і критично мислити в умовах штучно створених труднощів.

         У березні місяці, за планом роботи творчої групи, на базі ДНЗ «Вербиченька» проведено методичну оперативку членів творчої групи з питань розробки плану роботи підготовки майбутніх першокласників до школи, як сприяти формуванню продуктивного мислення в родині.  Круглик С.М. надала поради батькам про те,  від чого залежить успіх виховання у родині, окреслила показники розвитку дітей передшкільного віку. Ці поради чітко і аргументовано підтвердила Коннік А.М.,  яка конкретизовувала кожну окрему думку цитатами із Програми «Дитина», дала порівняльну характеристику  програмових вимог для дошкільних закладів «Дитина» та «Впевнений старт».  Алєксєйчик О.О. відпрацювала з батьками педагогічний тренінг «Сім помилок у вихованні дітей». Всі батьки були вдячні. Дізналися багато нового про своїх дітей, вчилися аналізувати наслідки сімейного виховання, «поповнили» так звану «Скарбничку власних ідей». Заплановано зустріч членів творчої групи,  на якій батькам майбутніх першокласників буде проведено психологічний  тренінг Васяніною В.В.  із визначення темпераменту дітей, Круглик С.М. покаже  майстер-клас для батьків із методики впровадження вправ для розвитку критичного мислення, Алєксєйчик О.О. навчить батьків виконувати тестові завдання а Інтернеті. Батьків було ознайомлено із сайтами, на яких вони можуть знайти слушні поради щодо виховання та формування критичного мислення.

Хочемо поділитися надбаннями з батьківською громадськістю району.

Від чого залежить успіх виховання у сім’ї

1.Сприятливий мікроклімат у родині.

2.Спільна діяльність членів сім’ї.

3.Справедливий розподіл обов’язків, взаємодопомога та взаємопідтримка.

4.Спільний життєвий світогляд.

5.Оптимістичні настрої родини.

6.Особистий приклад батьків – головний метод родинного виховання (наслідування досвіду).

7.Шанування членів родини, повага до старших.

8.Бережливе ставлення до природи.

9.Активна участь дітей у сімейному житті.

10.Відсутність насилля в родині.

11.Збереження родинних традицій і звичаїв.

12.Відбір телепередач, інтернет-сайтів.

13.Любов до читання, створення родинної бібліотеки.

Загальні поради щодо виховання у родині

Часто за нескінченим потоком справ ми не звертаємо уваги на найдорожче, що в нас є – на наших дітей. А вони так потребують уваги!

Одного разу у дитини запитали: « Чого тобі найбільше хочеться?»

«Я хочу захворіти, бо коли я хворіла, тоді мама сиділа біля мене, розмовляла, розповідала казки, читала книжки, мені було так добре»,- відповіла дитина.

Порада 1

Не забувайте приділяти увагу повсякденному спілкуванню з дитиною. І тоді колись почуєте: «Дякую тобі, мамо, за твою науку. Колисала ти мене, колиши й онуку».

Порада 2

Намагайтесь говорити спокійно і доброзичливо. Не зловживайте словами: «повинен», «треба». Не забувайте казати дітям «дякую», «вибач», адже вони вчаться того, чого їх навчають. Якщо дитина зростає у докорах, вона починає жити з почуттям провини.

Порада З

Будьте в міру вимогливими:

-         виправляйте;

-         реагуйте на недоліки;

-         хваліть за мінімум — карайте за максимум.

Примітка: інколи вмійте і «не побачити».

Порада 4

Спільні сімейні обіди — один з елементів належної культури поведінки, тільки не ті, де переважають уїдливі насмішки:

«Прибери лікті зі столу! Підніми голову, вона в тебе не глиняна!», «Не плямкай!», «Як ти їси, дивитись гидко», «А хто за тебе «дякую» скаже?!»

     Як говорив стародавній мислитель Сенека, «нелегко привести до добра повчанням, а легко прикладом».

      То ж будьмо прикладом своїм дітям у всьому. Бо «блаженні ті батьки, чиє доброчесне життя є прикладом доброзичливості для дітей, зразком виправлення і правилом благих дій».

Порада 5

Дуже важливою умовою є дотримання принципу погодженості у вихованні, одностайності у вимогах до дітей. Слушними, на наш погляд, є зразки народної мудрості:

-         Коли батько каже «так», а мати — «сяк», росте дитина як будяк.

-         Біда тому дворові, де курка кричить, а півень мовчить.

Порада 6

 Створюйте традиції й ритуали родини, які стимулюватимуть навчальну активність дітей. Використовуйте позитивний досвід ваших батьків і знайомих.

Порада 7

Матері, привчайте своїх доньок до охайності, чистоти і краси зовнішньої. Знайте, що в народі доньок порівнюють з їхніми мамами за приказкою: «Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина».

Порада 8

Обов’язок батька — виховати в сина мужність, бо вона є головним показником зрілості юнака.

Порада 9

Піклуйтесь про щасливу долю свого дитяти.

Відразу в кожного на думці — придбати і передати у спадок солідне майно. «Та, якщо вони не вміють благочестиво поводитися, — вчить Святий отець Іван Злотоустий, — воно недовго протримається у них, вони його розтринькають, воно загине разом з його господарями».

Знайте, батьки, — найкращий спадок для дітей не золото та маєтки, а гарне виховання і навчання.

Для переконливості пропонуємо давню притчу, в якій закладена саме ця ідея.

Якщо ти даси своєму синові одну рибину, то він буде ситий один день, якщо даси дві — то два дні, три рибини — три дні… Але коли ти навчиш його ловити рибу,  то він буде ситий протягом усього свого життя.

 Отже, — продовжує Святий отець, — учіть дітей бути благочестивими володарями своїх пристрастей, багатими в добродіяннях і не очікуйте від Бога ніякої милості, якщо не виконаєте свого обов’язку». А слова видатного педагога К.Ушинського про те, що «коли бажаєш вихованцеві щастя, треба виховувати його не для щастя, а для праці життя», слугують цілком логічним підтвердженням всього зазначеного вище.

Ці настанови батькам уже є першою сходинкою до формування критичної оцінки вчинків, продуктивної праці над собою.

  Продуктивне навчання як основа стратегії розвитку інноваційної особистості, підкріплене правильним вихованням,  є вимогою часу. І за вмілої  організації такої роботи, продуманої  психологічної підтримки і обізнаності батьківської громадськості, таке навчання вже незабаром дасть плідний результат. Але щоб досягти бажаного результату, потрібно навчити дитину правильно мислити. Без примусу, аргументовано, переконливо.

Народна мудрість говорить: «Можна привести коня до водопою, але не можна примусити його пити». Навчіться самі і навчіть дітей вчитися.

                                                                     Світлана Круглик,

керівник творчої групи

                                                                                  щодо наступності між ДНЗ та

                                                                              початковою ланкою

                                                                                Червонокостянтинівської

загальноосвітньої школи

І – ІІІ ступенів

Поради батькам про показники розвитку

Основні показники розвитку дитини третього року життя

3-й рік життя

Сенсорика

-         Розрізняє за величиною 3-4 предмета;

-         Знає мінімум 4 основних кольори спектру;

-         Знає геометричні фігури «коло», «квадрат», «трикутник» та знаходить схожі на них предмети;

-         Показує предмети за 2-3 заданими ознаками («покажи велику синю сумку», при цьому на малюнку зображені смужки різних розмірів та кольорів);

-         Цілеспрямовано користується предметами на основі розуміння їх влаштування та функцій (грає з музичними іграшками, імітує дії дорослих з побутовими приладами).

Мовлення

-         Швидкими темпами розвивається словниковий запас дітей, за хороших умов число слів, якими володіє дитина, досягає 700-1200;

-         ’являється більш складна функція – вміння будувати фразу з 4-5 слів;

-         Називає яскраво виражені частини та ознаки предметів (наприклад, у будинку – вікно, двері, дах);

-         Імітує звуки домашніх тварин, знає їх основні дії (летить, повзе, пливе);

-         За питаннями дорослого розповідає про побачене в 2-3 реченнях;

-         Висловлює словами свої бажання, передає свої думки та почуття;

-         Розуміє та правильно використовує множину іменників та дієслів;

-         Повторює за дорослим прості вірші;

-         Засвоює основні граматичні закономірності речень, використовує займенники, іменники, дієслова та прикметники;

-         Показує та називає основні частини тіла людини;

-         Знає основні антоніми, уміє називати протилежні явища, ознаки;

-         Краще розуміє мову дорослого (словом можна припинити ту чи іншу дію, попередити негативну поведінку, викликати нову дію);

-         Багато звуків вимовляються поки що пом’ягшено («зяйка», «пізяма»);

-         Не всі діти в цьому віці добре вимовляють звуки р, л, ш, ж, ч, щ;

-         Зустрічаються заміни та пропуски важких звуків, їх перестановка;

-         Розуміє не тільки зміст окремих висловлювань дорослого, що відносяться безпосередньо до конкретної події, але й зміст коротких розповідей про те, що не знаходиться в даний момент в полі зору дитини.

Комунікаційні навички

-         Дитина починає відчувати необхідність партнерів та приятелів для спільних ігор;

-         З’являється здатність грати не просто поруч, а разом з іншими дітьми, сприймати деякі правила та підпорядковуватися їм;

-         Називає інших по імені;

-         Дитина повинна уявляти собі те, про що розповідають дорослі та заздалегідь бачити можливі результати власних дій, тобто вчиться аналізувати свої вчинки, знати, чому саме ці дії вона вчинила;

-         Якщо дорослі чимось засмучені або у них щось болить, дитина підходить до них, гладить з виразом співчуття, заглядає в очі, виявляє прагнення надати допомогу.

Моторика

-         Малює точки в зазначеній частині аркуша (в кордонах обмеженої частини);

-         Проводить вертикальні прямі, горизонтальні прямі, а також вигнуті лінії;

-         Малює кола різних розмірів;

-         Обводить пунктирні лінії;

-         Ліпить нескладні фігурки з глини та пластиліну;

-         Взувається та одягається самостійно з невеликою допомогою дорослих у застібанні ґудзиків та зав’язуванні шнурків;

-         Може показати у повітрі кілечка, по черзі з’єднуючи кожний палець з великим;

-         Заштриховує фігури більш-менш прямими лініями, старається не виходити за контури;

-         Нанизує великі ґудзики, намистини на нитку.

Пам’ять

-         Запам’ятовує дорогу до магазину, в парк, до бабусі, в дитячий садок тощо;

-         Повторить за дорослим на слух три-чотири слова;

-         Може виконати завдання, що складається із двох-трьох команд (піти на кухню, сісти на стілець, взяти чашку);

-         Може визначити з першої спроби, який предмет зник (дорослий ховає один з п’яти предметів, попередньо показавши на назвавши їх дитині);

-         Розповідає напам’ять кілька потішок, віршів, загадок;

-         Може переказати загальний зміст почутої казки;

-         Може запам’ятати зміст сюжетного малюнка;

-         Відтворює у пам’яті яскраві події свого життя або такі, що відбулися недавно.

Мислення

-         Знаходить зайвий предмет серед низки предметів однієї категорії;

-         Може вибрати предмети однієї групи;

-         Визначає відсутні частини у знайомих предметів;

-         Правильно збирає картинку, розрізану на дві частини;

-         Може впізнати предмет, якщо є тільки половинка;

-         Підбирає пари однакових предметів та предметів з однаковим орнаментом (або іншою загальною ознакою);

-         Може скласти за представленим зразком картинку з 3-5 частин;

-         Відгадує загадки;

-         Добирає самостійно вкладки до потрібних отворів.

Увага

-         Підбирає пари однакових предметів, знаходячи однакові серед 3-5 запропонованих;

-         Знаходить потрібний предмет в навколишньому середовищі;

-         Виявляє 2-3 відмінності між двома картинками;

-         Співвідносить предмет з його контуром та силуетом;

-         Знаходити всі задані предмети на малюнку;

-         Може повторити за дорослим рухи у певній послідовності (наприклад, плеснути в долоні, підняти ручки вгору, розвести їх вбік, опустити).

Математичні навички

-         Знаходить один і два предмети в навколишньому середовищі;

-         Рахує до трьох та співвідносить кількість предметів з відповідною цифрою;

-         Розуміє поняття «багато», «мало», «жодного»;

-         Порівнює за кількістю дві групи предметів (більше, менше, порівну);

-         Розуміє поняття «направо», «наліво»;

-         Визначає місцезнаходження предмета (попереду, позаду, перший, останній)

Знання навколишнього світу

-         Знає предмети найближчого оточення та їх призначення, може об’єднувати їх у групи (меблі, одяг, продукти);

-         Називає своє ім’я та прізвище, імена батьків;

-         Може назвати село, у якому вона живе;

-         Знає основні продукти харчування;

-         Називає деякі дерева та їх відмінності за зовнішнім виглядом;

-         Знає основні частини рослини;

-         Розрізняє основні явища природи та пори року;

-         Називає знайомих тварин та їх дитинчат, місця їх проживання;

-         Має уявлення про користь домашніх тварин;

-         Знає деяких комах;

-         Розрізняє предмети одягу;

-         Розпізнає та називає не менше 3 птахів (наприклад, голуб, ворона, горобець);

-         Розрізняє яскраво виражені емоції людини;

-         Розпізнає час доби;

-         Може назвати кілька професій.

Фізичний розвиток

-         Вміє крокувати на місці та ходити по прямій, витягаючи носочки;

-         Стрибає на місці на одній та двох ногах;

-         Вміє виконувати рухи пальчикової гімнастики, повторюючи за дорослим;

-         Виконує прості вправи з м’ячем;

-         Може ловити м’яч, який кинув дорослий;

-         Може котити м’ячик по прямій та між іншими предметами;

-         Зберігає рівновагу при ходьбі навшпиньках та стоянні на одній нозі;

-         Самостійно піднімається сходами та спускається з них, чергуючи ноги;

-         Може перестрибувати через невисокі перешкоди;

-         Може зістрибувати зі сходинки.

Творчі здібності

-         Може усвідомлено та правильно використовувати матеріали для творчості (фарби та пензлики, олівці, фломастери, пластилін);

-         Бачить схожість між моделлю і результатом своїх зусиль (наприклад, між деревом за вікном та своїм малюнком дерева);

-         Може робити аплікації з готових деталей;

-         Використовує декілька технік в одній роботі (наприклад, посипання крупою та прикріплення деталей з пластиліну);

-         Розрізняє характер музики, може ритмічно підігравати на найпростіших музичних інструментах;

-         Експериментує з деталями конструктора (з одних і тих же деталей будує різні споруди);

-         Може підбирати додаткові елементи для сюжетної гри зі своїми спорудами, намагається співвідносити їх за розміром.

Побутово-гігієнічні навички

-         Може самостійно мити обличчя та руки;

-         Користується носовою хусткою;

-         Вміє правильно сидіти за столом, самостійно їсти ложкою, пити з чашки, витирати губи після їжі серветкою;

-         Самостійно чистить зуби;

-         Знає свій рушник і його місце;

-         Вміє користування горщиком;

-         Знає послідовність роздягання та складання одягу;

-         Помічає, що у нього, зокрема, забруднений одяг, відірвався ґудзик, розв’язався шнурок та вміє попросити дорослих про допомогу.

Уява

-         Дитина може діяти в уявній ситуації (наприклад, виконуючи прохання дорослого, може показати, як мишка тихо бігає, як ходить ведмедик, як скаче зайчик тощо).

Очевидно, що при такій кількості знань та умінь дитини батьків турбує, чи відповідає рівень розвитку їхнього малюка віковому ідеалу. Всі діти розвиваються різними темпами, і багато залежить від темпераменту дитини. А також від того, скільки часу батьки проводять з малятами, як займаються та спілкуються з ними.

Невміння малюка сьогодні виконати будь-яке з перерахованих вище завдань зовсім не означає, що дитина відстає в розвитку. Якщо малюк ще не все може, займайтеся з ним частіше, з радістю та натхненням!

Показники розвитку дитини у повні 3 роки

• Концентрувати увагу,  виконувати завдання, не відволікаючись протягом  5 хвилин; знаходити 3-4 відмінності між предметами; утримувати в полі зору 3-4 предмети; знаходити 2 предмети схожих один на одного; виконувати завдання за запропонованим зразком.

• Уміти запам'ятовувати 3-4 картинки, знати напам'ять кілька чотиривіршів, повторювати невелику прочитану казку за допомогою дорослого; згадати, що дитина робила зранку, вдень, ввечері; розповісти по пам'яті про зміст картинки по навідних запитаннях.

• Уміти швидко й правильно збирати пірамідку; складати картинку з 4-х частин; збирати нескладні ігри-вкладиші; знаходити прості зв'язки між предметами і явищами.

• Уміти знаходити в навколишньому середовищі багато предметів і один; висловлювати словами, яких предметів більше або менше; порівнювати 3-4 предмети по величині (ширині, висоті, довжині).

• Уміти правильно відповідати на запитання; узгоджувати слова в роді. числі, відмінку; правильно використовувати  прийменниками: в, на, за, під; вживати речення з однорідними членами.

• Зображувати найпростіші предмети і явища дійсності, використовуючи прямі, округлі, похилі, довгі, короткі, пересічні лінії; повторювати прості рухи пальчикової гімнастики.

• Називати своє ім'я й прізвище; називати імена людей її найближчого оточення; називати й відрізняти 2-3 дерева; по опорних узагальнюючих словах знаходити предмети (покажи "взуття", "меблі", посуд"); знати й називати 6 основних квітів; розрізняти пори року; називати істотні деталі й частини предметів.

Тести на визначення рівня розвитку

Розвиток уваги

• Знайти на картинці однакові предмети, визначити їхні кольори.

• Намалювати на листку, наприклад, 2 будиночки й 2-х ведмедиків і накреслити від кожного ведмедика стежку до будиночка. Бажано, щоб ці стежки перетиналися. Запропонувати дитині очами простежити шлях кожного ведмедика до його будиночка й показати, хто де живе. Якщо дитині важко  зробити це зорово, то запропонуйте їй провести пальчиком по доріжці.

• Запропонувати розфарбувати фігурки за зразком.

• Намалювати контури 3-4 предметів так, щоб вони були накладені один на одного. Запропонувати дитині знайти, які предмети там сховалися.

• Запропонувати знайти кілька відмінностей на картинці (кішка сіра-руда, в однієї  є м′ячик, в іншої -кубик і т. д). Якщо дитині важко, то задавайте навідні запитання.

Розвиток пам'яті

• Розглядаємо картинку з 3-4 предметами. Дитина повинна назвати предмети. Закриваємо книгу й просимо згадати, що там намальовано.

• Розглядаємо картинку, де котик тримає кульку, білченя тримає яблуко, а мишеня коробку з бантиком. На іншій картинці окремо звірята й предмети. Треба згадати хто й що тримав.

• Згадаємо героїв казки "Колобок". Кого зустрів спочатку колобок. Згадуємо по картинці із зображенням тварин.

• Розглядаємо 2 картинки. Перша - зайчик під парасолькою, іде дощ, гриби ростуть. На іншій картинці - сонечко, ягідки, грибів немає, парасолька складена. Що змінилося на картинці?

• Зображені 8 предметів: 3 м′ячика й 1 кубик, 3 парасольки й 1 кошик. Знайти картинки, які відрізняються від інших.

Розвиток мислення

• 2 картинки. Одна із тваринами, інша з їжею. Треба знайти, хто що любить їсти.

• Розглядаємо картинку, треба підібрати пари до предмета:  ваза й квітка, шапка й шарф, лопата й відерце й т. д

• Знайти латку до коврика. Червоний коврик, а в нього посередині намальоване червоне коло, що намальоване ще й окремо. Зелений коврик із зеленим трикутником посередині. і т.д. Дитина повинна розповісти, яку латку куди поставити, яких кольорів коврики.

Математика

• На картинці намальовано 4 зелених кубики й один жовтий, 4 синіх кулі й 1 червона. Яких кульок (кубиків) більше?

• Розглянути будь-яку картинку. Наприклад, пейзаж. Яких предметів багато, а яких по одному. Показати їх назвати.

• На картинці сидять 3 жаби, там же намальовано 3 листочки й 2 квіточки. Чи порівну жаб і квіточок?

• Намальовано 4 кулі: всі різного розміру. Показати найбільший та самий маленький м′ячик.

• На картинці намальовані олівці різної товщини. Назвати кольори олівців, які  тонші?

• На картинці квіти різної довжини. Які високі, які низькі?

• Намалюйте квадрат, трикутник, коло. Дитина повинна уміти їх відрізняти й називати.

Розвиток мовлення

• Дитина повинна уміти називати тварин: диких, домашніх. Повинна знати, як називаються їхні дитинчата: кінь-лоша.

• Повинна уміти в 2-3 пропозиціях описувати картинку: хто на картинці, які в нього вушка, що тримає в лапках і т. д

• Інший вид опису картинки. Наприклад, лялька сидить на столі, м′ячик лежить під столом;  добре, якщо дитина скаже, що знаходиться  праворуч, ліворуч.

• Дитина повинна уміти називати різні дії: вовк біжить, рибка пливе, білочка сидить і т. д

Розвиток дрібної моторики

• Дитина повинна вміти проводити вертикальні, горизонтальні й прямі лінії потрібного розміру. Для цього можна запропонувати домалювати паркан, промінці сонця, дощик і т. д. Також повинна уміти малювати округлі предмети.

• Дитина повинна уміти охайно розфарбовувати картинки.

• Дитина повинна уміти виконувати прості рухи пальчикової гімнастики.

Знайомство з навколишнім світом

• Розглянете картинки з різними іграшками. Нехай дитина назве предмети окремо, а потім одним словом "іграшки". Аналогічно з одягом, посудом, меблями, взуттям...

• Покажіть дитині картинки з різними порами року (бажано, щоб було зображене те саме місце). Нехай вона назве пори року, скаже, чим вони відрізняються

Показники розвитку дитини від трьох до 4-5 років

-         У віці 4-х років діти вже повинні вміти поводитися з будь-якими столовими приладами, акуратно їсти і самостійно мити руки, вмиватися і стежити за своїм зовнішнім виглядом. Також вважається обов’язковим, щоб малюк міг повністю контролювати свої природні потреби, якщо з цим виникають проблеми, можливо, варто порадитися з дитячим психологом або невропатологом, так як дитячий енурез часто виникає на тлі психологічних проблем дитини. Нормальним вважається, якщо дитина 4-х років іноді  прокидається  вночі, а вдень такі випадки повинні бути одиничними.

-         В 4 року малюки вже повинні не тільки роздягатися, але й одягатися самостійно, хоча допомога дорослих їм все ще потрібно – застебнути гудзики, зав’язувати шнурки або поправити одяг.

-         Не менш важливими в оцінці розвитку дитини вважаються його навички самообслуговування: дитина в 4 роки повинна знати, як взяти їжу з холодильника, самостійно відкривати кран, щоб помити руки, знати, де зберігається її одяг і які зараз потрібно вдягати речі, вміти надягати верхній одяг і взуття.

-         Крім навичок самообслуговування,  4-х річний малюк може і повинен допомагати батькам  вдома, у нього повинні бути свої обов’язки: прибирати іграшки, збирати посуд зі столу або витирати з мамою пил. Це не тільки привчить дитину до дотримання порядку, але і позитивно позначиться на його самооцінці – «я допомагаю мамі», виховає в ньому наполегливість, самостійність і працьовитість. Причому привчати до такої праці необхідно як хлопчиків, так і дівчаток, не намагаючись поділити заняття за гендерною ознакою, адже в такому віці діти більшу частину часу проводять з мамою, а виконувати «чисто чоловічі» обов’язки такі як забивання цвяхів і перетягування тягарів чотирирічний карапуз точно не зможе.

Нервово-психічний розвиток дитини

-         У 4 роки важко оцінювати і навіть прокоментувати навички та вміння дитини, в цьому віці вони майже на 100% залежать від того, скільки часу і уваги приділяють розвитку свого малюка. Тому за норму зазвичай приймаються ті навички й уміння, якими володіє більшість дітей, які відвідують дошкільні установи.

-         У 4 роки словниковий запас дитини налічує приблизно 1000 активно використовуваних слів, причому, якщо для 3-х річних дітей головним вважалося їх здатність розуміти мову дорослого і вміння порозумітися з батьками та іншими близькими людьми, то чотирирічний дитина має вже говорити так, щоб його розуміли всі навколишні. У цьому віці дитина будує  фрази з 6-8 слів, правильно схиляє слова за числами і відмінками, а також самостійно придумує слова, застосовуючи правила рідної мови.  -  - Малюк намагається вживати у своїй промові всі слова, почуті від дорослих, однолітків або по телевізору, саме з цією особливістю розвитку мовлення пов’язано те, що від чотирирічки можна почути як несподівано «розумне» наукове слово, так і нецензурний вислів, промовлене з великим задоволенням.

-         У чотири роки зростає пізнавальна здатність малюка, тепер він з легкістю запам’ятовує букви, цифри, незнайомі слова і поняття. Починаючи навчати малюка в цьому віці читання або рахунку, дуже важливо не просто змушувати дитину запам’ятовувати цифри або літери, а вчити логічно мислити, встановлювати зв’язки між написаним і вимовною. Найкращим навчальним матеріалом у цьому віці будуть предмети, що знаходяться навколо дитини, а навчання потрібно проводити постійно і в ігровій формі. Наприклад: «А тепер давай намалюємо букву А на землі паличкою, викладемо її сірниками, макаронами, гудзиками або проспіваємо її»

-          Рахунок малюк повинен засвоювати так, щоб не запам’ятовувати цифри, а порахуватияблука у вазі, кубики на підлозі або голубів на вулиці.

-         У 4 роки вважається нормальним, якщо дитина збирає найпростіші пазли або розрізні картинки з 4-5 частин, вміє складати пірамідку, розрізняє предмети за кольорами, формою та іншим узагальнюючим ознаками, розрізає папір по прямих лініях і вміє ліпити найпростіші фігури з пластиліну – кульки, «ковбаски» і так далі.

-         Чотирирічна дитина стає більш  соціально активною, багато психологів радять саме в цьому віці починати відвідування дошкільних установ. В 4 роки малюки вже вміють грати в рухливі та настільні ігри, самостійно вирішувати більшість конфліктів, а також дотримуються правила дитячого соціуму,  розуміють, що потрібно почекати своєї черги, не вихоплюють чужі іграшки і так далі.

-         У цьому віці діти стають більш самостійними і «незалежними» від батьків, а мамам і татам воліють ставити нескінченні питання і, звичайно, робити щось разом з ними. Поширена помилка батьків дітей після 4-х років – це припинення спільних ігор та занять, якщо раніше це було необхідністю, адже малюк просто не може довго займатися чим-то одним, то після 4-х років більшість дітей грають самостійно або в компанії інших дітей.

-          А батьки з задоволенням припиняють словесні ігри або прогулянки, вважаючи за краще займатися своїми справами, але, як попереджають психологи, у такої «свободи» є зворотний бік – батьки втрачають тісний зв’язок зі своєю дитиною і часто навіть не здогадуються, чому його «вчать» вуличні приятелі і в які ігри він грає з ними. Звичайно, спільні ігри з іншими дітьми необхідні, але батьки обов’язково повинні знати про настрої, думки і дії своєї дитини.

Що повинна  уміти дитина в повні 4 роки

Найважливішими навичками і вміннями в цьому віці вважаються:

-         вміння швидко бігати, стрибати, тримати рівновагу;

-         вміння виразно вимовляти слова і пропозиції;

-         навички самообслуговування та особистої гігієни – вміння вмитися,  - акуратно їсти рідку та густу їжу, одягати і знімати одяг і так далі;

-         вміння рахувати хоча б до 5 і знати всі основні характеристики предметів: колір, форму, розмір і так далі;

-         вміння знаходити схожість та відмінності в предметах і узагальнювати їх у групи;

-         знання найпопулярніших казок і мультфільмів – дитина повинна називати основних персонажів, розповідати про події, що відбуваються в творі і відповідати на питання;

-         вміння малювати найпростіші картинки: «палка-палка-огуречик» і розфарбовувати їх;

-         вміння тримати в руках ножиці і різати по прямій;

-         вміння налагоджувати соціальні контакти з однолітками і дорослими людьми – може підійти і почати розмову з іншими дітьми, попроситься в гру, розмовляти зі знайомими дорослими.

Хлопчики і дівчатка в 4 роки

-         У 4 роки стає особливо помітна різниця в мовному розвитку між хлопчиками і дівчатками. Для представниць прекрасної статі важливо сказати як можна більше, висловити свої почуття, відчуття і так далі, їх мова більш розвинена, вони легше запам’ятовують і вживають нові слова і намагаються говорити як можна точніше і зрозуміліше. Хлопчикам у 4 роки важливо донести до оточуючих інформацію, тому вони частіше говорять короткими реченнями, перекручують слова або говорять на «своїй» мові, не особливо переймаючись, розуміють їх чи ні.

-         В цьому віці стає помітна й різниця між хлопчиками і дівчатками в оцінці одних і тих предметів і вчинків. Дівчаток більше хвилює їх власне ставлення до подій і як це може відбитися на них самих. Побачивши щось нове, насамперед, вони відповідають на питання: подобається мені це чи ні. А от хлопчиків частіше цікавить сама суть того, що відбувається, так що питання, який вони поставлять в аналогічній ситуації: що це? І навіщо це потрібно?».

Показники знань та вмінь  дитини 5-6 років

Навколишній світ

-          Визначає пори року, час доби;

-          Називає своє ім′я, прізвище, знає імена, прізвища батьків;

-          Знає назву села, вулиці, номер будинку;

-          Знає назву столиці України, назву планети, основні професії людей;

-          Називає пори року і дні тижня в правильній послідовності;

-          Відрізняє домашніх і диких тварин, садові рослини від польових;

-          Розпізнає основні кольори

Увага

-          Знає 5-6 відмінностей між окремими предметами, між двома предметами;

-          Утримує в полі зору 8-10 предметів;

-          Повторює візерунки або рух;

Математика

-          Рахує предмети, яких більше 10;

-          Знає основні фігури (коло, квадрат, ромб, прямокутник, трикутник);

-          Розділяє коло, квадрат на 2, 4 рівних частини

Мислення

-          Розуміє найпростіші причиново – наслідкові дії (Чому мама готує обід? Навіщо прибирає?)

-          Називає призначення предметів побуту (навіщо виделка, чашка, тарілка, стілець, олівець);

-          Знаходить з декількох запропонованих предметів зайвий і пояснює свій вибір;

-          Складає пазли без допомоги дорослого;

-          Знаходить і пояснює відмінності між предметами і явищами (чим відрізняється зима від весни, тролейбус від автобуса);

Пам′ять

-          запам′ятовує 7-8 картинок;

-          знає дитячі лічилки, скоромовки;

-          Розповідає по пам′яті невеликі оповідання, казки, вірші, відтворює їх зміст за картинками;

Дрібна моторика

-          Розмальовує, не виходячи за контури;

-          Вміє тримати олівець, пензлик;

-          Змінює напрямок руху руки в залежності від форми зображуваного предмета;

-          зав′язує вузлики на мотузці

Розвиток мовлення

-          Складає складні пропозиції різних видів;

-          Розпізнає по картинкам;

-          Виразно розповідає вірші;

-          Розпізнає голосні та приголосні.

Якщо дитина легко відповідає на питання, справляється з вищевикладеними завданнями, то рівень розвитку  відповідає нормі.