Випускний 2017

Потяг до 5-го  класу

Випускний у 4-му класі

Мета. Підбити підсумки роботи  класної родини за 4 роки навчання; висловити подяку        дирекції, учителям, батькам та дітям; розвивати інтерес до знань, художні здібності школярів; виховувати повагу до працівників школи т а любов до школи.

Обладнання. Макет потяга; газета, зошит; портфель; горнятко з кашею; дипломи та символічні медалі; символічний ключ до Країни знань; коровай; костюми для танців, порт фоліо; презентація «Калейдоскоп нашого життя»

Хід заходу

Фанфари на початок свята

Лунають звуки перерви

На сцену вибігають діти під звуки потягів, шум вокзалу

                                             Штора, стільчики 8 шт.

Журавльов Г.

-          Куди це ми забігли?

Скорупич А.   

-          Якийсь вокзал! Погляньте, який чудернацький потяг!

Терещенко А. 

-         Та ще й швидкий!

Приходько О. 

-         І місця усім вистачить.

Васяніна К.     

-         А я здогадалася. Раз він опинився в нашій школі, отже, це   казковий потяг знань. Пам’ятаєте, як ми зі Світланою Миколаївною

то на кораблях плавали, то на потягах мандрували?

Стахів А.

-         Якщо казковий, то,ж можливо, він зможе виконати всі наші бажання.

Галуган Ю.

-         Що б таке загадати? Може, щоб батьки купили комп’ютер?

Журавльов Г.

-         А мені хочеться, щоб братик сидів за моєю партою у нашому класі…

Шульга А.

-         А я охоче поїхала б до 5-го класу. Хоча б одним оком поглянути, що там з нами буде!

Скорупич А.

-         Точно! Швидше по вагонах – та гайда в середню школу!

Потяг. Гриша заскакує в уявний вагон і сідає.

Терещенко А.

-         От швидкий! Куди це ти вже зібрався без нас?

Приходько О.

-         До 5-го класу?

Васяніна К.

-         І не соромно?

Стахів А.

-         І це така дяка за списані контрольні?

Галуган Ю.

-         Отак і грай з тобою у футбол!

Шульга А.

-         А пам’ятаєш, як просив: дай цукерочку, не кажи вчительці…

Журавльов Г.

-         Діждалися дяки?

Скорупич А.

-         Та чого ви хвилюєтеся? Тут місця вистачить на весь наш клас!

Терещенко А.

-         Сідайте швидше та рушаймо!

Під звуки потяга, паровозний гудок  діти проходять коло, сідають на сцені на стільчики.

Васяніна К.

-         А я перший раз потягом поїду!

Стахів А.

-         Страшно мені без батьків, без вчителя.

Галуган Ю.

-          І я боюся! Мабуть, краще б у 1-й клас повернулася.

Шульга А.

-         Мені хотілося б повернутися назад, прожити ці роки знову зі своїми друзями, хвилюватися під час контрольної, писати шпаргалки, підказувати подрузі, брати участь у концертах…

Журавльов Г.

-         Правда, у 1-му класі вже все знайоме буде. Натомість у 5-й іти  трішки боязно.

Скорупич А.

-         Так, без надійного провідника нам не обійтися.

Терещенко А.

-         Нічого боятися. Є ідея!

Усі.

-         Світлано Миколаївно, поїдьте з нами, будь ласка!

Виходить класний керівник

С.М.

 - Спасибі, мої хороші, що помітили мене на цьому людному вокзалі й запросили у подорож. Ось і наше життя – вічний вокзал, де розлучаються, зустрічаються, плачуть і радіють. І сьогодні ми – на вокзалі прощання, прощання з початковою школою. Як святковий подарунок я можу здійснити ваше бажання і повернути потяг до початкової точки у перший клас. Порядок небесних світил на небі дає змогу на перехресті часів  зазирнути в портал минулого. Згадати найкращі й найцікавіші хвилини. У вас є нагода сказати слова вдячності всім. Хто розділив разом з вами щасливі та сумні моменти.

Отже, перша станція – «Точка відліку».

ВАЛЬС

Музика на зразок казкових перетворень.

С.М.

 - Коли ви ще не ходили до школи, батьки добре пам’ятають, яким було ваше життя.

Сценка 1 (Жур., Вас., С.М.)

С.М.

 Батько дістає і читає газету. До нього підходить дочка.

  - Тату, а чому іде дощ?

 - Підеш до школи – дізнаєшся.

 - Тату, а у Баби Яги є бабенятка?

 - Звідки я можу знати?

  - Тату, а навіщо коняці коси на плечах?

 - Запитай у коняки.

 - Тату, а машина не любить цукерки?

 - Не знаю, я її не запитував.

 - Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все питаю?

 - Що ти, моя дитини? Як можна? Адже чим більше ти запитуватимеш, тим більше ти знатимеш.

Дочка іде.

-         Яке непосидюще! Хоч би швидше тебе до школи відправити.

Звуки потяга, шум вокзалу

С.М.

 - Настає 1 вересня 2013 року музика мінорна

Приходько О.

Ось перше вересня, скликає дзвоник нас.

Цей день ми не забудемо ніколи!

Як рано восени в свій перший клас

Веселим ранком ми прийшли до школи.

Музика задорна дитяча

С.М.

 - Діти, ви прийшли до школи.

Тут потрібно поводитися тихо. Якщо хочете щось запитати – підведіть руку!

Гришо, ти підняв руку. Хочеш щось запитати?

Журавльов Г.

-         Ні, просто перевіряю, як працює ця система.

ПІСНЯ ПРО ВЧИТЕЛЬКУ

Діти виходять по одному, поступово утворюючи ряд

Галуган Ю.

Перший клас, наш перший клас!

Скільки справ зустріло нас!

Іграшки порахувати,

По складах книжки читати.

Стахів А.

А письмо – це справжні муки:

Від напруги ниють руки!

Вам би, пальчики-билинки

В ляльки гратись, у машинки!

Та коли ж? Весь час веди

Знаки, літери, склади…

Шульга А.

В зошита задрались вуха,

Ніби він уважно слуха,

Потім крейдою писали –

Форми білі-білі стали!

Журавльов Г.

Хтось під партою в кутку

Робить справу нелегку:

Все на пальцях полічили,

Бо без н6их – немає сили.

Скорупич А.

-         Такі важкі, але цікаві були перші уроки.

Терещенко А.

-         А як було батькам, коли ми стали першокласниками!

Музика дитяча

Діти сідають, залишаються двоє

Сценка 2 (Журавльов, Скорупич)

-         Усе, більше до школи не піду!

-         Чому?

-         Писати я не вмію! Читати теж не вмію!Та ще й розмовляти забороняють!

Сценка 3 (Журавльов, Терещенко)

-         Донечко, чого ж ти сьогодні навчилася?

-         Я навчилася писати.

-         Першого ж дня? Ну й дитина, ну й розумниця! Що ж ти написала?

-         А хто є знає, я ще читати не навчилася…

Сценка 4 (С.М., Скорупич, Журавльов)

Скорупич А.

-         Учитель роздивляється роботу учня.

   С.М.

-         Здається,ж це прочерк твого брата?

Журавльов

-         Може бути, бо я писав його ручкою.

Сценка 5 (Журавльов, Стахів)

-         Гришо, ти знаєш, моя бабуся каже, що бути вчителем – це прекрасно, це найкраща професія.

-         А чому вона так уважає?

-         Бабуся каже,  що всі вчителі неодмінно потраплять до раю, бо після роботи у школі будь-яке пекло їм за рай правитиме.

Сценка 6 (Васяніна, Шульга, Журавльов)

Син засмучений кидає портфель.

-         Синку, що сталося? Ти такий засмучений! Хто насмілився тобі зіпсувати свято першого вересня?

-         Свято?! Нічого собі – свято! Чого ж ви не попередили мене, що це не на день, а на 11 років?!

РОЗМИНКА, СУПРУН В.Л.

С.М.

 - Ось такі турботи були у першачків. Все було для них у диковинку. На перерву пускають самого – дико. У вчителя можна все запитати – теж дико. Крикнути можна на перерві  - дико. Навіть танці дикі-дикі.

ДИКІ ТАНЦІ

С.М.

 - І хоч батьків не було поруч у школі, але зігрівала дітей спомином мамина пісня.

ПІСНЯ Л. ШУЛЬГИ

Журавльов Г.

Ну, а час вже не чекає:

Швидко якось пролітає.

Ось уже й весні кінець.

Що ж, хто вчився – молодець!

С.М.

  - 2014 року ми перейшли до 2 класу

ПІСНЯ «КАЗАЛА МАМА»

Скорупич А.

Другий клас. Пішла таблиця.

І почала часто сниться.

Ми її вчимо, вчимо.

На уроках «горимо».

Терещенко А.

Різні дії як насіли –

Розібрать немає сили!

Додавання, віднімання –

Жарти, мінімум старання.

А от множити, ділити –

Годі, браття, й говорити!

Приходько О.

Стали в ряд частини мови.

Як багато, чесне слово!

Як би тут не розгубитись

І хоча б чогось навчитись!

Васяніна К.

Ми пейзажі в класі вчили,

(Парти довго потім мили).

Композицію картини

І портрети – для людини,

Для машин – автопортрет.

Не знання, а вінегрет!

Стахів А.

Як цікаво на природі!

Ну, екскурсія та й годі!

Мінерали різні вчили,

З ними досліди робили.

Галуган Ю.

А перерви – просто супер!

Їх ніколи не забути!

Бійки, сльози, дзвінкий сміх…

Ось послухайте про них.

Інсценівка «Репортаж»

1-й репортер

-         Увага! Увага!

2-й репортер

-         Наші мікрофони встановлено в кінці коридору першого поверху!

1-й репортер

-         До завершення перерви залишилося 5 хвилин.

2-й репортер

-         У коридорі біля вікна ми бачимо Женю та Діму.

1-й репортер

-         Обидва вони в хорошій спортивній формі. Раптом Женя дає запотиличник Дімі. Той відповідає серією легких ударів.

2-й репортер

-         До них приєднуються ще двоє хлопчаків 2-го класу.

1-й репортер

-         У результаті п’ятиборства Женя і Діма втрачають форму.

2-й репортер

-         У Жені порвані штани, відлітає один ґудзик.

1-й репортер

-         У Діми  - під оком невеликий синець.

2-й репортер

-         Змагання тривають. У катанні  на новеньких черевиках та штанцях по шкільному коридору перемагає Віталій.

1-й репортер

-         Ось іде Софія. У неї в руках пляшка з водою.

2-й репортер

-         На колінах мчить Вова. Удар! І… пляшка вилітає з рук Софії.

1-й репортер

-         Який жах! Вода скрізь! Віта біжить за вчителькою.

2-й репортер

-         Тут Віталій проводить один із прийомів боротьби самбо, а саме больовий прийом. Дівчинка різко гальмує.

1-й репортер

-         Та ось лунає дзвінок.

2-й репортер

-         Біля дверей 2-го класу починаються змагання з легкої атлетики. Особливо відзначається Женя. Він застосовує жим, поштовх, ривок і… вривається у класну кімнату першим.

1-й репортер

-         Та він спізнився. За першою партою середнього ряду вже сидить майбутній директор школи Анастасія Сергіївна.

2-й репортер

-         До початку уроку залишається зовсім небагато часу.

1-й репортер

-         Віка та Даша на останніх секундах дописують надоїдливі рядки букв та цифр.

2-й репортер

-         Для учасників цих неспортивних ігор заготовлені сюрпризи.

1-й репортер

-         Починаючи від незадовільної поведінки і закінчуючи викликом батьків до школи. А, можливо, і телефонною розмовою друзів.

С.М.

 - Але потім знову починається урок, все стихає. Шкільна Країна знань знову зачаровує піснею.

Журавльов Г.

Ми трудились, що є сили,

Цінне все, що нас навчили,

Всю програму вже пройшли, Третю висоту взяли

ПІСНЯ ГОДЕЦЬКОЇ У.

ТАНЕЦЬ У КЕПКАХ

С.М.

 - На наше свято учні початкових класів приготували пісенний сюрприз

ПІСНЯ «МИ – ЩАСЛИВІ ДІТИ» (ІНШІ КЛАСИ)

Скорупич А.

Дуже всі ми математику любили –

Залюбки і множили, й ділили.

Дружбу поспішали ще додати,

Лиш не любили ми нічого віднімати.

Терещенко А.

Вчились ми у колективі жити,

Вчились між собою ми дружити.

Вчилися конфліктів уникати

Та одне із одним гарно грати.

Приходько О.

Тож загляньмо в останній вагон.

В ньому місця для нудьги немає.

Де не глянь – з усіх сторін

Везе він наш граніт науки.

Гудок потягу протяжний

Галуган Ю.

Дзвоник знову вже лупає

Й до уроку закликає.

Знов до класу вчителька заходить,

Ясними очима всіх обводить.

Стахів А.

І читання далі мчить:

В ньому майже кожна мить.

Відкриває шлях в світи,

Не були де я і ти.

Шульга А.

Казка, вірш, оповідання

Увесь час ведуть змагання:

Хто цікавіше розкаже

Ще й корисне щось покаже.

Можна всюди мандрувати,

Коли вже навчивсь читати.

Журавльов Г.

Нелегкі завдання в мові:

Скільки звуків, букв у слові,

Підмет, присудок знайди,

Швидко речення знайди…

ТерещенкоА.

Ми всі засвоїли чудово

Прикметник, суфікс, дієслово.

Диктантів купу написали.

Освіченими дуже стали.

Шульга А.

Уроки всі свої учили із групою, і вдома.

А часом вчили на перервах – усім ця річ відома.

Мову і читання, музику й малювання –

Всі уроки ми любили

І щоденно вчили, вчили…

Усі стоять

ЛЄНТИ

Всі стоять

Скорупич А.

Пора уже знов якийсь вірш написати,

На цей раз напишу про маму і тата.

Бо це заслужили любі батьки,

Щоб присвятити їм милі рядки.

Васяніна К.

О, віра наших матерів,

Та, що повік не знає міри,

В своїх маленьких янголів –

Свята, непереборна віра!

В нас вірять наші татусі,

За нас радіє вся родина,

В нас вірять бабці й дідусі –

І віра їх свята, єдина!

Галуган Ю.

Ви дали на світ нам наше життя,

Ростили, кормили і вчили пуття.

І безліч ночей через нас ви не спали,

У всьому і завжди допомагали.

Терещенко А.

Тепер вже великі ми стали за час,

Але діточками залишились для вас.

І хочем тепер, щоб ви нами гордились,

Що ви хоч не даром колись так трудились.

Васяніна К.

І будуть поволі роки проминати,

Та своїх  батьків будем пам’ятати.

Ми вас не забудем до кінця своїх днів,

Ось до землі вам наш щирий уклін.

Приходько О., Журальов Г., Стахів А.

-         Даруємо вам оці кульки.

-         Вони не прості.  У них слова вдячності.

-         За всю вашу любов та турботу.

ПІСНЯ ШУЛЬГИ АНГЕЛІНИ

Мати Ангеліни

-         Хай вам ляжуть під ноги щасливі путі,

Горе й лихо хай всіх обминає.

Хай вам буде удача і щастя в житті

І хай серденько ваше співає!

С.М.

Шановні батьки! 1 вересня 2013 року  я взяла у вас на навчання та виховання маленьких дітей. Усі ваші діти закінчили школу І ступеня. За роки, що провели діти в початковій школі разом з іншими учителями, бібліотекарем, кухарями, технічним персоналом, психологом, вони вчилися бути людьми. І, звичайно, сприяла цьому адміністрація закладу.

                                          

Васяніна К.

Дякуємо вам, шановна пані директоре! Ви постійно на пероні  та уважно спостерігаєте за нами. Ви мало сидите в кабінеті, тому й знаєте хто, що, де й коли робить. Ви – наче міністр усіх шкільних транспортних засобів і усіх шляхів шкільного сполучення.

Шульга А.

У вас є прекрасні надійні помічники, провідники усіх школярів – це ваші заступники Ірина Миколаївна та Ірина Григорівна. Ми знаємо, що сьогодні вони нас не лише проводжають, але й тепло зустрічають у 5-му класі.

ВАСЯНІНА В.В. ВРУЧАЄ КОРОВАЙ АДМІНІСТРАЦІЇ

МУЗИКА ДИТЯЧА, заходять дошкільнята

1

Ми прийшли вас привітати

З цим щасливим світлим днем.

Хочем вам пообіцяти:

Скоро ми сюди прийдем.

2

В вас контрольні, Де Пе А –

Оце класно, от дива!

3

Ми вам успіхів бажаєм

І здоров’я і добра.

Естафету переймаєм,

Теж до школи нам пора.

4

Вісім вас і вісім нас -

Ми вже полічили.

Доробити нам пора,

Що ви не доробили.

5

Приходьте до нас.

Раді бачити вас.

6

Вам дамо ми залюбки

Зав’язати нам шнурки.

7

Як підете в 5-й клас,

Щоб не зазнавались.

8

Друзям помагайте,

Малих не ображайте.

С.М.

 - Дорогі мої діти, дуже вдячна за усі роки навчання, за теплі слова, щирі спогади. Сумно бринять струни моєї душі. Але не будемо сумувати. Бо наше свято майже завершилося, але сьогодні у вас День народження.

Галуган Ю.

Сьогодні свято в нас, дітей,

Сьогодні День народження!

Народжується день новий

І до вершини сходження.

Нове життя розпочалось,

Ось тут його народження,

Нехай воно буде легким, веселим, нестревоженим.

Діти виходять по черзі кожен під окрему музику

С.М.

Цікаво, що нас всі хочуть бачити різними.

Учителі хочуть бачити нас такими…

Мами хочуть бачити нас такими…

Тата хочуть бачити нас такими…

Бабусі хочуть бачити нас такими…

Дідусі хочуть бачити нас такими…

Хлопчики хочуть бачити нас такими…

Дівчатка хочуть бачити нас такими…

Усі. Ми такі, які ми є.

Приходько О.

Я – Саша, про друзів завжди дбаю,

Бо добре й щире серце маю.

Журавльов Г.

Я – Григорій – завжди старанний,

Ввічливий, чемний і дуже слухняний.

Шульга А.

Я – Ангеліна, руки і серце золоті маю,

Завжди всім добра бажаю.

Скорупич А.

Я – Настя, дружать зі мною

Хлопчики й дівчатка.

І у мене завжди все в порядку.

Васяніна К.

Я – Каріна, скромна, відповідальна,

Співаю гарно.

Галуган Ю.

Я – Юля, і старанна, і гарненька,

І завжди охайна,  й чепурненька.

Терещенко А.

Я – Настя, дуже скромна, ввічлива і чемна.

Дівчинка охайна і приємна.

Стахів А.

Я – Настя, хоч найменшою прийшла до школи,

Та не боялась труднощів ніколи.

С.М.

Ось і кінцева станція – середня школа.

Ми всі проводжаємо у 5 клас наших випускників гарною традицією.  Щоб класна родина була дружна, вміла ділити радості і невдачі, потрібно спробувати спільної каші. А нагодує цією кашею нас бабуся.

                                                   Гудок потяга

Пісня про Україну